РОЗДІЛ 2
СТРУКТУРНІ ТИПИ ДІЄСЛІВ ІЗ РЕФЛЕКСИВНИМ КОМПЛЕКСОМ І ЇХНІ СЛОВОТВІРНІ ЗАСОБИ
У цьому розділі розглядається формальний аспект утворення ДРК з метою
обчислення можливих структурних типів їхнього утворення і встановлення їхніх
реалізацій у різних мовах;
виявлення ступеня продуктивності визначених структурних типів утворення ДРК у
типологічному відношенні;
встановлення інвентаря словотвірних засобів, використовуваних
у кожній мові для рефлексивного дієслівного утворення, а також їхньої
продуктивності в реалізації структурних типів.
Обчислення структурних типів дієслів із рефлексивним комплексом
Рефлексивні дієслова утворюються в індоєвропейських мовах двома основними
способами:
1. Шляхом приєднання до ТО одного лише рефлексивного форманта.
Пор. українське РД і співвідносні рефлексиви з інших мов:
(1) укр. мити > митися; чеськ. umyvat > umyvat se; нім. waschen > sich waschen;
англ. wash > wash oneself; фр. laver > se lavеr; іспан. lavar > lavarse; італ.
lavare > lavarsi; лит. prausti > praustis і т.ін.
Рефлексиви, утворені стандартним способом за схемою “ТО + РП”, докладно описані
на матеріалі окремої мови, наприклад, російської [443], англійської [122],
німецької [138; 455; 473; 53], литовської [117], латиської [120], білоруської
[189], французької [195], шведської [404], португальської [284, с. 86-90],
чеської [20; 228], болгарської [287], польської [463; 499; 519], а також у
працях із зіставного і типологічного дослідження мов [119; 121; 276; 280; 287;
325; 464; 501; 516].
2. Рефлексиви можуть утворюватися шляхом додавання до ТО на одному
дериваційному кроці словотвірного афікса і відповідного рефлексивного елемента.
Пор.:
(2) укр. спати > виспатися; рос. спать > выспаться; білор. спаць > выспацца;
болг. спя > наспя се; с.-хорв. спати > наспати се; чеськ. spati > vyspati se;
словацьк. spaќ > vyspaќ sa; нім. schlafen > sich ausschlafen;
лит. miegoti > iљsimiegoti і т.ін.
Із прикладів (2) видно, що в українській мові ДРК утворюються
за допомогою одночасного приєднання до твірного дієслова префікса ви- і
РЕ -ся, у німецькій мові – префікса aus- і РЕ sich, у литовській мові –
префікса iљ- і РЕ si і т.ін.
Для обчислення структурних типів ДРК у дослідженні використовуються такі
ознаки:
частиномовна належність твірної основи ДРК;
кількісний склад РК;
якісний склад (набір) РК [63].
З погляду частиномовної належності ТО в індоєвропейських мовах виділяються три
основні групи ДРК: віддієслівні ДРК [див. (2)], відіменникові ДРК і
відприкметникові ДРК. Пор.:
(3) рос. перо > периться/оперяться; аналогічно: чеськ. pero > opeшiti se;
білор. пяро > аперыцца/апервацца; словацьк. pero > operit sa; фр. plume >
s’emplumer; нім. die Fieder > sich befiedern; італ. piuma > impiumarsi;
порт. pluma > emplumar-se і т.ін.;
(4) с.-хорв. мргодан ‘хмурий’ > мргодити се ‘супитися’, ‘ставати похмурим’;
аналогічно: іспан. sombrio/fosco > ensombrecerse, afoscarse (розм.); італ. cupo
> accuparsi (застар.) і т.ін.
Щодо кількісного складу РК розрізняються дієслова з двоморфемним [див. (2)] і
триморфемним РК на зразок (5) укр. свистіти > пересвистуватися; рос. свистеть >
пересвистываться.
Якісне наповнення РК характеризується наявністю в його складі різних
словотвірних афіксів (префіксів, суфіксів) [див. (2), (5)].
Комбінація трьох ознак – категорійної належності ТО, кількісного і якісного
складу РК – дозволяє виділити у комбінованому рефлексивному дієслівному
утворенні такі 15 теоретично можливих формальних типів:
віддієслівні префіксальні дієслова з рефлексивним комплексом;
відіменникові префіксальні дієслова з рефлексивним комплексом;
відприкметникові префіксальні дієслова з рефлексивним комплексом;
віддієслівні суфіксальні дієслова з рефлексивним комплексом;
відіменникові суфіксальні дієслова з рефлексивним комплексом;
відприкметникові суфіксальні дієслова з рефлексивним комплексом;
віддієслівні префіксально-суфіксальні дієслова з рефлексивним комплексом;
відіменникові префіксально-суфіксальні дієслова з рефлексивним комплексом;
відприкметникові префіксально-суфіксальні дієслова з рефлексивним
комплексом;
віддієслівні двопрефіксальні дієслова з рефлексивним комплексом;
відіменникові двопрефіксальні дієслова з рефлексивним комплексом;
відприкметникові двопрефіксальні дієслова з рефлексивним комплексом;
віддієслівні двосуфіксальні дієслова з рефлексивним комплексом;
відіменникові двосуфіксальні дієслова з рефлексивним комплексом;
відприкметникові двосуфіксальні дієслова з рефлексивним комплексом.
Слід додати, що обчислення структурних типів ДРК є універсальним еталоном,
відносно якого системи ДРК у конкретних мовах виступають як редуковані
варіанти, тому що всі теоретично можливі структурні типи утворення ДРК не
можуть реалізуватися і, як правило, не реалізуються через ті або інші
обмеження, які мови накладають на обчислення.
Отже, розглянемо актуалізовані в досліджуваних мовах структурні типи похідних
ДРК.
2.2. Віддієслівні префіксальні дієслова з рефлексивним комплексом
Цей структурний тип ДРК є найбільш розповсюдженим формальним типом в
індоєвропейських мовах і відзначений у 21 мові (за винятком новогрецької). Пор.
такі дієслова:
(6) укр. бiгати > убiгатися (розм.); рос. бегать > набегаться
(розм.)/выбегаться/убегаться (розм.); білор. бегаць > набегацца (розм.);
польськ. biegaж > ubiegaж siк (розм.); с.-хорв. трчати/jурити > истрчати/
изjурити се; чеськ. behati > ubehati se (розм.); словацьк. behaќ > ubehaќ sa;
англ. run > run oneself out; нім. laufen/rennen > sich ьberlaufen/ьberrennen;
лит. bлgioti > prisibлgioti/nusibлgioti; лат. skriet > pвrskrieties (розм.);
(7) норв. slepe ‘тягти’ > forslepe seg ‘надірватися, піднімаючи вагу’;
дат. slжbe ‘тягти’ > forslжbe s
- Киев+380960830922