Розвиток маркетингу сільськогосподарських підприємств на продовольчому ринку

РОЗДІЛ 2
СТАН І РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ПРОДОВОЛЬЧОМУ РИНКУ
УКРАЇНИ І РЕГІОНІВ
2.1. Аналіз і оцінка діяльності сільськогосподарських підприємств на
продовольчому ринку України
Стрімкий перехід до ринку поставив сільських товаровиробників у скрутне
положення. Їм приходиться самостійно і з великими витратами шукати споживачів
своєї продукції. Через відсутність інформації ціни формуються від угоди до
угоди, що обумовлює великий розкид цін навіть у рамках одного регіону.
У централізованій економіці були відсутні сучасні й ефективні механізми
реалізації сільськогосподарської продукції – комерційні сільськогосподарські
підприємства, які діють на організованому продовольчому ринку. А тим часом саме
вони є тими ланками, через які (прямо або опосередковано) проходять основні
обсяги товарних потоків у розвитих країнах. В процесі взаємодії цих підприємств
на ринку виявляється ціна товарів, забезпечуються необхідною інформацією
суб'єкти ринку, вирішуються проблеми стандартизації, контролю якості продукції
і тим самим знижується рівень трансакційних витрат.
Одним з етапів розвитку вітчизняного продовольчого ринку є товарні біржі. В
умовах перехідної економіки обсяг операцій на біржі реального товару не буде
великим, але вона стане центром, навколо якого будуть формуватися асоціації
виробників, споживачів і торговців товарами. Така біржа зможе виробити
прийнятні для всіх учасників торгівлі типові контракти, що забезпечують
стандартизацію якості й умов постачання, норми поводження на ринку. Вона може
стати центром формування інформаційної бази про положення на ринках
сільгосппродукції і буде сприяти підготовці необхідних кадрів, регулювати
комерційні суперечки. Але головне - товарна біржа дозволить зустрічатися на
постійній основі виробникам, споживачам і торговельним агентам для укладання
угод купівлі - продажу по заздалегідь встановленим правилам, зосередить в
одному місці попит і пропозицію на вільному ринку, виявить реальний рівень цін
у взаємній конкуренції виробників і споживачів.
Товарні біржі стали виникати в Україні в 1990 році одночасно з виникненням
своєрідного біржового бума. Безумовно, що нові біржі були мало схожі на ті,
котрі існують у розвитих країнах. Очевидно, що настільки складні ринкові
утворення, як товарні біржі, виникають з потреб суб'єктів самого ринку і
вимагають наявності вже досить розвитого ринкового середовища. Самі суб'єкти
ринкових відносин до моменту виникнення бірж, яким відразу ж намагалися надати
цивілізований вид на основі досвіду аналогічних західних структур, просто ще не
«доросли» до усвідомлення їхнього існування на ринку. Невипадково тому загальне
число бірж в Україні, що займаються торгівлею сільськогосподарською продукцією,
і їхній біржовий оборот усе ще малі. Утім, держава не надала належної підтримки
організації товарних бірж [49, с. 84].
Таблиця 2.1
Динаміка кількості бірж в Україні (на початок року), од.
Види біржі
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
Усього зареєстровано
88
191
223
300
365
386
429
429
493
458
467
Універсальні
19
46
46
62
88
97
113
118
119
115
114
Товарні і товарно – сировинні
25
54
75
111
146
157
176
201
227
244
258
Агропромислові
23
25
29
28
31
32
31
34
30
29
Фондові біржі
14
24
24
27
26
27
27
27
29
19
19
Інші
21
44
53
71
77
74
81
82
84
50
47
Джерело: Розгон А.В. Розвиток біржової торгівлі на ринку сільськогосподарської
продукції. // Економіка АПК. – 2007. - №9. - С. 91.
Біржовий ринок у відповідних його проявах забезпечує авансування виробничого
процесу. Домінування бірж на агро продукцію повинно мати місце у зв’язку з
сезонністю, подрібненістю сільськогосподарського виробництва, можливістю
стандартизації сільськогосподарської продукції.
Проте, біржі в Україні не справляються з виконанням властивих їм завдань,
особливо в частині регулювання та пом’якшення ризику торговельної діяльності ,
формуванням умов для забезпечення беззбитковості функціонування
товаровиробників [26, с. 28].
У діяльності бірж залишається невелика кількість укладених угод порівняно із
загальним обсягом реалізації аграрної продукції. Так, якщо на внутрішньому ринк
України з урожаю 2005 року станом на 1 січня 2006 року сільськогосподарськими
підприємствами було реалізовано 8,5 млн. т пшениці, то на біржах САБУ на умовах
Спот по всіх базисах поставок – лише 815 тис. т, або 9,6%; на умовах Форвард –
лише 100 тис. т, або 1,2% до всієї реалізації пшениці. Отже, аналіз структури
збуту продукції сільськогосподарськими підприємствами свідчить про незначну
участь бірж у цьому процесі.
В останні роки, переробні підприємства, минаючи організації оптової торгівлі,
самі реалізують значну частку ковбасних виробів, плодоовочевої продукції,
рослинної олії, борошна і макаронних виробів.
В Україні стрімко розвивається ринок плодоовочевої продукції на якому діють
потужні виробники, що сприяє формуванню різноманітних каналів розподілу їх
продукції (табл. 2.2).
Загалом за 2006 рік в Україні було вироблено 667 тис. тонн соків. Найбільшими
виробниками були ТОВ «Сандора», ПФ «Вісма» і ЗАТ «Ерлан», які разом у 2006 році
виготовили 79,6% від всього обсягу вироблених за цей період соків. При цьому
спостерігається постійне нарощування обсягів виробництва, так за дев’ять
місяців 2007 року ТОВ «Сандора» було виготовлено на 31,4% більше продукції, ніж
за весь 2006 рік, а ЗАТ «Ерлан» - на 6,57%.
Загалом всіма підприємствами, що займаються виготовленням соків за три квартали
2007 року було виготовлено продукції майже на 42% більше, чим за весь 2006
рік.
Таблиця 2.2
Обсяги виробництва соків підприємств