Ви є тут

Підвищення ефективності лікування вікової катаракти шляхом оптимізації хірургічно зумовленого астигматизму

Автор: 
Гудзь Андрій Степанович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U001280
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РоЗДІЛ 2
Матеріали і методи дослідження
2.1. Матеріали дослідження
За методикою екстракапсулярної екстракції катаракти через тунельний розтин
завдовжки 6,5 мм (ЕЕК ТР) на базі очного відділення Львівської обласної
клінічної лікарні прооперовано 396 хворих (400 очей), які розділено на 2 групи
в залежності від типу герметизації основного катарактального розтину, кожну з
яких, в свою чергу, розділено на 2 групи в залежності від існуючого до операції
рогівкового астигматизму (прямим астигматизмом (ПРА) вважали рогівкову
рефракцію, за якої сильніший меридіан рефракції розташовувався в межах 45–1350,
а зворотнім (ЗВА) – за умови розташування сильнішого меридіану в межах 1–440
або 136–1800 за шкалою ТАБО). Таким чином отримано 4 групи:
1) група з наявністю до операції прямого рогівкового астигматизму з безшовною
фіксацією - 131 око;
2) група з наявністю до операції прямого рогівкового астигматизму з шовною
фіксацією - 130 очей;
3) група з наявністю до операції зворотнього рогівкового астигматизму з
безшовною фіксацією - 70 очей;
4) група з наявністю до операції зворотнього рогівкового астигматизму з шовною
фіксацією - 69 очей.
До досліджуваних груп увійшли пацієнти з відсутністю супутньої існуючої до
операції офтальмопатології, діагностованої до або після операції, яка б могла
впливати на гостроту зору. У всіх пацієнтів в післяопераційному періоді
гострота зору з корекцією становила 1,0 і вище. Досліджувані групи відібрано за
щільністю катаракти (твердістю ядра) – початкова, незріла, майже зріла, зріла
та віком пацієнтів (детальну характеристику груп подано в табл. 2.1.1). У всіх
досліджуваних групах частка пацієнтів з катарактами однієї щільності (причому
найчастіше у всіх групах мали місце зрілі катаракти), вік та стать пацієнтів
суттєво не відрізнялись (див. табл. 2.1.1)
Таблиця 2.1.1
Вік пацієнтів та тип катаракти в досліджуваних групах
Безшовна група, n =201 (100%)
Заг.
к-сть
Чол.
Жін.
ПРА
Середній вік, роки
66±6,0
62±6,7
70±5,3
Початкова катаракта
4,5%
2,5%
2%
Незріла катаракта
26
12,9%
14
6,9%
12
6%
Майже зріла катаракта
30
15,0%
15
7,5%
15
7,5%
Зріла катаракта
66
32,8%
35
17,4%
31
15,4%
Всього
131
65,2%
69
34,3%
62
30,9%
ЗВА
Середній вік, роки
66±6,9
64±6,6
68±7,2
Початкова катаракта
1,0%
0,5%
0,5%
Незріла катаракта
11
5,5%
2,9%
2,5%
Майже зріла катаракта
22
10,9%
13
6,5%
4,5%
Зріла катаракта
35
17,4%
19
9,5%
16
7,9%
Всього
70
34,8%
39
19,4%
31
15,4%
Продовження табл. 2.1.1
Шовна група, n = 199 (100%)
Заг.
к-сть
Чол.
Жін.
ПРА
Середній вік, роки
67±7,8
64±8,2
69±7,3
Початкова катаракта
3,0%
1,5%
1,5%
Незріла катаракта
22
11,1%
13
6,5%
4,5%
Майже зріла катаракта
31
15,5%
14
7,0%
17
8,5%
Зріла катаракта
71
35,7%
37
18,6%
34
17,1%
Всього
130
65,3%
67
33,6%
63
31,7%
ЗВА
Середній вік, роки
66±6,4
66±7,1
67±5,6
Початкова катаракта
1,5%
1,0%
0,5%
Незріла катаракта
10
5,0%
3,0%
2,0%
Майже зріла катаракта
18
9,1%
4,0%
10
5,0%
Зріла катаракта
38
19,1%
20
10,1%
18
9,1%
Всього
69
34,7%
36
18,1%
33
16,6%
В шовній групі до операції прямий рогівковий астигматизм становив 0- 1,6 дптр,
(0,56±0,06 дптр (M±m)), зворотній – 0,1-1,5 дптр, (0,47±0,05 дптр (M±m)); в
безшовній групі прямий астигматизм становив 0-1,75 дптр (0,51±0,05 дптр (M±m)),
а зворотній – 0,1-1,4 дптр (0,53±0,05 дптр (M±m)). ВОТ в обох групах також
суттєво не відрізнявся (табл. 2.1.2)
Таблиця 2.1.2
Абсолютне значення рогівкового астигматизму та ВОТ в групах до операції
Шовна група
Безшовна група
Астигматизм, дптр, (M±m)
ВОТ,
мм рт.ст., (M±m)
Астигматизм, дптр,(M±m)
ВОТ,
мм рт.ст., (M±m)
Прямий астигматизм, n=261
0,56±0,06
23,0±0,21
0,51±0,05
23,4±0,22
Зворотній астигматизм, n=139
0,47±0,05
0,53±0,05
Кількість пацієнтів на кожному етапі дослідження в кожній групі коливалась від
90 до 100%, причому на 1-3-й дні у всіх групах спостерігали 100 % охопленість
дослідженням у кожній з досліджуваних груп, оскільки виписка з стаціонару
відбувалась на 3-5-й дні після операції (табл. 2.1.3).
Таблиця 2.1.3
Кількість пацієнтів на етапах дослідження в досліджуваних групах
Час
спостереження
Прямий астигматизм,
n=261
Зворотній астигматизм, n=139
Шовна фіксація,
n=130(100%)
Безшовна фіксація, n=131(100%)
Шовна фіксація,
n=69(100%)
Безшовна фіксація, n=70(100%)
1-й день
130 (100%)
131 (100%)
69 (100%)
70 (100%)
3-й день
130 (100%)
131 (100%)
69 (100%)
70 (100%)
Продовження табл. 2.1.3
7-й день
125 (96%)
129 (99%)
66 (96%)
69 (99%)
14-й день
119 (92%)
121 (92%)
67 (97%)
68 (97%)
30-й день
118 (91%)
123 (94%)
64 (93%)
68 (97%)
60-й день
122 (94%)
125 (95%)
63 (92%)
65 (93%)
6-й місяць
117 (90%)
118 (90%)
63 (92%)
66 (94%)
1 рік
116 (90%)
120 (92%)
62 (90%)
63 (90%)
2.2. Методика екстракапсулярної екстракції катаракти
З метою отримання стійкого і водночас зворотнього інтраопераційного мідріазу,
за 1 годину до операції пацієнтам проводилась інстиляція Sol. Cyclogyli
Hydrochloridi 1% та Sol. Phenylephrini Hydrochloridi 10% чотири рази кожні 15
хв. Інтраопераційно мідріаз підтримувався шляхом мінімально можливої травми
райдужки та використанням іригаційного розчину Рінгера з концентрацією мезатону
1: 100 000.
Седація пацієнтів забезпечувалась прийомом мезапаму 0,01 мг за 2 години до
оперативного втручання. Пацієнти не обмежувались у харчуванні та фізичній
активності. Премедикація включала Sol. Analgini 50% - 2,0 та Sol. Dimedroli 1%
- 2,0. Обробку операційного поля виконували шляхом двократної аплікації
гіпоалергенним розчином Hospidermin. Кон`ю