РОЗДІЛ 2
ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ - ОСНОВА ВІДТВОРЕННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ АПК
2.1. Сучасний стан та перспективи розвитку матеріально-технічної бази сільського господарства
На сучасному етапі перебудови агропромислового комплексу проблема раціоналізації використання основних виробничих засобів, підвищення їх економічної ефективності - гостро актуальна. По-перше, тому, що загальна їх величина постійно зменшується, знижується рівень фондо- і енергооснащеності виробництва, підвищується питома вага їх морально і фізично зношеної частини, що зумовлює прискорений спад виробництва сільськогосподарської продукції; по-друге, скорочується обсяг їх виробництва, що не дозволяє забезпечити їх своєчасне оновлення. Виробничо-технічний потенціал, який був нагромаджений впродовж багатьох років, його кількісні і вартісні характеристики все більше вступають у суперечність з існуючими і новими формами організації виробництва. Матеріально-технічна база агропромислового комплексу повинна розвиватися за законами розширеного відтворення, однак у результаті кризового стану економіки України вона не досягає навіть і простого.
В останні роки спостерігається стабільна тенденція зниження рівня матеріально-технічного забезпечення села, темпи оновлення машино-тракторного парку скоротились у 15-25 і більше разів (табл. 2.1.)
Глибока криза, яка охопила всі без винятку галузі АПК, особливо відчутно вплинула на розвиток сільського господарства. Практично припинилось оновлення машинно-тракторного парку сільськогосподарських підприємств, що при відсутності необхідної кількості запасних частин та матеріалів для проведення ремонтних та відновлювальних робіт зношених
Таблиця 2.1
Парк тракторів, зернозбиральних комбайнів сільськогосподарських підприємств, тис. шт.
РікТракториЗернозбиральні комбайниУкраїнаХерсонська областьУкраїнаХерсонська область199049522,21074,4199546920,7913,7199644217,1863,1199740617,7793,1199837414,7742,8199935813,5722,5200035512,9712,3
технічних засобів прискорило, в свою чергу, їх вибуття з виробництва. Частина технічних засобів зношена на 50 і більше відсотків.
На початку 90-х років фондооснащеність була в 4-5 разів нижча, ніж у високорозвинутих країнах світу, нині сільське господарство спроможне забезпечити технологічні вимоги виробництва відсотків на 30. Слабка технічна оснащеність і нестача матеріальних ресурсів призвела до порушень технологій вирощування культур, регресу у виробництві основних видів товарної продукції. Так, валове виробництво зерна в останні роки зведено до рівня 1940 року і становить 24,5-27 млн. т, а врожайність цукрових буряків знизилась до 181 ц/га, що фактично відповідає рівню 1913 року (167 ц/га).
Якщо терміново не виправити таке становище, рівень товарності виробництва поступово дійде до такої межі, що реалізація сільськогосподарської продукції і закупівля промислової, необхідної для сільськогосподарського товаровиробника, набуде натуральної форми. Як свідчить історичний розвиток, саме натуральне виробництво малоефективне, консервативне і забезпечує надзвичайно повільний розвиток продуктивних сил [103].
В 2000 році в Херсонській області не вистачало до потреби 9037 тракторів, 616 зернозбиральних комбайнів, 1407 плугів, 374 сівалок та іншої техніки (табл. 2.2.).
Не відповідає сучасним вимогам виробництва і технічний рівень наявних машин. Так, в Україні висівають по 200-300 кг насіння зернових на гектар, тоді як в США, Франції та Великобританії - по 70-90. Тільки з цих причин щорічно додатково втрачається майже 1,5 млн. т. посівного матеріалу [81]. Однак окремі модифікації вітчизняної сільськогосподарської техніки мають високий технічний рівень. Досвід останніх років показав, що вітчизняні машини з деякими вузлами і робочими органами зарубіжного виробництва - доброякісні і надійні в експлуатації, а вартість їх у 2-3 рази нижча у порівнянні із зарубіжними.
І все ж зростання цін на техніку у порівнянні із сільськогосподарською продукцією позбавило товаровиробників можливості купувати її. Значно погіршилась якість ремонту. Якщо в 1990 році до польових робіт було підготовлено 92% тракторів, то в 1999 - лише 45%. Значно знизилися за останні роки показники надійності машин, що виробляють вітчизняні підприємства. Зокрема, у тракторів вони в 2-3 рази гірші проти рівня 1990 р.
Низька купівельна спроможність підприємств АПК спричинила різкий спад виробництва техніки на заводах-гігантах. У той час невеликі підприємства без державних дотацій освоїли виготовлення нових машин, які раніше не випускались в Україні.
Ринок техніки формують як вітчизняні заводи-виробники, так і зарубіжні фірми та посередники. Це призводить до великої різноманітності машин - тільки зернозбиральних комбайнів на полях України працює понад 10 марок виробництва різних інофірм.
Враховуючи те, що машини різних фірм не уніфіковані, для підтримки їх у робочому стані кожній фірмі необхідно створювати центр технічного обслуговування. Оскільки більшість машин закуповується невеликими партіями, то створити такі центри економічно невигідно, і весь тягар щодо
Таблиця 2.2
Стан технічного забезпечення й технологічна потреба основної сільськогосподарської техніки
в АПК Херсонської області на 1.01.2001 року
ТракториКомбайни зерно-збиральніПлугиБорониСівалки зернокомбіновані123456Технологічна потреба, всього штук 185972486573216623330Наявність на 01.01.2001 р., усього129252360542411243327Із них та техніка, що відпрацювала амортизаційний строк7768168829835872021Наявна техніка без тієї, що відпрацювала амортизаційний строк515767224415401306Відновлення техніки, що відпрацювала амортизаційний строк373273512223621532Усього брало участь у роботах у 2000 р.9560187043259892965Забезпечення технологічної потреби у 2000 р., % 51,475,275,459,588,7Не вистачає до потреби90376161407673374
обслуговування машин на сільськогосподарсь