РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Виходячи із актуальності проблеми, мети та завдань дослідження, сучасних уявлень про етіологію, патогенез гнійно-запальних ускладнень після операції кесарського розтину і принципів їх профілактики та лікування вибрано відповідний комплекс клініко-лабораторних методів дослідження.
Клінічна частина роботи виконана на базах клінічного пологового будинку № 1 м. Тернополя та обласного перинатального центру. Формування контингенту обстежених проводилось методом суцільного відбору у відділенні патології вагітних, в обсерваційних і фізіологічних відділеннях. Всього обстежено 128 породіль після операції кесарського розтину. Всі жінки були поділені на 5 груп.
І група хворих була контрольною. До неї увійшли 20 жінок, які не мали факторів ризику виникнення гнійно-запальних ускладнень.
ІІ групу склали 30 жінок з факторами інфекційного ризику, яким проводили загальноприйняте профілактичне лікування.
До ІІІ групи увійшли 20 вагітних з факторами ризику по виникненню гнійно-запальних захворювань, які знаходились у віддіденні патології вагітних і мали показання до планового кесарського розтину, яким проводилось двічі на день орошення піхви 0,01 % водним розчином мірамістину впродовж 7 днів. Відновлення мікробіоценозу піхви проводили за допомогою введення капсул "Вагілак" впородовж 7 днів до операції.
До ІV групи ввійшло 30 породіль після операції кесарського розтину з факторами ризику, яким, як доповнення до загальноприйнятого лікування, проводилося позасудинне магніто-лазерне опромінення крові.
До V групи породіль ввійшли 28 жінок з факторами ризику, яким проводилась комплексна профілактика ГЗЗ: до операції проводилася санація піхви мірамістином та відновлення мікробіоценозу піхви за допомогою введення капсул "Вагілак" впродовж 7 днів та в післяопераційний період проводилося позасудинне магніто-лазерне опромінення крові 5 днів.
Нами на кафедрі акушерства і гінекології Тернопільської медичної академії ім. І.Я.Горбачевського розроблено новий метод профілактики гнійно-запальних захворювань після операції кесарського розтину у жінок з факторами ризику, який захищено патентом на винахід № 2000826 "Способ профилактики гнойно-воспалительных осложнений после кесарева сечения" від 15.10.1993 р., суть якого полягає в застосуванні позасудинного магніто-лазерного опромінення крові з допомогою апарату АНП-2, вихідна потужність 35 мВт/см2, довжина хвилі 0,81 мкм, режим роботи - імпульсний, в місці виходу лазерного променю фіксується кільцевий феритовий магніт з напруженістю магнітного поля 30-35 мТ. Сеанси проводились щоденно, експозиція одного сеансу 15 хв. Породіллям після кесарського розтину ПСМЛТ проводилась з першого дня післяопераційного періоду, курс 3-5 сеансів. Для проведення сеансу породілля знаходилась у ліжку, магніто-лазером впливають на проекцію венозних судин ліктьового згину.
При поступленні вагітних і породіль вивчали анамнез, проводили об'єктивне дослідження органів і систем, ультразвукове дослідження стану плоду та плаценти, проводили загальний і біохімічний аналізи крові, загальний аналіз сечі, бактеріоскопічне і бактеріологічне дослідження мазків з піхви; в післяопераційному періоді аспірату з порожнини матки для виявлення флори і її чутливості до антибіотиків. Клінічні аналізи здійснювали при поступленні вагітних в стаціонар, на 1-2, 5-6, 9-11 добу післяопераційного періоду. Імунний статус і стан перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантної системи, морфологію клітин крові вивчали на 38-39 тижні вагітності та на 1-2, 5-6, 9-11 добу після операції кесарського розтину. Забір крові проводили натще з ліктьової вени в кількості 4-5 мл.
У виконанні даної роботи були використані такі методи досліджень:
Дієнові кон'югати ненасичених вищих жирних кислот визначали за методикою И.Д.Стальной [233]. Принцип методу: в ході перекисного окислення ліпідів на стадії утворення вільних радикалів в молекулах поліненасичених вищих жирних кислот виникає система нового максимуму в спектрі поглинання при 233 нм.
Визначення гідроперекисів (ГП) ліпідів проводили за методикою Л.А.Романовой, И.Д.Стальной [234]. Принцип методу: в розведених водних розчинах гідроперекису ліпідів окислюють двовалентне залізо до тривалентного, яке визначається за допомогою кольорової реакції з тіоцином амонію при максимумі поглинання 480 нм.
Визначення кількості ТБК-активних продуктів проводили за методикою И.Д.Стальной і М.Г.Гаришвили [235]. Принцип методу: при високій температурі в кислому середовищі ТБК-активні продукти реагують з 2-тіобарбітуровою кислотою, утворюючи забарвлений триметиновий комплекс з максимумом поглинання при 532 нм.
Пероксидазну активність (ПА) еритроцитів визначали за методикою Г.Попова, Л.Нейковской [236]. Принцип методу грунтується на фотометричній реєстрації зниження концентрації індигокарміну, який окислюється перекисом водню в присутності пероксидази.
Активність супероксиддисмутази (СОД) визначали за методикою Ч.Чевари, И.Чаба, И.Секей [237], в модифікації Е.Е.Дубініной (1983). Принцип методу грунтується на здатності СОД конкурувати з нітросинім тетразолієм за супероксидні аніони, які утворюються в результаті аеробного впливу відновленої форми НАД-Н і фенозин-метасульфату.
Для вивчення показників імунного статусу організму використовували реакцію непрямої поверхневої імунофлюоресценції. Для визначення кількості Т- і В-лімфоцитів використовували моноклональні антитіла (МКА) виробництва Інституту клінічної онкології (ІКО) для виявлення антигенів лімфоцитів CD3+, CD4+, CD8+, CD22+ та маркера активції HLA-DR+. Мишині моноклональні антитіла ІКО-90 проти антигена CD3+ Т-клітин периферійної крові використовують для виявлення загальної чисельності Т-лімфоцитів, мишині моноклональні антитіла ІКО-86 проти антигена CD4+ котрий присутній на субпопуляції Т-клітин з хелперною функцією. Мишині моноклональні антитіла ІКО-31 виявляють антиген CD8+, що присутній на субпопуляції Т-клітин з супр
- Київ+380960830922