ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
ВСТУП.
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ: СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ.
1.1. Основні дані останніх десятиріч щодо поширеності, патогенезу та патоморфозу раку щитоподібної залози.
1.2. Діагностика тиреоїдного раку.
1.3. Лікування хворих на рак щитоподібної залози.
1.4. Післяопераційне ведення хворих на диференційований рак щитоподібної залози
1.5. Лікування пацієнтів із метастатичним раком щитоподібної залози
1.6. Прогноз для пацієнтів із тиреоїдним раком.
РОЗДІЛ 2. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ
ТА ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ.
2.1. Клінічна характеристика хворих.2.2. Методи обстеження пацієнтів.2.3. Методи хірургічного лікування2.4. Критерії оцінки результатів лікування
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА РАК ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ТА ЙОГО ПАТОМОРФОЗУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РЕТРОСПЕКТИВНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ.
3.1. Аналіз офіційних статистичних відомостей щодо захворюваності, поширеності та смертності від раку щитоподібної залози в Україні (- рр.).
3.2. Ретроспективні дослідження частоти окремих форм тиреоїдного раку серед пацієнтів, оперованих у клініці УНПЦЕХТЕОТ (- рр.)
3.3. Вплив скринінгових чинників на структурні зміни тиреоїдного раку (на прикладі матеріалу спеціалізованої клініки).
3.3.1. Папілярні мікрокарциноми за результатами ТАПБ дрібних осередкових утворень ЩЗ та їх клінічна оцінка
3.3.2. Медулярний рак ЩЗ серед тиреоїдних вузлів за результатами скринінгу базального кальцитоніну крові
3.3.3. Роль клініко-генеалогічного дослідження у виявленні хворих членів родини пацієнта зі спадковою формою медулярного РЩЗ.
РОЗДІЛ 4. ОЦІНКА ВПЛИВУ ОКРЕМИХ ПАТОГЕНЕТИЧНИХ ЧИННИКІВ (МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНИХ, РАДІАЦІЙНИХ) НА КЛІНІЧНИЙ ПЕРЕБІГ І ПРОГНОЗ ТИРЕОЇДНОГО РАКУ.
4.1. Рак щитоподібної залози у різних категорій дорослих пацієнтів, опромінених внаслідок Чорнобильської катастрофи.
4.2. Рак щитоподібної залози у пацієнтів, які були дітьми під час аварії на Чорнобильській АЕС, та у дітей, народжених після року.
4.3. Транслокації ret/PTC і ret/PTC у пухлинах щитоподібної залози ліквідаторів аварії на ЧАЕС: порівняння зі спорадичними пухлинами українських і французьких пацієнтів
4.4. Активація ядерного та цитоплазматичного Akt у злоякісних пухлинах як важливий механізм ракової прогресії, інвазії та метастазування
4.5. Значення виявлення BRAF-мутацій для діагностики агресивних форм папілярного раку щитоподібної залози
4.6. Порівняльна характеристика клінічного перебігу спорадичних і генетично детермінованих форм медулярного раку щитоподібної залози.
РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ВІДДАЛЕНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ЛІКУВАННЯ РІЗНИХ ФОРМ РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ З ВИЗНАЧЕННЯМ ПАЦІЄНТІВ ІЗ НЕСПРИЯТЛИВИИ ПРОГНОЗОМ ХВОРОБИ.
5.1. Віддалені результати хірургічного і комбінованого лікування хворих із вперше виявленим диференційованим раком щитоподібної залози
5.2. Віддалені результати хірургічного лікування хворих на медулярний рак щитоподібної залози
5.3. Віддалені результати хірургічного лікування хворих на низько диференційований та анапластичний рак щитоподібної залози
5.4. Віддалені результати повторних хірургічних втручань і причини розвитку локальних рецидивів раку щитоподібної залози.
РОЗДІЛ 6. СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАНЬ У ХВОРИХ З ОКРЕМИМИ КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНИМИ ВАРІАНТАМИ ТИРЕОЇДНОГО РАКУ
6.1. Тактика хірургічного лікування хворих на тиреоїдний рак
6.2. Визначення показань до центральної та радикальної модифікованої дисекції лімфатичних колекторів шиї у хворих на тиреоїдний рак.
6.3. Роль інтраопераційного електрофізіологічного моніторингу гортанних нервів у хворих на рак щитоподібної залози для індивідуалізації лікування в особливих клінічних ситуаціях.
6.3.1. Зменшення ризику пошкодження гортанних нервів у ході повторних операцій на щитоподібній залозі
6.3.2. Профілактика травмування поворотних гортанних нервів у ході тиреоїдектомії за загруднинного та ретротрахеального розташування пухлини
6.3.3. Хірургічна тактика за наявності інвазії раку щитоподібної залози до поворотного гортанного нерва.
6.4. Розробка та обґрунтування хірургічної тактики за інвазії тиреоїдного раку до прищитоподібної залози
РОЗДІЛ 7. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОСВІДУ ЗАСТОСУВАННЯ РЕКОМБІНАНТ-НОГО ТИРЕОТРОПІНУ В КОМБІНОВАНОМУ ЛІКУВАННІ ТА МОНІТОРИНГУ ХВОРИХ НА ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ РАК ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ.
7.1. Використання рекомбінантного тиреотропіну для діагностичного сканування після комбінованого лікування хворих на диференційований рак щитоподібної залози
7.2. Досвід використання рекомбінантного тиреотропіну для проведення радіойодабляції залишкової тканини щитоподібної залози та радіойодтерапії за поширених форм диференційованого тиреоїдного раку.
7.3. Попередження прискореного росту мікрометастазів папілярного раку щитоподібної залози впродовж штучного гіпотиреозу під час підготовки до проведення радіойодтерапії шляхом застосування рекомбінантного ТТГ без відміни препаратів тироксину
РОЗДІЛ 8. РОЗРОБКА ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ТАКТИКИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РАК ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД ПРОГНОСТИЧНИХ ЧИННИКІВ.
8.1. Тактика первинного лікування хворих на диференційований тиреоїдний рак
8.2. Хірургічна тактика лікування пацієнтів із медулярним раком щитоподібної залози.
8.3. Хірургічна тактика лікування хворих на низько диференційований рак щитоподібної залози.
8.4. Можливості хірургічної операції в лікуванні пацієнтів з анапластичним тиреоїдним раком
РОЗДІЛ 9. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯВИСНОВКИПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.СПИСОК
- Киев+380960830922