Ви є тут

Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування електростимуляції та дециметрохвильової терапії в комплексі з радоновими ваннами у хворих на різні неврологічні синдроми поперекового остеохондрозу

Автор: 
Роханський Андрій Олегович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U003555
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
Матеріал, методи обстеження та лікування
2.1. Клінічна характеристика хворих
При виконанні роботи обстежено 104 хворих на поперековий остеохондроз, що знаходилися на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні Центральної клінічної лікарні №5 (м. Харків), .
Серед обстежених хворих були 61 чоловік (59%) і 43 жінки (41%) віком від 21 до 75 років.
Розподіл хворих за віком зроблено відповідно до класифікації, прийнятої на Ленінградському (1962) і Міжнародному (Київ, 1963) симпозіумах з питань геронтології (табл. 2.1). Найбільша кількість пацієнтів була віком від 31 до 44 років - 32,7% (34 хворих) і від 45 до 59 років - 49% (51 хворих).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за віком
Вік хворих, рокиКількість хворих% До 308 7,731- 443432,745 - 59514960 - 751110,6Разом104100
До складу обстежених хворих на поперековий остеохондроз увійшли, головним чином, робітники та службовці залізниці. У 8 пацієнтів (7,8%) робота була пов'язана з важкою фізичною працею (муляри, монтери шляхів), у 44 (42,3%) - робота не супроводжувалася великими навантаженнями на опорно-руховий апарат (машиністи, слюсарі, провідники, техніки, оглядачі вагонів, водії і т.п.); виробнича діяльність 35 осіб (33,6%) не була пов'язана з фізичними навантаженнями (інженерно-технічні працівники).
Також до складу обстежених увійшли 9 (8,6%) інвалідів II - III груп , інвалідність яких була пов'язана з поперековим остеохондрозом.
У значної кількості хворих (42,3%) тривалість захворювання була від 1 до 5 років, у два рази менше (20,2%) спостерігалося пацієнтів, у яких давнина захворювання була від 6 до 10 років (табл. 2.2). Найбільш рідко зустрічалися хворі з тривалістю захворювання більш 20 років - 9 осіб (8,7%).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за давниною захворювання
Давнина захворювання, рокиКількість хворих% від загальної кількості1 - 54442,36 - 102120,211 - 151918,316 -201110,6Більш 2098,7Разом104100
Початок захворювання переважна більшість обстежених пов'язувала з появою болю у поперековій ділянці - 89 (86%) хворих, у значно меншої кількості осіб - 15 (11%) - перший епізод розвитку хвороби проявився болями у нижніх кінцівках. Провокуючими факторами, що викликали виникнення болів у попереку й екстравертебральних зонах, було найчастіше фізичне навантаження у вигляді підняття ваги (58,6%) , що у 11,5% випадків привело до люмбаго, у 39,4% - до люмбалгії, у 7,7 % - до люмбоішіалгії, а також переохолодження (18,3%) . Падіння на спину як причину появи болів у спині назвали 5 хворих, падіння на сідниці - 3 пацієнтів, травму куприка - 2 , шляхово-транспортний випадок - 1 хворий. Симптоми поперекового остеохондрозу уперше виникли у 3 хворих після неспритного руху, у зв'язку із заняттям спортом - у 3 пацієнтів, після мануальної терапії - у 1, після удару у тазову ділянку - у 2 пацієнтів. Наступні епізоди загострення захворювання викликалися, головним чином, фізичними навантаженнями, переохолодженням і неспритними рухами (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Анамнестичні відомості про перші й наступні епізоди клінічних проявів ПОХ у обстежених хворих
Епізод хворобиПричини та клінічні прояви хворобиКількість хворих
(загалом 104)% від загальної кількостіПерший епізодПідняття ваги викликало:
* Люмбаго
* Люмбалгію
* Люмбоішіалгію61
* 12
* 41
* 858,6
* 11,5
* 39,4
* 7,7Переохолодження викликало:
* Люмбаго
* Люмбалгію
* Люмбоішіалгію19
* 3
* 15
* 118,3
* 2,9
* 14,4
* 1,0Падіння на спину54,8Падіння на сідниці32,9Травма куприка21,9Перший епізодДТП11,0Неспритні рухи32,9Заняття спортом32,9Мануальна терапія11,0Удар у тазову ділянку21,9Вагалися назвати причину43,8
Продовження табл. 2.3
Наступні епізодиПідняття ваги викликало:
* Люмбаго
* Люмбалгію
* Люмбоішіалгію53
* 6
* 38
* 950,9
* 5,8
* 36,5
* 8,6* Переохолодження викликало:
* Люмбаго
* Люмбалгію
* Люмбоішіалгію12
* 1
* 7
* 411,5
* 1,0
* 6,7
* 3,8Неспритні рухи87,7Вагалися назвати причину3129,8
При вивченні анамнезу захворювання встановлено, що тільки амбулаторно лікувалися 18 пацієнтів (17,3%), стаціонарно з приводу поперекового остеохондрозу проводилася комплексна терапія 13 пацієнтам (12,5%), амбулаторно й стаціонарно - усім іншим 73 хворим (70,2%).
Усі хворі були обстежені рентгенологічно: спондилографія була проведена усім 104 пацієнтам, перидурографія - 3 хворим. Додатково було обстежено методом ядерно-магнітної резонансної томографії (ЯМРТ) 22 пацієнта (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Дані рентгенологічних досліджень та ЯМРТ хворих на ПОХ
Рентгенологічні даніКількість хворих (% від загальної кількості)Остеохондроз рівнів: LI-LII, LII-LIII, LIV-LV2 (1,9) LIII-LIV, LIV-LV2 (1,9) LIII-LIV, LIV-LV, LV-SI16 (15,4) LIV-LV13 (12,5)Продовження табл. 2.4
LIV-LV, LV-SI31 (29,8) LV-SI40 (38,5)Сколіоз44 (42,3)Згладжування поперекового лордозу47 (45,2)Гіперлордоз поперекового відділу1 (0,9)Грижа Шморля1 (0,9)Грижі дисків різних рівнів LS-від.25 (24)Спондилолістез17 (16,3)Деформівний спондильоз9 (8,7)Неоартроз1 (0,9)Деформівний спондилоартроз18 (17,3)Аномалії суглобного тропізму1 (0,9)
При рентгенологічному та ЯМРТ дослідженнях частіше діагностувався остеохондроз рівня LV-SI, що був визначений у 40 (38,5%) хворих, рівнів LIV-LV, LV-SI - у 31 (29,8%) хворого; майже у половини (42,3%) хворих були встановлені рентгенологічні ознаки сколіозу та згладжування поперекового лордозу (45,2%). У 25 (24%) хворих визначені грижі дисків різної локалізації. Досить часто діагностувався спондилолістез - у 17 (16,3%) пацієнтів, а також деформівний спондилоартроз - у 18 (17,3%) хворих. У той же час тільки у одного хворого була виявлена грижа Шморля та й у одного пацієнта - неоартроз.
При постановці діагнозу була використана класифікація вертеброгенних захворювань периферичної нервової системи (І.П.Ан