РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН НАСІННИЦТВА ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР
ТА ЙОГО ЕФЕКТІВНІСТЬ
2.1. Сучасний стан ринку овочів і організації насінництва
Сучасний стан продовольчого ринку України відображає загальну кризу національної економіки й характеризується такими негативними явищами, як значний спад платоспроможного попиту і пропозиції, натуралізація обмінних процесів виробничого та споживчого характеру, систематичні неплатежі, диспаритет цін, інфляція тощо.
У 2000 р. порівняно із середніми показниками 1986-1990 рр. споживання овочів на душу населення зменшилося від 102,5 до 95,9 кг, м'яса ? від 67,8 до 33 кг, молока - від 363,7 до 209,9 кг, яєць - від 280 до 163 шт., олії - від 11,4 до 8,9 кг і цукру - від 49,2 до 32,6 кг. Збільшилося споживання хлібопродуктів і картоплі. Усе це призвело до розбалансованості харчування як за калорійністю, так і забезпеченням організму людини білками, вітамінами, мінеральними солями, вуглеводами і жирами.
Нині інфраструктура продовольчого ринку розвинута дуже слабо, а кон'юнктура його складається досить суперечливо. Під кон'юнктурою ми розуміємо збіг обставин, сукупність умов, що можуть впливати на хід і результати певного процесу, а під кон'юнктурою ринку - конкретну економічну ситуацію, що склалася на ринку на даний момент або певний відрізок часу.
Для нормального функціонування ринку продовольства має діяти механізм взаємозв'язку попиту і пропозиції. Дослідження кон'юнктури будь-якого ринку потребує аналізу показників попиту і пропозиції та їх співвідношення.
В овочепродуктовому підкомплексі України вирощування і реалізація насіння овочів відіграють значну роль, адже використання якісного насіння забезпечує високі й стабільні урожаї.
Стан ринку овоченасіннєвої продукції характеризують такі показники:
пропозиції: посівні площі в розрізі культур, урожайність, обсяги виробництва, імпорт, періодичність та канали надходження насіння; попиту: обсяги закупівлі насіння для сівби, експорт; пропорційність ринку: співвідношення попиту і пропозиції, структура продавців за формами власності й регіональна структура; коливання, стійкість та циклічність.
Попит як важлива категорія ринку є одним з вихідних показників ринкової кон'юнктури. Останнім часом на внутрішньому насіннєвому ринку спостерігалося зменшення попиту на насіння овочів, хоча кон'юнктура щорічно змінювалася. Вона значною мірою залежить від обсягу продажу свіжих та перероблених овочів. Попит на свіжі овочі характеризується деякою нестабільністю і суттєво впливає на посівні площі, валовий збір та урожайність.
Так, з 1990 по 1998 р. зібрана площа овочевих в усіх категоріях господарств була майже на одному рівні й становила 446 тис. га і лише в 1999 р. зросла до 481 тис., а в 2000 р. - до 516 тис. га. Урожайність за цей період знизилася від 149 ц/га в 1990 р. до 108,2 ц/га в 2000 р., або на 37,7%. Це зумовило зниження валового збору за відповідний період на 1081 тис. тонн, або на 16,2%.
Падіння рівня споживання продуктів харчування на душу населення в абсолютному вимірі призвело до звуження і овочевого ринку в Україні. Такий стан попиту пов'язаний із низькою купівельною спроможністю населення, недостатньою якістю продукції, відсутністю фасованої та упакованої овочевої продукції.
Основними причинами погіршення купівельної спроможності населення за останні роки є зниження рівня заробітної плати та її несвоєчасна виплата, різке зниження реальних доходів переважної більшості населення країни, зростання безробіття, відпустки без оплати. Через затримки виплати заробітної плати купівельна спроможність громадян знизилась. У 2000 р. продаж овочів на міських ринках зменшився порівняно з 1999 р. на 8,4%.
Моніторинг продажу овочевої продукції на міських ринках свідчить, що високий попит і продаж припадають на ті види овочів, для яких виявилися найсприятливішими погодно-кліматичні умови вирощування. Так, у 1998 р. на міських ринках найбільше було продано капусти, помідорів, цибулі ріпчастої; погодні умови 1999 року були сприятливими для огірків, перцю і баклажанів.
Ємність ринку насіння овочів залежить від рівня організації виробництва овочів у відкритому грунті, зокрема від посівної площи, а остання від структури овочевих культур, розміщення їх по природно-економічних зонах тощо.
Аналіз показує, що посівна площа овочевих культур практично не змінювалась у 1996-1998 роках, а в 1999-2000 рр. навіть збільшилась. Проте, урожайність овочів набагато знизилася, що виявилось основною причиною зменшення їх валового збору. Так, у 1999 році зібрано на 2125 тис. тонн, або на 26,5%, менше, ніж у середньому за 1986-1990 рр. (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Виробництво овочів відкритого грунту в усіх категоріях господарств
України
Р о к иПосівна площа, тис. гаВаловий збір, тис. тоннУрожайність, ц/га1986-1990 (середнє)493744915119904476666149199548958801201996452507011219974525168114199844654921231999481532411120005165585108,22000 в % до 1986-199097,671,573,52000 в % до 1990107,679,974,5 Останнім часом на внутрішньому продовольчому ринку спостерігалося зменшення попиту на овочеву продукцію, але в 1998 р. він дещо збільшився. Про це, свідчить підвищення обсягів продажу овочів на міських ринках. У 1998 р. на міських ринках України збільшився продаж помідорів - на 25,4%, цибулі ріпчастої - на 11, часнику - на 17,7, буряків столових - на 11,8, моркви - на 2,5%. Попит на овочі в цілому на міських ринках порівняно з 1997 р. зріс на 7,5%.
Водночас продаж капусти зменшився на 10,5%, огірків - на 3,9%. Не значне зростання попиту пов'язане із низькою купівельною спроможністю населення, недостатньо високою якістю продукції, відсутністю розфасовки та упаковки. До того ж значна частина громадян (у тому числі і міських жителів) займається вирощуванням овочевої продукції для власних потреб.
Найбільше у 2000 році на міських ринках було продано: капусти - 20,4%, помідорів - 14,4%, цибулі
- Київ+380960830922