розділ 2) передбачає, що мовець не виключає
можливості реалізації Р (тут – завдавання нових ударів). За цих умов до
комунікативного фокусу (16), представленого структурою вже не Р, входить
указівка про те, що дане припущення виявилося невірним.
Прагматична презумпція (17) Контрольних уже (більше) не буде передбачає, що
дотепер мала місце деяка макроситуація М, яка складалася з ряду послідовно
розподілених у часі однотипних ситуацій у вигляді множини контрольних робіт.
Асертивну ж частину (17) утворює вказівка про те, що на даний час ця
макроситуація М перестала мати місце.
В інших випадках вже використовується для маркування відмінностей між різними
однотипними ситуаціями. За цих умов до сфери дії частки потрапляє не предикат,
а його актанти або сирконстанти. Порівнювані ситуації обов'язково мають ті або
інші точки дотику і позначаються одним і тим самим предикатом. Їхнім учасником
є той самий об'єкт в однаковій актантній ролі, причому кожна ситуація
описується, так би мовити, “із погляду” даного учасника. Істотно, що друга
ситуація, яка маркується часткою вже, відбувається після першої. Адже вже
завжди вказує на стан справ, який є наступним щодо ситуації, з якою він
порівнюється. За таких умов звичайно спростовується ідея про те, що ті чи інші
параметри описуваної ситуації збігаються з відповідними параметрами
попередньої:
(18) Цього разу ми вже їхали в купейному вагоні;
(19) Далі ви будете лікуватися в поліклініці, і вже там подовжувати
лікарняний;
(20) Семен Володимирович повернувся з Німеччини до Москви вже з другою дружиною
Євгенією Степанівною Лихолатовою
Як бачимо, в даних прикладах мова йде про різні поїздки тієї самої групи осіб,
про процеси лікування тієї самої особи, яке здійснюється в різних лікувальних
закладах, про різні шлюби Семена Володимировича. Семантична інтерпретація
подібних висловлювань будується з урахуванням наступних принципів:
1) передбачається, що певні особливості попередньої ситуації є відомими з
попереднього контексту й утворюють прагматичну презумпцію, яка слугує поштовхом
до припущення, що ті самі особливості характеризуватимуть і нову, описувану,
ситуацію;
2) синтаксична сфера дії частки має збігатися з її семантичною сферою дії, що
не завжди дотримується на поверхневому рівні, де синтаксичний зсув частки може
бути єдиною формальною ознакою відмінності між синонімічними пропозиціями [37]
– порівн.: ...ми вже їхали в купейному вагоні = ...ми їхали вже в купейному
вагоні;
3) зазначається, що нова ситуація характеризується іншими особливостями. Це
досягається завдяки тому, що в комунікативному фокусі опиняється структура ‘вже
не Р’, де в якості Р виступає предикація ототожнення. Таким чином, глибинна
структура будується на базі заперечення предикації ототожнення (тобто заміни
колишньої реми даної предикації на нову). За цих умов в якості протиставної
частини заперечення, яке конкретизує спростовувану альтернативу (у функції
т.зв. “фінішної інформації” – порівн. [173]) використовується компонент, що
фігурує на поверхні в семантичній сфері дії вже:
(18) ? ‘Презумпція: Як відомо, раніше ми їхали в плацкартному вагоні. Тому
можна було припустити, що і цього разу ми їхатимемо в плацкартному вагоні.
Асерція: Тип вагона, у якому ми їхали цього разу, був уже не плацкартний, а
купейний’. Як бачимо, в даному прикладі поверхневий компонент вже Р (...їхали
вже в купейному вагоні) насправді відповідає структурі ‘вже не Р, а Q’,
побудованій на базі канонічної структури ‘вже не Р’. Таким чином, поверхневий
компонент у купейному вагоні співвідноситься з елементом Q, який конкретизує
вид ‘не Р’.
(19) ? ‘Презумпція: Відомо, що адресат звертання (= слухач) дотепер лікувався в
лікарні. Асерція: ...подовжите лікарняний, коли будете лікуватися вже не тут (у
лікарні), а в поліклініці (місцем подовження лікарняного буде вже не лікарня, а
поліклініка)’.
(20) ? ‘Презумпція: Як відомо, Семен Володимирович був одружений на Ніні
Максимівні. Асерція: ... Дружина, із якою Семен Володимирович повернувся з
Німеччини, була вже не Ніна Максимівна, а Євгенія Степанівна Лихолатова’.
Великі можливості використання часток для маркування розбіжностей між різними
однотипними ситуаціями розкриваються в компаративному контексті. Як відомо, до
деяких (маргінальних) функцій частки ще, крім основної – темпоральної –
належить і функція вираження порівняльного ступеня якісних прикметників. Мова
йде про випадки, коли другий член порівняння позначається “здвоєними” засобами:
порівняльний ступінь прикметника виступає не сам по собі, а в кон’юнкції з
часткою ще. В таких випадках йдеться про те, що обидва члени порівняння мають
ту саму властивість, однак ступінь інтенсивності цієї властивості у другого
члена є вищим, ніж у першого. Порівн. приклад із [141]: (21) Пиріг із чорницею
ще смачніший, ніж із яблуками – “обидва пироги смачні, але на шкалі “смачності”
чорничний пиріг ближче до її позитивного (“правого”) полюсу, ніж яблучний”.
Нас тут цікавитимуть “граничні” випадки, у яких ще поєднує в собі обидві
функції – і темпоральну, і засобу вираження порівняльного ступеня. Таким чином,
йдеться про зіставлення двох однотипних ситуацій, позначених тим самим
предикатом із тим самим учасником. При цьому ситуація, яка розглядається, має
місце після першої. Прикметним є те, що для її позначення може
використовуватися не тільки вже (що є цілком природним), але і ще. Явище, яке
нас цікавить, найяскравіше виявляється при позначенні присудка перфектною
формою дієслова. В разі вживання присудку в теперішньому часі реалізується суто
компаративне значення – порівн. (22) Віра співає ще голосніше, де голосний спів
Віри
- Киев+380960830922