РОЗДІЛ 2. УМОВИ, ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце проведення дослідів, грунтові та кліматичні умови
Дослідження по темі дисертаційної роботи виконувалися протягом 1998 - 2001 рр. в лабораторії селекції озимого жита Носівської селекційної дослідної станції (НСДС), яка знаходиться в північній частині лісостепової зони, з координатами - 50,56? північної широти і 31,35? північної довготи, 113 м над рівнем моря.
Носівська селекційна дослідна станція один з перших осередків наукового землеробства в Україні. Найбільш повно основні особливості носівських грунтів на початку минулого століття були описані Гедройцем К.К. (1955). Грунти станції характеризуються як чорноземи глибокі малогумусні вилуговані легкосуглинкові та їх еродовані відміни з вмістом гумусу 2,35-2,75%; 10,0-15,0 мг /100 г грунту Р2О5; більше 9,0 мг /100 г грунту К2О та кислотністю грунту 5,1-5,6 одиниць pH.
Для вилугованих чорноземів характерний більший вміст фосфорних сполук та гумусу в орному шарі, але менший вміст розчинного калію та нижча кислотність грунтового розчину. Глибина залягання грунтових вод в Носівці становить 4,5-5,0 м від поверхні. В цілому грунтові умови станції придатні для вирощування більшості культур, в тому числі й озимого жита.
Дана зона є зоною стійкого зволоження, при достатньому зволоженні та накопиченні суми позитивних температур від посіву до припинення вегетації 400-500?С, кущистість озимого жита восени становить 3 - 4 стебла в звичайному і до 8 - 10 стебел у розрідженому посіві. При накопиченні 250?С - спостерігається тільки початок кущення, а при 100?С - тільки з'являються сходи. Перші приморозки восени спостерігаються в другій декаді жовтня, а останні весною - в кінці квітня - на початку травня. Більша частина річної суми опадів (близько 70%) припадає на теплий період року - квітень-жовтень, а максимум - на червень-липень.
Клімат зони помірно теплий, м'який, з достатнім зволоженням. Переважаючі західні та північно-західні вітри приносять до 550-600 мм опадів на рік. Середня багаторічна сума активних температур 2540?С, однак у 1998 році вона була дещо вищою і склала 2760?С, а 1999 рік виявився особливо жарким, сума активних температур - 3250?С. У 2000 році сума активних температур була приблизно такою, як і в 1998 році, вона склала 2774?С. Основні характеристики метеоумов в роки проведення досліджень наведені в табл. 2.1
Таблиця 2.1
Меорологічні умови в роки досліджень на Носівській селекційній дослідній станціїї , 1997 - 2000 рр.
ПоказникиРокиСередні багато-річні 1997 19981999 2000 Сума активних температур, ?С26302760325027742540Середня температура, ?С6,087,118,407,936,91 в липні21,8018,2021,9018,6019,51 максимальна 27,4035,0 в січні - 5,69- 1,87-2,9-5,33- 6,37 мінімальна - 34,5Опади, мм641,4662,3497,0693,7559,0 мінімум 340,4 максимум908,3
Перехід температури через 5?С восени співпадає з припиненням вегетації озимого жита. За роки проведення дослідів рослини припиняли восени вегетацію у третій декаді жовтня - першій декаді листопада в фазі кущення з утворенням до 6 стебел в звичайному, і до 10-12 у розрідженому посіві.
Середня температури найтеплішого місяця липня у 1998 р. становила 18,2?С, що трохи нижче середньої багаторічної (19,5?С), а у 1999 р. вона була дещо вищою середньої багаторічної - 21,9?С, а у 2000 р. знову дещо нижчою - 18,6?С. Середня температура найбільш холодного місяця січня у 1998 р. становила -1,87?, що більш, ніж втричі вище середніх багаторічних даних (-6,37?С), а у 1999 р. середня температура склала -2,9?С, що більш, ніж у двічі вище порівняно з середньою багаторічною температурою. Хоча зима 2000 р. була дуже теплою, однак середня температура січня склала - 5,3?С. Оптимальний розподіл опадів відіграє важливу роль у формуванні деяких елементів структури врожаю жита. Середній багаторічний показник кількості опадів за 1974 - 1994рр. на НСДС становив 501,3 мм [7]. У 1997 р. він становив - 641,4 мм, у 1998 р. - 662,3 мм, у 1999 р. - 497,0 мм, і у 2000 р. - 693,7 мм.
Характерним для 1997 р. було те, що протягом вегетаційного періоду озимого жита випадали дощі, а середньорічна температура виявилася нижчою від середньої багаторічної. У 1998 р. на протязі вегетації рослини отримували достатню кількість вологи і температурний режим також сприяв їх оптимальному росту і розвитку, середньорічна температура була на рівні середньої багаторічної, і навіть трохи вищою. У 1999 р. середньорічна температура виявилася набагато вищою порівняно з середньою багаторічною, а опадів випадало менше. Під час цвітіння і формування насіння озимого жита великої шкоди завдали висока температура і незначна кількість опадів. У 2000 р. сума активних температур та річна норма опадів були дещо вищими за середні багаторічні, але розподіл опадів по місяцях був дуже нерівномірним. Наприклад, у перші дві декади вересня дощу не було взагалі, а в третій випало тільки 11,2 мм. Ці обставини призвели до того, що висіяне насіння зійшло нерівномірно, або взагалі довго не сходило, погано розкущилося. А у липні навпаки - випало 211,5 мм, що досить негативно вплинуло на формування насіння.
Відновлення вегетації весною починалося в кінці березня - на початку квітня. Цвітіння наступало в кінці травня - на початку червня. В 1997 р. цвітіння жита відбувалося в другій декаді червня. У 1998 р. у період цвітіння часто йшли дощі і знижувалася середньодобова температура повітря на кілька градусів, що інколи негативно впливало на зав'язування зерна. У 1999 р. цвітіння закінчилося до 5 червня. В цей період випадала невелика кількість опадів і втримувалася нетипово висока температура, що також негативно вплинуло на зав'язування, а також на озерненість та крупність зерна. Цвітіння жита у 2000 році закінчилося до 3 червня. Погодні умови в цей час були досить сприятливими.