РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ ЕТАП І ТЕНДЕНЦІЇ ВИРОБНИЦТВА В ПЕРЕРОБНІЙ І ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ
2.1. Приватизація і господарські формування інтегрованого виробництва
Особливе значення в формуванні більш ефективної системи виробництва в переробній і харчовій промисловості має удосконалення процесу приватизації, що направлене на заміну управлінської моделі державних підприємств зазначених галузей. В ході її проведення в Україні передбачалось вирішити декілька завдань. По-перше, шляхом продажу державної власності полегшити тягар державного бюджету, ліквідувавши дотації підприємствам, і збільшити його в частині надходжень. По-друге, - створити конкурентні умови в галузях харчової промисловості, де практично всі підприємства будучи державними, управлялись із єдиного адміністративного центру. По-третє, скористатись зміною форми власності і провести попередню раціоналізацію структури крупних державних корпорацій до їх перетворення у приватні. По-четверте, здійснити приватизацію і акціонування так, щоб контроль над великими корпораціями попав у руки тих приватних осіб і інститутів, які зацікавлені у розвитку виробництва, а не у спекулятивному перепродажу власності. І останнє, скористатись приватизацією для максимального "розпорошування" акцій серед працівників і дрібних службовців[73].
Ця міра розглядається як складовий елемент загальної соціальної політики, що стимулює участь працюючих у капіталі при управлінні підприємством [80].
Аналіз попередніх реорганізацій аграрного сектора показав, що вони були розраховані головним чином на жорстке підпорядкування, що здійснювалось зверху.
Перехід на ринкові відносини міняє весь характер управлінської діяльності, економічних взаємовідносин в агропромисловому комплексі.
Існують й інші фактори, які здійснюють вплив на формування управлінських структур, і зокрема в інтеграції, вихід підприємств на міжнародний ринок.
Також необхідно враховувати, що господарське управління буде все більше набувати демократичних форм, заснованих на принципах спільності інтересів і добровільності, формуванні управлінських структур знизу з делегуванням їм функцій, що є недоцільними і обтяжливими для первинних ланок виробництва. Це стосується як реформування організаційних структур та економічних відносин, так і діяльності різних агропромислових об`єднань.
Господарські формування в агропромисловому виробництві зараз представлені кількома типами.
Перш за все, це об`єднання, засновані на інтеграції всієї діяльності підприємств і організацій, що входять до їх складу. Серед них найбільше розповсюдження отримали агрокомбінати і агропромислові об`єднання районного рівня або галузевого характеру.
Другу групу складають об`єднання господарств на базі галузевих та інших інтересів. Це різні види асоціацій, кооперативні та інші союзи, науково-виробничі системи.
Види асоціацій досить різноманітні. В якості об`єднання підприємств, що здійснюють спільну діяльність на основі добровільної централізації функцій виробничого і науково-технічного розвитку, інвестиційної, фінансової, природоохоронної, зовнішньоекономічної та іншої діяльності, а також госпрозрахункового обслуговування підприємств, виступає концерн.
Особливістю другого виду об`єднань - господарських асоціацій - є на відміну від концерну і міжгалузевого господарського об`єднання централізація однієї або кількох виробничо-господарських і управлінських функцій і менш тісні взаємозв`язки між підприємствами-учасниками. Вони мають право вступати в договірні чи інші об`єднання без згоди з асоціацією. В той же час їй можуть делегуватися засновниками будь-які функції.
До цієї групи зараховують консорціуми - добровільні об`єднання, створені, як правило, для вирішення певних конкретних завдань. До їх складу можуть входити сільськогосподарські, будівельні, банківські та інші підприємства, а також організації різних галузей народного господарства.
До подібного роду об`єднань можна віднести науково-виробничі і виробничі системи, кількість яких в АПК постійно зростає.
Ще одну групу об`єднань становлять формування, що розраховують на вигідніше використання фінансових та інших ресурсів, вкладання коштів. Це акціонерні товариства і товариства з обмеженою відповідальністю. Одним із перших акціонерних товариств в системі АПК став Агропромбанк - акціонерний агропромисловий банк. Мета його діяльності, як зазначено в статуті, - комплексне банківське обслуговування підприємств, об`єднань і організацій агропромислового комплексу, акціонерних, комерційних і кооперативних банків, сільськогосподарських орендарів, селянських господарств, їх об`єднань, союзів і асоціацій, а також підприємств та організацій інших галузей народного господарства і окремих громадян.
Необхідно відмітити ще один тип об`єднань, що охоплюють, перш за все, первинні ланки виробництва, - асоціації первинних кооперативів (створені на базі колгоспів), артілі, малі сільськогосподарські кооперативи. Метою об`єднання громадян тут є спільне виробництво, переробка і реалізація своєї продукції, а також надання послуг.
Всі дані типи об'єднань, що працюють на основі взаємної зацікавленості партнерів, найбільш пристосовані до ринкової системи. Їх відрізняє від більшості створених донедавна формувань відносна незалежність від органів державного управління в питаннях виробничо-господарської діяльності, добровільність створення і демократичні принципи побудови. Вони являють собою гнучкі системи, які можуть змінюватися, краще пристосуватися до ринкових умов, враховуючи економічні і соціальні інтереси їхніх засновників.
Разом з тим, неможливо не відзначити, що у ряді випадків такі агропромислові об'єднання заміняють управлінські структури, що раніше діяли, виконують їхні функції. Особливо це стосується об`єднань районного рівня і окремих галузевих структур.
В сфері переробних галузей зараз намітилася тенденція створення самостійних, достатньо відокремлених об`єднань