РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні умови дослідного господарства
Інституту землеробства південного регіону УААН
Дослідне господарство Інституту землеробства південного регіону розташоване в
зоні Інгулецької зрошувальної системи Херсонської області.
Клімат області континентальний, жаркий, посушливий з невеликою кількістю та
нерівномірним розподілом опадів. Середньобагаторічна температура повітря
складає +9,5...+10,50С. Річне надходження сумарної радіації складає 115-116
ккал/см2, з яких 94-95 ккал/см2 надходить протягом вегетаційного періоду.
Найбільш висока температура повітря за багаторічними даними дорівнює
+37...+400С, поверхні ґрунту – відповідно +530С, а найбільш низька
-29...-330С.
Довжина вегетаційного періоду 210-245 днів, безморозного – 165-220 днів із
сумою позитивних температур 2300-25000С.
Річна сума опадів коливається у межах 350-470 мм зі змінами по рокам від
140-160 до 600-660 мм. Найбільша кількість опадів випадає протягом липня (35-60
мм), найменша – у березні (20-29 мм). Основна кількість опадів приходиться на
теплий період року, при чому у цей час опади випадають переважно у вигляді
злив. Добовий максимум опадів сягає 50-60 мм.
Дуже часто трапляються досить довгі бездощові періоди, тривалістю до 50-60 днів
і навіть більше. Щорічно у травні-серпні спостерігаються суховії, внаслідок
чого відносна вологість повітря знижується до рівня 10-15%, а в деяких випадках
і нижче. Імовірність інтенсивних суховіїв у цей період –
80-100%.
Гідротермічний коефіцієнт дорівнює 0,6-0,7.
Весна коротка, з різким наростанням тепла. Перехід через 00С наступає в
основному на початку березня, а в кінці місяця середньодобова температура
досягає +50С.Початок весняної вегетації озимої пшениці приходиться на середину
березня – початок квітня, але трапляються роки, коли вона наступає значно
раніше – у лютому, а іноді і в січні (наприклад, 2002 рік).
Літо жарке, посушливе. Довжина його близько 5 місяців. Вдень температура
повітря підвищується до +350С, відносна вологість повітря у цей час різко
падає. У липні спостерігаються зниження відносної вологості повітря до 30%,
довжиною 4-12 днів, що нерідко призводить до “запалу зерна”. Бездощові періоди
досягають 100-110 днів.
Осінь тепла, з невеликою кількістю дощів. В окремі роки у період посіву озимих
через відсутність опадів запаси продуктивної вологи у ґрунті різко знижуються,
що ускладнює одержання сходів.
У середині жовтня починаються перші осінні заморозки. Після них характерні
довгі безморозні періоди при ясній і сухій погоді.
Зимовий період продовжується близько трьох місяців. Характерною особливістю
зими є крайня нестійкість температурного режиму. Часті відлиги, які
супроводжуються підвищенням температури до +10...+150С чергуються із
заморозками до -25..-330С, що часто викликає пошкодження посівів озимих
культур. Часто велику шкоду озимим посівам завдає льодова кірка із застоєм води
над нею. Сніговий покрив невисокий (3-6 см) і нестійкий.
Ґрунтовий покрив дослідного поля представлений темно-каштановими середньо
суглинковими ґрунтами. Гумусовий горизонт досягає 42 см, у тому числі
гумусово-акумулятивний – 28 см при вмісті у верхньому 0-20 см шарі ґрунту 2,15%
гумусу, 0,17 і 0,097% загальних азоту і фосфору відповідно; доступних форм
азоту, фосфору і калію – відповідно 2,94, 1,97 та
33,00 мг/100 г ґрунту.
Орний шар характеризується наступними фізичними та водно-фізичними показниками:
об’ємна маса – 1,48 г/см3, найменша вологоємність – 21,7%, вологість розриву
капілярів – 9,4%, при запасі продуктивної вологи 548 м3/га.
2.2. Агрометеорологічні умови періодів вегетації у роки досліджень
1997-1998 рр. У літній період 1997 року переважала прохолодна із сильними
зливами погода. Тому умови для накопичення вологи на полях, призначених під
посів озимих, склалися сприятливі. За таких умов при посіві в оптимальні
строки, сходи були отримані за рахунок ґрунтової вологи. До припинення
вегетації рослини одержали 300-3600С ефективного тепла і до входу в зиму
встигли добре розвинутись і накопичити достатню кількість цукрів для нормальної
перезимівлі. Друга половина осені виявилася вологою і прохолодною. Припинення
вегетації озимих відбулося 27.10, але внаслідок значних коливань добової
температури повітря, рослини у денні часи ще слабко вегетували. В цілому
погодні умови виявилися сприятливими для осінньої вегетації озимої пшениці і у
зиму посіви увійшли у доброму стані. Взимку спостерігалася контрастна погода із
значними коливаннями температурного режиму та опадів. Мінімальна температура на
глибині вузла кущіння не опускалася нижче -3...-70С, що значно вище критичної і
не становило загрози для посівів. Сніговий покрив був практично відсутній.
Загалом, умови для перезимівлі склалися задовільні. 31.03 озима пшениця
відновила вегетацію. Ріст і розвиток рослин проходили в умовах вологої і теплої
погоди. Велика кількість опадів у травні (143,3 мм або 367% норми) спричинила
епіфітотійний розвиток борошнистої роси ті бурої іржі. У період наливу зерна і
достигання озимої пшениці спостерігалася порівняно тепла із невеликими опадами
погода. До періоду стиглості (3 декада 06) посіви підійшли у дещо ослабленому
внаслідок високої інтенсивності ураження хворобами стані.
1998-1999 рр. У літній період та на початку осені склалася несприятлива для
накопичення ґрунтової вологи погода, внаслідок чого на період посіву озимих
спостерігалися певні складності із отриманням повноцінних сходів озимини за
рахунок природних вологозапасів. У другій половині осені наступило різке
похолодання. Мінімальна температура на глибині вузл
- Київ+380960830922