РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ І
УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ЯКОСТІ АВІАПІДПРИЄМСТВА
2.1 Підприємства авіатранспортної галузі як суб’єкти інвестування
Авіатранспортна галузь є однією з складових світової транспортної системи.
Основними відмінностями її від інших транспортних галузей є здійснення
перевезень пасажирів, вантажів у повітряному просторі, зручність і швидкість
перевезень на великі відстані.
Авіатранспортна галузь складається з усіх видів підприємств, організацій та
установ, діяльність яких спрямована на використання повітряного транспорту для
здійснення авіаційних перевезень пасажирів, вантажів та пошти. Регулювання
діяльності авіатранспортної галузі здійснюється за рахунок внутрішньо-фірмових
нормативів, внутрішнього законодавства країни та міжурядових угод з іншими
країнами.
Функціонування авіатранспортної галузі дозволяє кожній країні здійснювати ряд
завдань крім перевезення пасажирських вантажів та пошти, це обробка
сільгоспугідь, аерофотоспостереження, гасіння пожеж в важкодосяжних місцях та
ін.
Розвиток авіаційної галузі тієї чи іншої країни залежить від наявності в неї
циклу виробництва повітряних суден, а також при відсутності даного циклу
наявності фінансових можливостей придбання і фінансування авіатранспортної
галузі.
Структура авіатранспортної галузі як суб’єкта інвестування наведена на рис.
2.1.
Рис. 2.1. Авіатранспортна галузь як суб’єкт інвестування
Наведена вище структура вказує на те що “ядром” авіатранспортної галузі – є
авіакомпанія, основна діяльність якої спрямована, на надання авіатранспортних
послуг юридичним і фізичним особам країн в яких вона функціонує. Інші суб’єкти
авіатранспортної галузі тісно пов’язані з нею. Інші галузі виступають
обслуговуючими, забезпечуючими, або координуючими ланками у діяльності
авіатранспортної галузі.
Також, наведена вище структура, дала змогу показати, що функціонування
авіатранспортної галузі здійснюється, як єдиний технологічний процес, тобто не
розривний процес між усіма суб’єктами авіатранспортної галузі і іншими
супутніми галузями.
Як показує структурра, авіатранспортна галузь складається з 2-х основних
елементів “ядра” і доповнюючої оболонки, а ткож двох супутніх оболонок.
До “доповнючої оболонки” віднесені наступні суб’єкти галузі:
аеропорти (АП) та аеродроми;
компанії наземного обслуговування (хендлінгові компанії);
компанії навігаційного обслуговування;
управління повітряним рухом (УПР)
Тобто компанії які безпосередньо впливають на те, щоб авіакомпанія могла
здійснити авіатранспортну послугу.
Іншою ланкою є “супутня забезпечуюча оболонка”, яка спрямована на задоволення
потреб авіатранспортної галузі у висококваліфікованих спеціалістах, техніиці, у
забезпеченні продажу послуг авіакомпанії та ін. Основні суб’єкти даної
оболонки:
авіаконструкторське бюро (АКБ);
вищі навчальні заклади та науково-дослідні інститути (ВНЗ і НДІ);
авіавиробники підприємства (АВП);
авіаремонтні підприємства (АРП);
лізингові компанії (ЛК);
туристичні компанії;
страхові компанії;
агенти з продажу білетів;
інформаційно технологічні компанії (ІТК)
кредитно-фінансові установи.
І четвертою макроланкою є „суптня регулююча оболонка”, яка створює і дозволяє
існувати авіаструктурі в тій чи іншій країні, а також надає авіакомпанії дозвіл
у вигляді “свободи повітря” для здійснення своєї послуги у повітряному
просторі:
уряд держави;
закордонні уряди;
міжнародні організації;
Розгялнемо детальніше найбільш важливі з наведених вище суб’єктів, виходячи з
проходженян процесу інвестування. У даному розділі ми наведемо можливі варіанти
проходження інвестиційного процесу, аналіз практичного процесу інвестування у
авіатранспортній галузі буде наведено у підрозділі 2.2.
Авіакомпанія
Як було зазначено вище авіакомпанія є “ядром” авіатранспортної галузі будь-якої
країни. Основною функцією авіакомпанії є надання авіатранспортних послуг, тобто
перевезення пасажирів, вантажів та почти, між пунктами призначення
(аеропортами), згідно встановлених вимог до безпеки, швидкості перевезення та
інших спеціальних вимог.
Авіакомпанія надає авіатранспортні послуги за допомогою повітряних суден, що
належать авіакомапії, чи взяті в аренду у інших авіакомпаній, або у лізингових
фірмах.
Придбання, утримання та експлуатація повітряних суден, потребує від авіакомпаії
значного фінансування.
Інвестиційні ресрси на придбання, аренду і лізинг повітряних суден надходять з
наступних джерел це:
власні кошти авіакомпанії після розподілу прибутку і виплати податкових зборів;
вкладення інвестиційних ресурсів кредитно-фінансовими установами у діяльність
авіакомпанії. Які є співласниками авіакомпаії, або допомогають реалізувати,
заявлений авіакомпанією інвестиційний проект з придбання авіаційної техніки;
інвестиційні ресруси засновників компанії – дуже часто використовуються у так
званих транснаціональних компаніях (наприклад “Ейр Африка” (Чад, ЦАР, та ін.),
“САС” (Данія, Норвегія, Швейцарія);
невелика доля інвестицій у авіакомпанії спрямовується з боку держави. Загалом,
як відомо з інвестиційної теорії (А.А.Пересада) держава здійснює державне
інвестування у державні підприємства, або у галузі, які потерпають від
недофінансування [198]. Тому основні державні інвестиції належать державним
авіакомпаніям, авіа-виробничим, і ремонтним підприємствам.
Але світова практика вказує, що усі авіакомпанії тієї, чи іншої країни можуть
отримати інвестиційну допомогу, при виникненні раптової кризової ситуації на
ринку авіаперевезень. Такий приклад можна навести, після подій 11 вересня 2001
р. Урядом США було надано фінансову допомогу у розмірі 15 млрд.дол. на покриття
частин