Ви є тут

Логіка і теорія аргументації: формальний і неформальний підходи

Автор: 
Гончаров Андрій Юрійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
3403U002167
129 грн
Додати в кошик

Вміст

ГЛАВА ІІ. Теорія аргументації в контексті сучасного
логічного знання......................................59
2.1. Два образи сучасної логіки: формальний і неформальний............................................................59
2.2. Теорія аргументації в контексті формальної логіки............. 71
2.3. Неформальна логіка, критичне мислення і теорія аргументації..............................................................101
ВИСНОВКИ..........................................................149
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................... 155
ВСТУП

Актуальність теми дослідження
Характерною ознакою філософії кінця ХХ ст. є "прагматичний поворот", інтерес до проблематики, пов'язаної з практичною діяльністю людини, насамперед у комунікативній царині. У зв'язку з цим у сфері логічного знання актуальними стають дослідження пов'язані із застосуванням логічної теорії на практиці.
Якщо на початку ХХ ст. першочерговою була проблема обгрунтування логіки як науки, то на початку ХХІ ст. на перший план виходить проблема застосування теоретичних знань в області логіки в практичній діяльності людини. Сьогодні логіка як наука повинна працювати не тільки як теоретична, але й як практична дисципліна.
З огляду на це в рамках логічного знання особливої актуальності набуває аргументативна проблематика, дослідження якої передбачає поєднання теоретичних знань з їх практичним застосуванням.
Аналіз питань, пов'язаних з логічними основами теорії аргументації у наш час мають також велике соціальне значення у зв'язку з тією конкретною ситуацією радикальних змін у всіх сферах життя, що має місце у сучасній Україні. Ріст значущості політичних дебатів, різноманітних дискусій, інших видів суперечок у соціальному житті українського суспільства робить надзвичайно актуальними наукові дослідження логічних основ теорії аргументації.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Робота виконана згідно з планами підготовки наукових працівників на філософському факультеті і відповідає технічному завданню на проведення держбюджетної науково-дослідницької роботи по темі: "Сучасні проблеми теорії аргументації" (№97157), яке розроблено на кафедрі логіки філософсього факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Ступінь розробленості проблеми.
Проблематика щодо логічного аналізу аргументації цікавила логіків протягом всього розвитку логічного знання. На традиційному етапі обговорення цієї проблематики можна знайти в роботах Арістотеля, Р.Агріколи, Л.Вали, П.Іспанського, П.Абеляра, А.Арно, П.Ніколя, Г.Лейбниця, І.Канта та інших.
На сучасному етапі розвитку логіки у зарубіжній літературі аргументативна проблематики розглядається в рамках формальної та неформальної логіки. Принципові проблеми щодо природи формальної логіки як теоретичної дисципліни розроблялися у роботах Л. Вітгенштейна, Г.Х. фон Врігта, Д. Гільберта, Г. Фреге, Б. Расела, А. Тарського, А. Черча. Суттєву роль у розробці цієї проблематики відіграли також російські та українські логіки Є.К. Войшвілло, В.О.Бочаров, Ю.В.Івлєв, А.Т.Ішмуратов, В.Й.Омельянчик, М.В.Попович, В.О.Смірнов, О.Д.Смірнова та інші.
Неформальна логіка у зарубіжній літературі представлена достатньо широко. Однак головним чином навчальною літературою з численними вправами щодо аргументативних процесів. Теоретичних досліджень у цій галузі небагато. Це переважно матеріали симпозіумів і конференцій та окремі наукові статті. Основна мета наукових праць в цій області - дослідження міркувань, які застосовують люди на практиці, в реальних процесах мислення та комунікації.
Якщо розглядати неформальні дослідження в рамках сучасного логічного знання у географічному аспекті, то треба назвати перш за все такі країни, як Нідерланди, Канада і Сполучені Штати Америки. Саме там проходили основні конференції, симпозіуми, семінари, де розглядалася проблематика, пов'язана з теорією аргументації в рамках неформальної логіки. Серед них численні симпозіуми з неформальної логіки, що проходили у Віндздорі (Канада); Міжнародні конференції з аргументації, що проходили в Амстердамі тощо. У результаті проведення цих форумів були створені Міжнародне товариство по вивченню аргументації (International Society for the Study of Argumentation) і Асоціація з неформальної логіки і критичного мислення (Association for Informal Logic and Critical Thinking).
Окрім того, саме ці країни представляють науковці, що плідно працюють в рамках досліджуваного напрямку. Так, наприклад, всесвітньо відома нідерландська школа аргументації. Серед її представників Франс ван Єємерен (Frans H. van Eemeren), Роберт Гроoтендорст (Robert Grootendorst), Евелін Т. Фетеріс (Eveline T. Feteris), Пітер Хутлоссер (Peter Houtlosser), Ерік С.В. Краббе ( Eric C.W. Krabbe) та інші.
Проблематика щодо сучасної теорії аргументації в рамках неформальної логіки активно обговорюється представниками канадської школи. Серед них Ентоні Блейр (J. Anthony Blair), Ральф Джонсон (Ralph H. Johnson), Дуглас Уолтон (Douglas Walton), Джон Вудс (John Woods), Роберт Пінто (Robert C. Pinto), Ендрю Ірвін ( Andrew D. Irvin), Майкл Гільберт (Michael A. Gilbert), Труді Гувер (Trudy Govier), Лео Грорке (Leo Groarkе), Крістофер Тіндейл ( Christopher W. Tindale), Ханс Хансен (Hans V. Hansen), Девід Хічкок (David Hitchcock) та інші.
У Сполучених Штатах досліджувану проблематику розробляли Стефен Тулмін (Stephen Toulmin), Джонатан Адлер (Jonathan E Adler), Джеймс Фриман (James B. Freeman), Моріс Фінокьяро (Maurice A. Finocchiaro), Майкл Реєн (Michael Wreen) та інші.
До недавнього часу обговорення проблеми співвідношення формальної та неформальної логіки не було характерно для української та російської логіки. Однак у сучасній літературі з логіки робиться спроба відійти від парадигми "чистої логіки" і звернутися до логічної проблематик