Ви є тут

Педагогічні умови емоційної взаємодії "викладач-студент" у процесі навчання у класичному університеті

Автор: 
Гапійук Інна Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
3403U002532
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
РЕАЛІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ЕМОЦІЙНУ ДИДАКТИЧНУ ВЗАЄМОДІЮ "ВИКЛАДАЧ-СТУДЕНТ"

2.1. Діагностика дидактичної емоційної взаємодії "викладач-студент" у сучасному класичному університеті
При вивченні педагогічних умов ефективної емоційної дидактичної взаємодії "педагог-студент" теоретичні положення перевірялись та підкріплювались експериментальними даними. Наукове педагогічне дослідження - процес формування нових педагогічних знань - один із видів пізнавальної діяльності, яка спрямована на відкриття об'єктивних закономірностей навчання, виховання та розвитку ?139, с.28?. Під час дослідження педагогічного процесу та феноменів, що пов'язані з ним, ми використовували психолого-педагогічний експеримент як складне дослідження, що складається з кількох видів досліджень.
Дослідницька частина нашої роботи була розпочата з пошукового, а потім констатуючого експерименту. Це період з І994 по 1997 рр. Мета цього етапу дослідження - пошук та вивчення емпіричних фактів, що відображають проблеми позитивної емоційної дидактичної взаємодії "викладач-студент" в основних концепціях сучасної освіти, в існуючій вузівській практиці, а також здійснення діагностики, визначення критеріїв, показників і рівнів емоційної дидактичної взаємодії студентів і викладачів. На цьому етапі планувалося визначення структури та змісту і розкриття основних функціональних можливостей емоційної взаємодії в системі "викладач-студент".
У процесі досягнення цієї мети послідовно вирішувалися такі завдання:
1. Формування експериментальної вибірки досліджуваних.
2. Визначення професійних труднощів і стану підготовки студентів і викладачів до здійснення позитивної емоційної дидактичної взаємодії у професійній діяльності.
3. Вивчення педагогічних умов, які сприяють ефективній емоційній дидактичній взаємодії.
4. Визначення критеріїв, показників та рівнів сформованості феномену, що вивчається.
При вирішенні завдань експерименту на різних його етапах використовувались різноманітні методи дослідження. Формування контингенту досліджуваних здійснювалося за допомогою статистичного методу. Процедура збору попередніх даних про реципієнтів здійснювалась за допомогою методів самооцінки, анкетування, спостереження, бесіди, а також вивчення особистої справи. Для зібрання повної картини досліджуваного явища ми зібрали три типа даних з проблеми, яка нас цікавить: L-, Q- і Т-дані.
1. L-дані /від англ. Life - життя/ - для отримання цього типу даних використовувались експертні оцінки викладачів Одеського національного університету та вчителів шкіл, гімназій та ПТУ. Для підвищення надійності даних ми визначили вимоги до процесу отриманим експертних оцінок: характеристика, яка оцінюється, повинна визначитися терміном спостереження даного явища, експерт повинен мати можливість спостерігати за поведінкою того, кого він оцінює, досить довгий період, експерти повинні належати до різних психологічних типів та модальності відношення до досліджуваних /позитивне, індиферентне, негативне/.
2. Q-дані /від англ. Question - питання/. Цей тип даних ми отримували за допомогою опитувальників та інших методик самооцінки. Для достовірності отримуваних результатів ми використовували опитувальники та методики зі шкалою брехні та корекції.
3. Т-дані /від англ. Test - тест/ - це дані, які отримані за допомогою об'єктивних тестів в умовах сурового контролю, коли досліджуваний не знає, для оцінки якої характеристики спрямована діагностична процедура.
Зупинимося на характеристиці основних, використаних на даному етапі експерименту методів психолого-педагогічного дослідження.
Спостереження - це цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об'єктивної дійсності, метод наукового пізнання [57, с.318]. Ми використовували такі види педагогічного спостереження: вузькоспеціальне - вивчення емоційної взаємодії "викладач-студент" в університеті, вивчення емоційної взаємодії під час проходження студентами педагогічної практики, спостереження - пошук - вивчення факторів, що сприяють ефективній емоційній дидактичній взаємодії "викладач-студент" та "учитель-учень" /заняття викладачів кафедри педагогіки та відвідування уроків в загальноосвітніх школах № 10, 46 м. Одеси, гімназіях № 1, 2, 4, 5 м. Одеси, Одеського педагогічного коледжу Південноукраїнського педагогічного університету імені К.Д.Ушинського, ПТУ №2, м. Вінниця/, вияв проблемних сторін в організації позитивної емоційної взаємодії молодими викладачами та студентами-практикантами, монографічне спостереження за навчальною та педагогічною діяльністю 3 студентів.
Опитування - усне та письмове отримання інформації, яка міститься у словесних повідомленнях того, хто досліджується. Ми використовували такі види опитування, як анкетування, інтерв'ю, бесіда.
Аналіз продуктів діяльності - це вивчення шкільної документації та учнівських робіт, психолого-педагогічної характеристики школярів СШ № 10, 46, гімназій № 1, 2, 4, 5 м. Одеси та студентів ОНУ, аналіз проблемних питань емоційної взаємодії студентів під час педагогічної практики /196 студентів/.
Особистісні опитувальники. Спираючись на теоретичні положення про особистість та прояви її особливостей під час емоційної взаємодії, на основі вибору ряду діагностичних ознак будується модель досліджуваного феномена. За допомогою набору питань оцінюється ступінь вираження досліджуваних ознак /емоційна стабільність-нестабільність, спокій-тривожність/.
Тестування /тест - об'єктивний та стандартизований вимір вибірки поведінки/, (англ. Test - випробування) - система прийомів для випробування та оцінювання окремих психічних рис і властивостей людини; здібностей чи інших психологічних характеристики - інтересів, емоційних реакцій тощо [57, с.329]. Для цього методу характерний числовий вимір психологічної перемінної.
Метод репертуарних решіток. Вихідною основою цього методу є репертуар об'єктів оцінювання і сукупність конструктів / заданих чи виявлених/. Потім проводит