РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ,
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
2.1. ВИБІР НАПРЯМКІВ, МАТЕРІАЛ ТА СХЕМА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проведені у 1999 - 2001 рр. на суках різних порід і вікових груп, які були паціентами клініки патології дрібних тварин Державного агроекологічного університету (м.Житомир).
З метою оцінки статусу гемостазу здорових тварин було сформовано одну контрольну групу клінічно здорових собак в кількості 34 тварини, які належали приватному і громадському сектору м. Житомира. Кількість голів у виборці дозволила вивести звужені нормативні величини (М ± ?) ?27, 29?.
Між групами самиць і самців, що складалися з 17 тварин в кожній групі, визначали різницю показників залежно від статі. Для визначення вікових особливостей системи гемостазу формували групи: молодняк до 1 року - 16 собак, дорослі старше 1 року - 18 собак.
Оцінку статусу гемостазу вагітних самиць, фізіологічної схильності до розвитку гемостазіопатій на різних стадіях вагітності проводили у 11 тварин на різних термінах вагітності: 20 діб - нідація зародку, 40 діб - завершення плацентації, 60 діб - період перед родами. Періодизація вагітності проводилась за схемою, описаною у працях ?4, 39?.
Клінічні та лабораторні критерії синдрому ДВЗ як ускладнення при перебігу піометри визначали у 15 хворих собак при первинному амбулаторному обстеженні.
З метою лікування хворих на піометру тварин проводили оваріогістеректомію. Для премедикації застосовували підшкірне введення 0,1%-го розчину атропіна сульфату з розрахунку 0,2 - 0,5 мл залежно від маси тіла собаки, внутрішньом?язово - 1%-ий розчин дімедролу у дозі 1 - 2 мл та 2%-ий розчин ацепромазину з розрахунку 0,5 мл на 10 кг маси тіла тварини. Для загальної анестезії використовували 2%-ий розчин ксилазіну з розрахунку 0,1 - 0,15 мл на 1 кг маси тіла тварини ?24?. Операційне поле очищали від волосяного покриву, обробляли розчином CutaseptG. Оперативний доступ проводили за білою лінією черева на рівні задньої пари молочних пакетів. Здійснювали надпіхвову екстирпацію матки разом з яєчниками. В черевну порожнину ставили полівініловий трубчастий дренаж для контролю за станом перебігу загоювання культів яєчників та матки.
Після операції дослідження проводили на 10 собаках у такі періоди [122]:
* 1-а доба післяопераційного періоду - розвиток стрес-реакції на травматичне оперативне втручання і дію наркотизуючої речовини;
* 3-а доба - максимальний розвиток катаболічної фази післяопераційного періоду;
* 7-ма доба - загоєння операційної рани;
* 10-а доба - зняття швів і завершення післяопераційного періоду.
Схема досліджень представлена на рис. 2.1.
2.2. КЛІНІКО-ГЕМАТОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для встановлення клінічного статусу здійснювали термометрію, огляд, пальпацію перкусію, аускультацію та спеціальні методи дослідження. Виявлення можливих ознак синдромів респіраторного дістрес-, "шокової нирки", ознак печінкової, підшлунковозалозистої, наднирниковозалозистої недостатності як основних супутників гострого синдрому ДВЗ здійснювали, користуючись практичною настановою з диференційної синдромної діагностики [120].
Гематологічні дослідження проводили з метою оцінки загального стану організму. Для цього використовували кров, стабілізовану 3,8%-вим розчином натрія цитрату у співвідношенні 4:1 [10, 114].
Примітка: безперервна лінія позначає проведення досліджень, а перервна - порівняння.
Рис.2.1. Схема проведення досліджень
Концентрацію гемоглобіна визначали гемоглобін-цианідним методом колориметрично, швидкість осідання еритроцитів - уніфікованим методом Панченкова [71].
Кількість формених елементів крові підраховували в камері Горяєва. Як розчинники, для еритроцитів застосовували 3%-вий розчин натрію хлориду, для лейкоцитів - 5%-вий розчин оцтової кислоти, підфарбований метиленовим синім [114], для тромбоцитів - 1%-вий розчин амонію оксалату, підфарбований метиленовим синім [71, 114].
Функціональну активність тромбоцитів досліджували, визначаючи спонтанну агрегацію цих формених елементів за методом Н.І.Тарасової [10].
Для орієнтовної оцінки об'єму циркулюючих формених елементів проводили підрахунок гематокритної величини за допомогою макрометоду [114], вираховуючи її остаточне значення шляхом множення отриманого показника на коефіціент 0,96 (поправка на вміст плазми) [140].
Підрахунок середнього об'єму еритроциту проводили за загальноприйнятою формулою [71]: , де CОЕ - середній об?єм еритроциту, мкм3; Hct - показник гематокритної величини, л/л; еритроцити - кількість еритроцитів, Т/л.
Для виявлення причин розвитку синдрому поліурії-полідипсії при перебігу піометри у собак визначали концентрацію глюкози у сироватці крові. Застосовували глюкозооксидазний метод з використанням стандартного набору реактивів [114].
2.3. ГЕМОСТАЗІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ
Для гемостазіологічних досліджень використовували кров, стабілізовану 3,8%-вим розчином цитрату натрія, у співвідношенні 9:1 [10, 16, 114].
Для оцінки загального статусу системи згортання використовували метод визначення часу спонтанного згортання за Лі-Уайтом [127, 187] з використанням скляного посуду.
Силіконовий час цільної крові визначали за Margulis and Barker [10] з використанням пластикових пробірок [114].
Для оцінки ступеню ураження ендотелію судин розраховували індекс змочування судинної стінки - відношення часу спонтанного згортання крові в скляному посуді до силіконованого часу згортання нативної крові, який виражає Z-потенціал інтими судин відносно адвентиції та формених елементів крові [10].
Процес згортання за участю плазмених систем та тромбоцитів або без тромбоцитів характеризує тест рекальцифікації тромбоцитної та безтромбоцитної плазми, який визначали за методами Howell [114] та Bergergoff-Rock [128].
Час контактної фази згортання визначали за різницею між часом спонтанного згортання нативної крові та часом река