РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ
ПЕРСОНАЛОМ
2.1 Аналіз системи управління персоналом підприємств
у сучасних умовах
Основу механізму стратегічного управління персоналом сучасної організації складає посилення ролі людських ресурсів, знання мотиваційних установок персоналу, уміння їх формувати і спрямовувати відповідно до цілей організації.
Зарубіжний і вітчизняний досвід практичної діяльності у напрямі стратегічного управління персоналом дозволяє сформулювати умови його реалізації:
облік специфічних особливостей галузі та конкретного промислового підприємства;
адаптивність до змін зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства;
комплексний характер системи управління персоналом (базова стратегія, операційні підсистеми, блок ресурсного забезпечення);
відповідність стратегії управління персоналом концепції стратегічного розвитку підприємства, відображення його перспективних потреб і цілей;
забезпечення необхідного рівня стабільності ключових елементів системи управління персоналом;
забезпечення багатопланового впливу на об'єкт управління: використання максимально широкої номенклатури адміністративних, економічних і соціально-психологічних методів.
Аналіз системи управління персоналом підприємств повинен сприяти узгодженню принципів і цілей кадрової роботи з принципами і цілями всього підприємств, стратегією та етапом її розвитку. У ході аналізу проводиться моніторинг персоналу, оцінюється вплив чинників зовнішнього і внутрішнього середовища, проводиться діагностика і прогнозування кадрової ситуації.
На практиці конкурентоспроможність підприємства характеризується не тільки здатністю планувати, виробляти і реалізовувати продукцію і послуги, привабливіші за ціною і характеристиками в порівнянні з аналогічною продукцією конкурентів. Вона означає також гнучкість виробництва і мобільність персоналу, можливість швидко реагувати на зміну кон'юнктури ринку.
Отже, підвищення конкурентоспроможності підприємства в значній мірі залежить від реалізації механізму стратегічного управління персоналом, спрямованого на гнучке використання працівників відповідно до змінних соціально-економічних умов.
Стосовно машинобудування та інших галузей це означає необхідність обліку специфічних особливостей галузі й економічних умов, що склалися, у вигляді великої кількості чинників, що впливають на різні аспекти стратегічного управління персоналом.
Ключова роль у створенні матеріально-технічної основи підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств належить підприємствам машинобудування. Як відомо, на початковому етапі переходу України на нові форми господарювання з орієнтацією на ринкову економіку машинобудівна галузь у зв'язку з різким зниженням платоспроможності споживачів опинилася в особливо скрутному становищі: за 1990-2000 рр. питома вага машинобудування в структурі промислового виробництва знизилася удвічі - з 17,0% у 1990г. до 8,6% у 2000 р. Починаючи з 2000 р. відбулося поліпшення ситуації: темпи зростання машинобудування до рівня попереднього року склали: у 2000 р. - 115,3%; 2001 р. - 111,8%; 2002 р. - 111,3%; 2003 р. - 135%; 2004 р. - 128,0%; 2005 р. - 107,1%, кількість машинобудівних підприємств з 10345 у 2000 р. виросла до 11456 у 2006 році [115, с.91; 117, с.72].
Аналіз розвитку регіону показує, що, починаючи з 1999 року, економіка Донецької області динамічно розвивається. Значна її частина доводиться на галузі важкої промисловості. Економічне зростання, що спостерігається в області, супроводжується різними темпами збільшення обсягів виробничої та іншої діяльності в різних галузях (табл. 2.1) [117, с.90-94].
Таблиця 2.1 -
Індекси обсягів економічної діяльності у галузі економіки Донецької
області (у % до попереднього року)
Галузі, види економічної діяльності200020012002200320042005Всього
У промисловості112,4106,1104,5119,4112,592,1Видобувна
промисловість103,397,099,5102,4101,997,3Оброблювальна
промисловість115,8108,0105,6123,2115,590,9Зокрема: харчова133,4121,4123,0121,7126,5100,1 легка135,0121,8102,4105,0105,798,2 металургія116,8104,4101,9119,5111,892,7 машинобудування110,9150,7122,8152,0121,480,7
Як видно з даних, наведених у табл. 2.2, частка машинобудування ще не досягла рівня 1990 р. - 17,0%, склавши у 2006 р. - 8,7%; у той же час істотно зросла частка металургії 47,8% - у 2006 р. у порівнянні з 35,7% - у 1990р.; невелика частка легкої промисловості 0,2% - у 2006 р. у порівнянні з 7,0% у 1990 р., не досягла рівня 1990 р.7,9% частка харчової промисловості 5,9% р 2006 р. [117, c.91].
Таблиця 2.2 -
Динаміка галузевої структури промислового виробництва
Донецької області
ГалузьДонецька область1990 р.*1995 р.*2000 р.2003 р.2004 р.2005 р.2006 р.Промисловість100,0100,0100,0100,0100,0100,0100,0Зокрема:
паливно-енергетична21,034,825,229,718,121,822,3металургія та обробка металу35,746,552,744,945,946,647,8хімічна і нафтохімічна4,43,23,54,04,54,14,2машинобудування17,07,38,612,013,19,38,7легка7,00,70,30,20,20,20,2харчова7,94,05,36,55,45,75,9інші6,63,5-2,70,40,90,7* За даними статбюлетенів Донецького обласного управління статики і збірок "Соціально-економічне положення Донецької області за 1991, 1995 рр."
Машинобудівні підприємства Донецької області забезпечують в Україні весь обсяг виробництва вугільних очисних і прохідницьких комбайнів, 96% прокатного устаткування, майже весь випуск побутових холодильників [117, с.63]. Одним із найбільших заводів важкого машинобудування є ЗАТ "Новокраматорський машинобудівний завод", що реорганізував систему внутрішньофірмового управління шляхом створення стратегічних центрів прибутку за видами машин, що виготовлялися, і устаткування: металургійне виробництво; виробництво металургійного устаткування; виробництво гірничорудного і ковальсько-пресового устаткува
- Киев+380960830922