РОЗДІЛ 2
Методичні принципи вдосконалення обліку затрат на
забезпечення якості продукції
2.1. Методичні засади обліку затрат на забезпечення якості продукції
Для кожного промислового підприємства, яке працює в умовах ринку, одним із основних є завдання розрахувати, обґрунтувати і забезпечити проектний рівень якості продукції з мінімальними затратами. Разом з тим, підвищення рівня якості продукції все в більшій мірі впливає на величину суспільно необхідних затрат. В умовах обмеженості матеріальних і грошових ресурсів це викликає необхідність подальшого вдосконалення економічного механізму управління якістю в напрямку підвищення його ефективності. Важливою передумовою цього, як було відмічено вище, є вдосконалення системи економічної інформації, зокрема, про величину затрат на забезпечення якості продукції.
Посилення уваги до проблем обліку затрат на якість, продиктоване підвищенням вартості засобів, які залучаються на виробництво високоякісної продукції і вимогами раціонального їх використання. Дослідження вітчизняних вчених - економістів показують, що затрати на якість на етапі виготовлення продукції займають значну питому вагу в загальних затратах на виробництво. Наприклад, на підприємствах електронної промисловості такі затрати нерідко складають 15-20% вартості виробів, на підприємствах машинобудування - 20-25% (96). В зарубіжних країнах величина цих затрат в середньому досягає 25% загального обсягу виробничих затрат. Причому, під впливом зростання темпів НТП характерною тенденцією є їх невпинне зростання (109). В рекомендаціях Європейської організації за контролем якості відмічалося: для того, щоб підприємство досягло успіху в конкурентній боротьбі, йому необхідно витрачати на якість 15-20% від загальних затрат на виробництво, а в момент становлення підприємства - 30-35% (67).
Однак, наше дослідження практики показує, що на багатьох підприємствах обліком і аналізом подібних затрат не займаються через відсутність їх окремого методичного забезпечення. Це призводить до того, що можливості застосування затрат на якість для вирішення завдань раціонального витрачання ресурсів виробництва використовуються не в повній мірі. В економічній літературі останніх років питання обліку затрат на якість висвітлювались досить часто, разом з тим їх практичне використання стримується, як відмічалося вище, через недостатність розробки ряду питань методологічного і методичного характеру.
Автоматизація виробництва, зростаюча вартість розробки нової продукції і затрат на підготовку її виробництва, викликають значне підвищення затрат на якість. Застосування виробничого обладнання підвищеної складності вимагає жорсткого контролю якості матеріалів і контролю якості продукції в процесі її виготовлення, підвищення рівня проведення перевірок і випробувань; візуальний огляд матеріалів і продукції замінюють фізичні і хімічні методи швидкого і точного вимірювання з використанням такої високовартісної і високоспеціалізованої техніки, як спектрофотовимірювачі, лазери, ультразвукові прилади тощо. Разом з тим, якість не повинна досягатися будь-якою ціною, тому гостро стає питання про оптимальний рівень якості з економічної точки зору. Для мінімізації затрат на одиницю високої якості, очевидно, в першу чергу необхідно покращити систему обліку затрат на якість з метою визначення їх реального рівня, так як діюча система обліку не дає необхідної інформації.
Хоч в результаті майже всі затрати на якість враховуються в собівартості продукції підприємства, вони не систематизовані, розподілені по різних статтях затрат. Це затрудняє їх аналіз, робить неможливим контроль за використанням, не дозволяє здійснювати розробку плану підвищення і забезпечення якості продукції на основі економічних розрахунків.
Щоб стати частиною загального стратегічного плану підвищення якості на кожному підприємстві і бути засобом контролю за ходом його виконання, аналіз затрат на якість повинен мати достовірну облікову інформацію, а це можливо лише за умови окремого планування і обліку таких затрат.
Таким чином, використання обліку затрат на якість на підприємстві буде давати можливість вирішенню ряду завдань:
* створенню методичної і організаційної основи для розробки і прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень;
* удосконаленню системи планування на основі підвищення рівня техніко-економічного обґрунтування планів і резервів якості продукції, встановлення обсягу і ефективних напрямків вкладення ресурсів на проведення організаційно-технічних заходів на якість.
Планування затрат на якість продукції повинно здійснюватися з метою контролю за ефективністю використовуваних засобів, скорочення їх величини, що в результаті забезпечить зниження собівартості і підвищення ефективності виробництва.
На етапі виробництва система управління якістю продукції вирішує два найважливіші завдання: забезпечення заданого в нормативно-технічній документації рівня якості і планомірне покращання показників якості випущеної продукції. В відповідності з цим виділяють дві групи затрат: затрати на дотримання заданих параметрів якості продукції і затрати на підвищення якості продукції. Необхідність такого розподілу визначається їх різним економічним змістом і різним впливом їх на результати діяльності підприємства.
Першу групу складають затрати, які є частиною поточних затрат підприємства і безпосередньо пов'язані з роботами і заходами по забезпеченню випуску продукції заданого рівня якості. Процес забезпечення якості продукції розглядається як елемент процесу управління виготовлення продукції у суворій відповідності з діючою нормативно-технологічною і нормативно-технічною документацією (включаючи і рецептурну, яку контролює лабораторія на предмет збалансованості вкладених харчових компонентів в консервний виріб за заданою нормою поживності).
До другої групи відносять затрати, безпосередньо пов'язані з процесами покращання поживних якостей виробів, а також рекламні (в плані упаковки, обсягу розфасув
- Київ+380960830922