РОЗДІЛ 2
НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
РІВНЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РЕГІОНУ
2.1. Системно-структурний підхід до вивчення природоохоронної діяльності у регіональному розрізі
Метою даної дисертаційної роботи є розвиток та реалізація теоретичних і методичних положень оцінки та регулювання природоохоронної діяльності регіонів, розробка рекомендацій щодо активізації та удосконалення природозахисної роботи. Досягнення поставленої мети, зокрема формування та удосконалення існуючої методичної бази оцінки та регулювання природоохоронної діяльності, вимагають дослідження існуючого стану окреслених проблем. Причому таке дослідження має здійснюватися як в теоретичному, так і практичному аспекті.
Вивчення особливостей, характеру розвитку явища, притаманного даному регіону, має вибудовуватися в певному порядку, підпорядковуватися заданій, логічно обґрунтованій послідовності, наперед спроектованому алгоритму; загально-методичний підхід до побудови алгоритму наукового дослідження явища у регіональному аспекті наведений на рис. 2.1.
Перший крок такого алгоритму полягає у формуванні теоретичних та методологічних основ дослідження і включає визначення вихідних понять, показників оцінки, вибір методів дослідження. Після встановлення та уточнення категорій і понять доцільною є оцінка ступеню значущості обраного явища для регіонального розвитку, ступеню актуальності окреслених проблем (етап 2). Такий аналіз та обґрунтування важливості і доцільності дослідження дозволять у подальшому встановити і розкрити взаємозв'язки, взаємозалежності означеного явища з іншими процесами, сферами регіонального розвитку, виявити можливості та резерви інтенсифікації розвитку даного явища, покращання його стану. Наступні кроки, що
Загально-методичний підхід до побудови алгоритму наукового дослідження явища у регіональному аспекті
Алгоритм дослідження рівня та регулювання природоохоронної діяльності регіону
Рис.2.1. Структурно-логічна схема побудови дослідження на тему: "Регулювання природоохоронної діяльності в регіоні на основі системної оцінки її інтенсивності"
передбачають оцінку рівня розвитку явища у регіональному розрізі (етап 3), вивчення територіальної диференціації та особливостей розвитку (етап 4), дадуть можливість з'ясувати наявний стан речей, досягнутий ступінь ефективності управління в даній сфері. Аналіз факторів, що зумовлюють рівень та розвиток явища (етап 5), завершить формування цілісної картини розвитку досліджуваних процесів і дозволить перейти до наступного етапу дослідження (етапу 6), який передбачає формування рекомендацій і програми заходів, спрямованих на покращання стану розвитку означеного явища.
Згідно описаної послідовності здійснювався аналіз рівня і регулювання природоохоронної діяльності (див. рис.2.1). Формування теоретико-методологічних основ дослідження розгорнулося у визначення сутності та змісту природоохоронної діяльності, виділення рівнів сприйняття та вживання терміну "охорона навколишнього середовища", вивчення особливостей управління природоохоронною сферою, здійснення аналізу, узагальнення та систематизацію існуючих критеріїв та показників оцінки природоохоронної діяльності, вибір методів дослідження (етап А). Після формування методичної бази дослідження із використанням методів факторного аналізу було встановлено, що забезпеченість природними ресурсами є вагомим фактором розвитку регіону. Таким чином було підтверджено значимість природоохоронної діяльності, яка має на меті збереження та покращання стану природних ресурсів, у регіональному розвитку, а також підкреслено важливість уваги до проблем охорони і відтворення довкілля, реалізації природоохоронних програм в умовах складної економічної ситуації, нестачі інвестиційних коштів (етап В).
Подальша побудова дисертаційної роботи передбачала оцінку активності регіонів у здійсненні природоохоронної політики - виведення інтегрального показника інтенсивності природоохоронної діяльності (етап C), дослідження регіональних особливостей формування та функціонування природоохоронної сфери, місце та значення екологічних проблем у соціально-економічному розвитку регіонів (етап D). З метою вивчення закономірностей процесів, що відбуваються в природоохоронній сфері, проведені дослідження були доповнені факторним аналізом природоохоронної діяльності регіону (етап Е).
Як результат і наслідок проведених досліджень на етапі F були розроблені рекомендації, що мають на меті покращання функціонування природоохоронної сфери регіону.
Схема, зображена на рис.2.1, після формулювання кожного етапу містить вказівки (посилання) на структурні розділи і підрозділи дисертаційної роботи, де вказаний етап реалізований.
2.2. Критерії і показники оцінки природоохоронної діяльності
Сьогодні спостерігається тенденція до децентралізації управління, регіоналізації економіки. Це є і світова тенденція, зокрема у сфері природоохоронної діяльності [14,19,35,58,60,64,92,136,158,141]. Тому зараз все більша увага звертається на дослідження територіальної диференціації та регіональних особливостей різних суспільно-економічних та природних явищ. При дослідженні природних та суспільних процесів, здійсненні господарської діяльності часто виникає потреба кількісно оцінити те чи інше явище, дати йому узагальнюючу оцінку, яка б враховувала різноманітні ознаки та параметри, їх варіацію та ієрархію (ступінь значущості) і забезпечувала порівнянність об'єктів, територіальних комплексів, слугувала базою для обґрунтованого прийняття управлінських рішень [117, с.192]. Мова іде про виведення інтегрального показника. Прикладом можуть бути дослідження у регіональному розрізі рівня економічного розвитку, проведені Поповкіним, Долішнім, здоров'я людини та медичного обслуговування [148, с.78], якості життя [65, с.28] та ін. Особливу групу становлять численні дослідження екологічного спрямування: рівня забруднення навколишнього середовища, раціональності природокористування, антропогенного впливу, стану довкілл