РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА ТРУДОРЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ЦЕНТРУ ЩОДО ВІДПОВІДНОСТІ СТАНУ
І ПЕРСПЕКТИВАМ РОЗВИТКУ
2.1. Стан промислового сектора міської агломерації та динаміка попиту та
пропозиції на робочі послуги Криворіжжя.
Криворіжжя є одним з найбільших в світі центрів гірничо-металургійної
промисловості. В 1990 р. тут видобувалось 104 млн. т. товарної залізної руди.
Це 87% від загального обсягу залізної руди, яка видобувалась у той час в
Україні, 48% від видобутої в Радянському Союзі, та приблизно одну восьму
частину від загальносвітового виробництва залізорудної сировини. Криворізькі
шахти та гірничо-збагачувальні комбінати забезпечували Україні в кінці 80-х
років третє місце в світі після Бразилії (150 млн. т. щорічного видобутку) та
Австралії (130 млн. т.) по загальним обсягам виробництва товарної руди і перше
місце в світі по видобутку залізної руди в розрахунку на душу населення (більше
двох тон).
Більша частина криворізької залізорудної сировини використовувалась для потреб
металургійної промисловості України, а біля 20% експортувалося в соціалістичні
країни Східної Європи (Польща, Чехословаччина, Угорщина, Болгарія та інші). В
основному з криворізької залізорудної сировини українські металурги виробили в
1990 р. 52 млн. т. сталі, забезпечивши Україні п’яте місце в світі по загальним
обсягам виробництва сталі (після країн ЄС, Китаю, Японії та Росії) та перше
місце по виробництву сталі на душу населення. Приблизно четверта частина
металургійної продукції України вироблялась в 1990 р. на найбільшому в нашій
країні і Європі гірничо-металургійному комбінаті “Криворіжсталь”.
В спадщину від Радянського Союзу Україна одержала Кривбас, який, з одного боку
є її гордістю, опорою індустріальної могутності, одним з головних потенційних
джерел національного багатства, а з другого – складним і заплутаним вузлом
екологічних, структурних, техніко-технологічних та соціальних проблем.
Вже в 80-і роки надзвичайно актуальним було питання оптимізації обсягів та
структури гірничо-металургійної промисловості України відповідно до потреб
суспільства, яке вже в основному вирішило завдання формування індустріальної
інфраструктури. Було зрозуміло, що одна тонна сталі та дві тони товарної
залізної руди на одну душу населення – це не стільки показники величі та
могутності, скільки свідоцтва відсталої та матеріалозатратної
ранньоіндустріальної структури виробництва. Але з назрілою реструктуризацією
промислового виробництва Радянський Союз запізнився десь років на 30-40. Коли ж
єдиний народногосподарський комплекс СРСР, з його величезним і постійно
дефіцитним внутрішнім квазіринком металу, на початку 90-х років був раптово
зруйнований, гірничо-металургійна промисловість Кривбасу вступила в фазу
тривалого і глибокого трансформаційного падіння обсягів виробництва. Як видно з
табл. 2.1, виробництво основних видів гірничо-металургійної продукції знизилося
з 1990 по 1995 р. в середньому в 2,5 рази.
Таблиця 2.1
Динаміка виробництва основних видів продукції на підприємствах
Кривбасу за 1990-2000 р.
№ п/п
Види продукції
1990 р.
1995 р.
2000 р.
2000 р. порівняно з 1990 р.
(+ –)
1.
Чавун (млн. т.)
11,8
3,57
5,2
-6,6
44,1
2.
Сталь (млн. т.)
12,2
4,17
6,1
-6,1
50,0
3.
Товарний прокат (млн. т.)
8,4
3,56
5,1
-3,1
60,7
4.
Товарна залізна руда (млн. т.)
104
51
59
-45
56,7
в тому числі:
4.1.
Кускова аглоруда (млн. т.)
25,9
14,6
12,7
-13,2
49,0
4.2
Концентрат (млн. т)
78,1
39,4
46,3
-31,8
59,3
5.
Агломерат (млн. т)
21,3
9,6
11,3
-10,0
53,0
6.
Залізорудні окатиші (млн. т)
18,7
9,1
9,4
-9,3
50,2
7.
Сірчана кислота (тис. т.)
15,6
6,0
7,2
-8,4
46,1
8.
Мінеральні добрива (тис. т.)
6,5
4,3
4,8
-1,7
73,8
9.
Цемент (млн. т.)
5,8
1,0
1,4
-4,4
24,1
10
Цегла (млн. шт.)
12,9
5,6
4,1
-3,1
31,8
11.
Взуття (тис. пар)
6,2
0,008
0,092
-6,108
1,48
12.
Шерстяна пряжа (тис. т.)
8,2
0,03
0,2
-8,0
2,4
13.
Будівництво житла (тис. м2)
300,1
28,3
45,3
-254,8
15,1
В умовах майже повного колапсу внутрішнього ринку металопродукції в першій
половині 90-х років, криворізькі металурги почали гарячковий пошук прийнятних
ніш для своєї продукції на світовому ринку. Була проведена робота по
сертифікації металопрокату по міжнародним стандартам. В 1991-1994 рр., коли ще
існував значний розрив між внутрішніми цінами на ресурси і відносно високими в
той час цінами на метал на світовому ринку, реалізація криворізької
металопродукції давала значні прибутки. В той же час “шокова лібералізація” цін
привела до того, що підприємства залишились без обігових коштів для
забезпечення нормального виробничо-збутового циклу. Ця обставина, а також
відсутність досвіду самостійної зовнішньоекономічної діяльності в поєднанні з
певними егоїстичними інтересами сформованої в цей період регіональної
політико-господарської олігархії сприяли тому, що “левова частка” “надприбутку”
осідала в посередницьких фінансово-збутових структурах. Комбінат
“Криворіжсталь” та криворізькі гірничо-збагачувальні комбінати в 1990-1998 рр.
через механізм нееквівалентних , грабіжницьких бартерних розрахунків за
енергоносії та сировину були важливими донорами майже всіх відомих олігархічних
структур України і перш за все славнозвісної корпорації “ЄЕСУ”. Коли ж ціни на
ресурси наблизилися до світових, а інколи і перевищували їх (наприклад, ціни на
вітчизняне коксівне вугілля та залізорудну сировину), а світові ціни на
металопродукцію в 1996-1997 рр. суттєво знизилися, комбінат “Криворіжсталь” ,
як і більшість інших гірничо-металургійних підприємств Кривбасу (див. табл.
2.2) став збитковим.
Намагаючись збер
- Київ+380960830922