РОЗДІЛ 2
ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА БАЗІ САМООРГАНІЗУЮЧИХ ЗАСОБІВ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ ТА НАВЧАННЯ
2.1. Особливості інформаційної взаємодії при автоматизованому навчанні
З розвитком обчислювальної техніки та активним впровадженням інформаційних технологій у навчальний процес, поширюються дослідження, в яких процес навчання розглядається з позицій інформатики. Центральним у цих дослідженнях є не стільки психологічний аспект навчання, скільки інформаційно-логічний з математичним аналізом та моделюванням процесу й функцій навчання, на основі загально дидактичного закону сутності навчання [60,62,66,69]. Цей закон розглядає навчальний процес, як взаємозв'язану та взаємозалежну діяльність викладача та особи, яка навчається, що регламентується дидактичним трикутником, який об'єднує передачу знань, їх засвоєння та формування системи знань. Він зумовлює конкретні функції викладача та особи, що навчається, в навчальному процесі.
Отже, акценти робляться на класифікації і аналізі функцій збирання та трансформування інформації у процесі перетворення її в знання.
Для забезпечення достатнього рівня досліджень методичних проблем, які виникають при такому підході до процесу навчання, автором проаналізовано структурну схему процесу навчання та інформаційні потоки між її компонентами.
При традиційній формі навчання обмін інформацією здійснюється між трьома ланками цього процесу: хто навчає, кого навчають та джерелами інформації [75].
Структурна схема інформаційних потоків традиційного процесу навчання представлена на рис.2.1. Взаємодія викладача і особи, що навчається, здійснюється завдяки наявності двох потоків:
1 - пряма передача інформації від викладача до особи, що навчається;
2 - зворотній зв'язок, а саме контроль з боку викладача за процесом засвоєння інформації та рівнем знань особи, що навчається.
Викладач частину своїх знань може зафіксувати в різних термах ? дидактичних матеріалах (зв'язок 3), а також одержувати нові знання з існуючих підручників та іншої методичної та наукової літератури (зв'язок 4). Особа, яка навчається, також одержує інформацію з підручників (зв'язок 5), до того ж в сприятливому для себе індивідуальному темпі та впливає на зміст терму (зв'язок 6).
Рис.2.1. Структурна схема інформаційних потоків традиційного процесу
навчання
Традиційна схема навчання на сучасному етапі свого розвитку розширила поняття "дидактичний матеріал" до загального навчально-методичного комплексу, який включає крім навчального матеріалу різноманітні технічні засоби навчання. При цьому з'ясувалося, що дидактичні можливості такого із новітніх технічних засобів навчання, як персональний комп'ютер, настільки великі, що інформаційні потоки в процесі навчання суттєво перерозподіляються. Можливість використання персонального комп'ютера в інтерактивному режимі, що означає вести активний діалог, привела до того, що комп'ютер може взяти на себе частину функцій як викладача, так і дидактичних матеріалів. З появою комп'ютера структурна схема процесу навчання набуває ще однієї особливості - перетворюється в схему комп'ютеризованого навчання [60,75].
Сучасні комп'ютери, що використовуються в процесі навчання, виконують такі функції:
- інформаційну (передача інформації);
- контролюючу;
- організуючу (процес навчання);
- коригуючу (вплив на процес навчання);
- діагностичну та інші.
За рахунок цього в структурній схемі інформаційних потоків при комп'ютеризованому процесі навчання виникають додаткові інформаційні потоки [115]. Ця схема представлена на рис.2.2. Як видно із схеми, відбувається перерозподіл інформації між джерелами її зберігання, а саме термами та персональним комп'ютером (зв'язки 7,8), але це тільки зовнішній бік цієї проблеми. Комп'ютер, як засіб накопичення, збереження та передачі інформації, має унікальні можливості щодо форми її подання у вигляді аудіо та відеоінформації. Це звичайно, впливає і на викладача (зв'язки 11,12), і на особу, що навчається (зв'язки 9,10).
Рис.2.2. Структурна схема інформаційних потоків при комп'ютеризованому процесі навчання
Таким чином, у процесі навчання особа, котра навчається, знаходиться під впливом різних за формою та потужністю потоків інформації, обсяг якої зростає дуже швидкими темпами.
Отже, перетворення інформації на знання ускладнюється. Саме тому більш актуальним стає питання застосування та вдосконалення методик, пов'язаних з вимірюванням рівня знань та простеженням за трансформуванням їх у процесі навчання.
Трансформування інформації та перетворення її на знання в процесі навчання подається інформаційною схемою (рис.2.3 ) [60].
Рис.2.3. Інформаційна схема трансформування інформації та перетворення її на
знання
За цією схемою І і ІІ етапи ? це процес набуття латентної інформації, тобто інформації, яка зосереджена в джерелах її зберігання, а саме в термах (дидактичних матеріалах) та персональному комп'ютері;
ІІІ-й етап ? це процес систематизації та структуризації інформації й перетворення її на знання;
ІV-й етап ? це процес вимірювання рівня знань.
При введенні автоматизованої навчаючої системи в процес навчання, треба задатися моделлю діяльності, яку буде реалізувати така система. Очевидно, що система частково (в більшій чи меншій мірі) виконує функції викладача [60,75]. В діяльності викладача простежується дві взаємопов'язані лінії: навчаюча діяльність і процес вдосконалення цієї діяльності.
Навчаюча діяльність, в свою чергу, включає процеси планування, вибору навчальної інформації і керування виконанням завдання чи діями особи, що навчається. В автоматизованій навчаючій системі створюється алгоритм планування, вибору завдань, керування. Даними для таких алгоритмів є система цілей навчального курсу, мо