Ви є тут

Формування м’ясної продуктивності у тварин різних генотипів великої рогатої худоби в умовах Полісся

Автор: 
Чуприна Олександр Петрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U000662
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА І МАТЕРАІЛ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження виконані в Інституті розведення і генетики тварин Української
академії аграрних наук в період з 1998 по 2002 рік.
Об’ектом дослідження були бугайці абердин-ангуської та різних генотипів
української чорно-рябої молочної породи. Дослідження проведені у фермерському
господарстві ім. Шевченка Здолбунівського району та сільськогосподарському
приватному господарстві “Сехи-Абердин” Рокитнівського району Рівненської
області.
Схема науково-виробничого досліду наведена в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Схема науково-виробничого досліду
№ п/п
Порода, поєднання порід
Група тварин
Кількість тва-рин у групі, голів
1.
Абердин-ангуська (вирощування на підсосі, вигульно-пасовищне утримання)
2.
Абердин-ангуська (утримання стійлове, вигульні дворики)
ІІ
3.
1/2 чорно-ряба х 1/2 абердин-ангуська
ІІІ
4.
1/2 чорно-ряба х 1/2 голштинська
ІV
5.
3/8 чорно-ряба х 5/8 голштинська
6.
1/4 чорно-ряба х 3/4 голштинська

Для проведення досліджень було сформовано шість груп піддослідних тварин (перша
в господарстві Сехи-Абердин, друга-шоста – ім. Шевченка). Формування дослідних
груп проведено за принципом пар-аналогів.
Схема досліджень наведена на рисунку 2.1.
Живу масу піддослідних бугайців вивчали шляхом індивідуального щомісячного
зважування. Абсолютний приріст за окремі періоди і за весь період дослідження
визначали за формулою:
D=Wt-Wo, (2.1)
де Wt – кінцева жива маса, кг; Wo – початкова жива маса, кг.

Рис. 2.1. Схема досліджень
Абсолютний середньодобовий приріст визначали за формулою:
, (2.2)
де Wt і Wo – жива маса в кінці і на початку періоду, кг;
tі t - вік відповідно в кінці і на початку періоду, днів
Відносну швидкість росту (К) визначали за формулою С. Броді:
(2.3)
Для характеристики лінійного росту, екстер’єру та загального розвитку тварин в
6-, 12- і 15-місячному віці за допомогою мірної палиці, циркуля та мірної
стрічки брали проміри: висота в холці, висота в попереку, висота в крижах,
глибина грудей, ширина грудей, обхват грудей за лопатками, коса довжина тулуба
(палицею), коса довжина тулуба (стрічкою), коса довжина заду, довжина тулуба,
напівобхват заду, обхват п’ястка, ширина в клубах, ширина в тазо-стегнових
зчленуваннях, ширина в сідничних горбах, довжина голови і ширина голови
(лоба).
Шляхом співвідношення відповідних промірів вираховували індекси будови тіла
тварин :
1. (2.4)
2. (2.5)
3. (2.6)
4. (2.7)
5. (2.8)
6. (2.9)
7. (2.10)
8. (2.11)
9. (2.12)
10. (2.13)
11. (2.14)
12. (2.15)
13. (2.16)
14. (2.17)
15. (2.18)
Площа поперечного перетину грудної клітки вираховується за формулою:
,
де =3,14, а – глибина грудей, см;
h– ширина грудей, см (доповнення Й.З. Сірацького).
16. (2.19)
17. (2.20)
18. (2.21)
19. (2.22)
20. (2.23)
21. (2.24)
22. (2.25)
23. (2.26)
24. (2.27)
25. (2.28)
26. (2.29)
27. (2.30)
28. (2.31)
29. (2.32)
Для дослідження морфологічних і біохімічних показників із яремної вени брали
кров у чисті пробірки з гепарином (10 од/мл). Для отримання сироватки проби
крові центрифугували. Загальний білок в крові визначали рефрактометрично,
концентрацію гемоглобіну, кількість еритроцитів в 1 мм3 – фотоелектричним
еритрогемометром моделі 065, вміст каротину – за П.Т.Лебедєвим і А.Т. Усовичем
[133], кальцій – за Де-Вардом, фосфор – за Брігсоном в модифікації А.Т. Усовича
[133], фракції білків – за С.А. Карпюком [99], резервну лужність – дифузійним
методом, кількість лейкоцитів і лейкоцитарну формулу – за загальноприйнятою
методикою.
Активність аланін-амінотрансферази (К.Ф.2.6.11) та аспартат-амінотрансферази
(К.Ф. 2.6.12) визначили за допомогою наборів реактивів
“Аспартатамінотрансфераза” і “Аланінамінотрансфераза” за методикою Умбрайта в
модифікації Т.С. Пасхіної [140; 242], фагоцитарну активність нейтрофілів,
фагоцитарний індекс, фагоцитарне число – за методикою В.Ю. Чумаченка, А.М.
Висоцького, Н.А. Сердюка, В.В. Чумаченка [287], кількість Т-лімфоцитів – в
реакції спонтанного резеткоутворення (Е-РОК), В-лімфоцитів – комплектарного
резеткоутворення (ЕАС-РОК) за методикою В.Ю. Чумаченка, А.М. Висоцького, Н.А.
Сердюка, В.В. Чумаченка, [287]. Вміст радіоцезію-137 (Сs137) визначали
спектрометричним методом на приладі АІ-1024, стронцію-90 (Sr90) – радіохімічним
методом із розрахунками на приладі УМФ-1500 [158].
Для оцінки м’ясних якостей в онтогенезі тварин різних генотипів проводили
контрольний забій бугайців у 6-, 12- і 15-місячному віці по три голови з кожної
групи за методикою ВІТа. Визначали масу парної туші, внутрішнього жиру,
внутрішніх органів, шкіри. Обвалку правих напівтуш проведено після 24-годинного
охолодження. У напівтуші визначали масу м’якоті, кісток, жиру та сухожилок.
Розміри шкіри визначали шляхом взяття промірів її довжини та ширини за
допомогою мірної стрічки. Для проведення хімічного аналізу відбиралися проби
найдовшого м’яза спини, внутрішніх органів і крові. У пробах визначали вміст
вологи, сухої речовини, білка, жиру та попелу за загальноприйнятими методиками,
описаними П.Т. Лебедєвим і А.Т. Усовичем [133]. Хімічний склад та поживність
кормів визначали на Рівненській державній сільськогосподарській дослідній
станції за вищеназваними методиками. Кількість спожитих кормів визначали шляхом
щомісячного контрольного обліку. Вихід основних поживних речовин (ВОПР) і
конверсію сухої речовини, протеїну та енергії корму визначали за методикою
Л.К.Лепайие [141] та В.М. Кандиби [97].