РОЗДІЛ 2
дослідження способів оцінювання конкурентоспроможності машинобудівних
підприємств
2.1. Визначення переваг і недоліків існуючих способів оцінювання
конкурентоспроможності машинобудівних підприємств
До переходу на основи ринкових відносин проблема конкурентоспроможності хоча і
освітлювалася в економічних роботах, але на практиці стояла тільки перед
підприємствами-експортерами. При цьому вона формулювалася у вигляді задачі по
забезпеченню конкурентоспроможності продукції [105, 118], що було обумовлене
слабким залученням країни в міжнародний розподіл праці. Актуальною ж проблема
підвищення конкурентоспроможності підприємств стала внаслідок появи на
вітчизняних монотоварних ринках реальної конкуренції, яка обумовила зникнення
неконкурентоздатних підприємств. У свою чергу, рішення проблеми підвищення
конкурентоспроможності приваблює необхідністю її кількісної оцінки, що є
початковим моментом управління конкурентоспроможністю підприємства і
обов'язковим елементом маркетингу будь-якого господарюючого суб'єкта. Без такої
оцінки всі заходи, які передбачаються підприємством по підтримці
конкурентоспроможності на належному рівні, залишаться лише побажаннями,
оскільки в цьому випадку відсутня об'єктивна основа, що дозволяє судити про те,
який же її фактичний рівень.
В табл. 2.1 представлені деякі групи способів оцінювання конкурентоспроможності
підприємства з вказівкою їх позитивних і негативних сторін.
Проблема оцінювання конкурентоспроможності існує і за рубежем, що цілком
природно виходить з відсутності єдиної, загальновизнаної точки зору на поняття
конкурентоспроможності. У зв'язку з цим метою оцінювання конкурентоспроможності
є “отримання достовірної інформації для ухвалення рішення, з одного боку,
керівництвом підприємства про коректування концепції конкурентоспроможності і
зміну стратегії підприємства, а також для вироблення зовнішніми користувачами
конкретних планів у відношенні до даного підприємства” [160].
Таблиця 2.1
Групи способів оцінювання конкурентоспроможності підприємства
Група методів
Основні представники
Переваги
Недоліки
1. На основі
ринкової частки
Азоєв Г.Л.
Дозволяє виявити результативність заходів щодо підвищення
конкурентоспроможності
Не розкриває чинників, що визначають рівень конкурентоспроможності товару
2. На основі вагомості товарів і ринків
Фатхутдинов Р.А.
Облік конкурентних переваг виробника з урахуванням значущості ринку,
конкурентоспроможності товару і обсягу продаж
Не враховуються нормативні характеристики товару
3. На основі аналізу еластичності конкурентної реакції на ринку
Ж. Ж. Ламбен
Оцінка проводиться за допомогою матриці еластичності по трьох чинниках: ціна,
реклама, якість
Не проводиться аналіз чинників макрооточення
4. На основі аналізу ключових чинників успіху
Г.Я. Гольдштейн
Головний пріоритет – ідентифікація стратегічно важливих чинників
Наявність суб'єктивного чиннику у виборі ключових чинників успіху
5. На основі теорії ефективної конкуренції
Консультаційна фірма США “Дан энд Бредстріт”
Виробнича оцінка організації виробництва і збуту товарів, ефективності
управління фінансами
Не враховує диференціацію важливості окремих показників. Не враховуються якість
товару і ціна товару
Сьогодні широке поширення для оцінювання конкурентоспроможності підприємства
набули матриці стратегічного аналізу, наприклад [32, 50, 71, 182]. Проте, можна
згодитися з думкою ряду вчених про наявність істотних недоліків вказаних
моделей [78].
На наш погляд, не можна зводити оцінювання конкурентоспроможності підприємства
і продукції до поверхневої, хоча і достатньо витонченої і красивої ілюстрації
“позиції підприємства”, “слабких і сильних сторін” або “зіркам і коровам”.
Адже, на рівні мікроекономіки, конкурентоспроможність підприємства визначається
не просто парами показників діяльності, а множиною чинників, наприклад:
співвідношенням якості і ціни продукції, умовами поставки, формами платежу,
видом транспортування та іншими чинниками. Виявлення стійких взаємозв'язків між
вироблюваними витратами і якістю продукції, а також співвідношення між іншими
параметрами діяльності порівнюваних об'єктів є складною задачею аналізу їх
конкурентоспроможності. Використовування при цьому параметричних методів
дослідження наближає до оцінювання конкурентоспроможності на мезорівні (рівні
галузі), при якій використовуються такі показники, як продуктивність праці,
наукоємкість і капіталоємкість виробництва, технічний рівень продукції, рівень
імпортозаміщення, ступінь міжнародних коопераційних зв'язків та ін.
Багатогранність проблеми оцінювання конкурентоспроможності підприємства
обумовлена різноманіттям взаємозв'язаних чинників які на неї впливають, вимагає
вживання методів статистичних досліджень взаємозв'язків.
Проведення оцінювання конкурентоспроможності необхідне у випадках [16]:
діагностичного обстеження підприємства;
розрахунку базових нормативів для подальшого планування і прогнозування
діяльності підприємства;
ухвалення рішень про зміну політики в області підвищення конкурентоспроможності
підприємств і про інвестування в нього.
Досягнення означених цілей вимагає рішення наступних завдань:
визначення рівня конкурентоспроможності на момент обстеження;
визначення тенденцій і закономірностей в зміні конкурентоспроможності;
визначення вузьких місць-сфер, в яких позиції фірми найбільш уразливі;
виявлення резервів для підвищення конкурентоспроможності.
У табл. 2.2 наведено більш розгорнуте представлення конкретних методів
оцінювання конкурентних позицій підприємства на цільовому ринку.
Таблиця 2.2
Методи оцінювання конкурентних позицій підприємства на цільовому ринку [56]
Метод
ана
- Киев+380960830922