Розділ 2.
Класифікація цивільно-правових договорів.
2.1. Поняття та способи класифікації договорів.
Класифікації цивільно-правових договорів, як одному з напрямів поглибленого вивчення загальних питань цивільного права, завжди приділялась достатня увага в науковій літературі.
Проте, навіть визначення базових понять різними вченими відрізняється різноманітністю. Одні ставлять знак рівняння між систематизацією та простим поділом договорів на групи170, інші дослідники розглядають їх як окремі категорії171. Ю.В. Романець, дотримуючись самостійної позиції, зводить проблему класифікації договорів тільки до побудови системи172.
На нашу думку, більш прийнятним є погляд другої групи науковців з наступних міркувань. Поділ є необхідним у системі будь-яких знань, тому його базові категорії, що розроблені філософією, як наукою про загальні закономірності, повинні використовуватись, як відправні і при дослідженні класифікації договорів. Класифікація - сукупність поділу, який відбувається на певних підставах. При цьому групування може проводитись як з ієрархічним структуруванням елементів поділу від простих до складних, так і з утворенням самостійних, відокремлених груп без такого зв'язку. Система характеризується цілісною множинністю взаємопов'язаних елементів та багаторівневістю їх розташування173. Отже, оскільки класифікація є загальним поняттям і охоплює два її види: складну, - структурна систематизація, - і просту, - групування, - вона не може бути зведена до якоїсь із них, а останні, в свою чергу, одна до одної.
Проста класифікація договорів може проводитись двома способами. За першим, об'єкти дослідження поділяють на необмежену кількість груп, використовуючи необхідні для вирішення поставлених завдань ознаки. В такому разі утворюється проста система договорів без структурних зв'язків між ними. Наприклад, Н.С. Кузнєцова запропонувала підрядні договори у будівництві поділяти за засобом встановлення ціни на договори з фіксованою (твердою) ціною і з виплатою винагороди та відшкодуванням вартості робіт, а за організацією договірних зв'язків - на генпідрядні, проектно-будівельні, управлінські174. Така класифікація дозволила повно вирішити завдання її дослідження - показати зміни в організації договірних зв'язків у будівельній сфері в умовах ринку. І.Ю.Сальман за виробничо-господарськими чинниками вирізняє чотири групи договорів у аграрному секторі: фінансового та матеріального забезпечення виробничої діяльності, надання послуг (сервісу) суб'єктами аграрного підприємництва, реалізація вироблених продуктів харчування і сировини рослинного і тваринного походження, наукового забезпечення аграрних підприємців175. А.М.Статівка у сфері агропромислового комплексу виділяє договори, метою яких є 1) створення сільськогосподарського продукту; 2) реалізація виробленої продукції придбання матеріально-технічних засобів для забезпечення основного аграрного виробництва; 3) надання послуг, що сприяють нормальному здійсненню аграрного виробництва176. Головним при такій класифікації є те, що в кожній з утворених груп підстава поділу належним чином деталізується. Як наслідок, розкривається природа суспільних відносин, опосередкованих договором.
Другий спосіб полягає у поділу договорів за принципом дихотомії з застосуванням обраного критерію на дві групи, перша з яких характеризується наявністю підстави поділу, а інша - її відсутністю. Такий підхід є дуже по-ширеним при класифікації цивільно - правових договорів, які більшість вчених поділяє за ознакою відплатності на відплатні та безвідплатні, по моменту укладення - на консенсуальні та реальні, по структурі взаємних зобов'язань -
на односторонні та двосторонні, тощо177.
Неважко побачити - групування за принципом дихотомії проводиться з використанням однієї істотної для характеристики договорів ознакою, що дозволяє повно дослідити її прояв в різних за правовою природою типах двосторонніх правочинів. Як наслідок, всередині утвореної групи елементи, які ввійшли до неї, не мають структурних зв'язків між собою, як не мають його між собою й різні дихотомічні пари. Наприклад, до відплатних відносяться і договір роздрібної купівлі-продажу і страхування. Ознака відплатності характеризує тільки один аспект цих договорів, так би мовити їх зовнішній прояв, не розкриває всієї суті опосередкованих ними суспільних відносин. Наведене дає підставу окремим вченим заперечувати можливість використання такої класифікації при систематизації законодавства178, рішенні нормотворчіх, правозастосовчіх завдань179. Безумовно, що структурна класифікація дозволяє більш повно вирішувати вказані завдання, але бачиться, що повністю заперечувати можливості дихотомічного групування, передчасно. Так, договір позики в чинному ЦК УРСР є безвідплатним, але судами не завжди враховується це положення. Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу було винесено рішення за позовом С. до П. та стягнута сума боргу 1198 гривень і 10% річних, яку сторону обумовили обопільною згодою у договорі. В частині стягнення відсотків це рішення Дніпропетровським обласним судом в касаційному порядку було скасоване у зв'язку з тим, що сторони узгодили можливість відплатності у такому безвідплатному договорі180.
Заперечення можливостей простої класифікації у систематизації законодавства обумовлено тим, що Ю.В. Романець ототожнює систему договорів та систему законодавства про них. Вважаємо, як система цивільного законодавства не вичерпана одним Цивільном кодексом, а включає й інші нормативно-правові акти з питань регулювання цивільно-правових відносин, так і система норм про цивільні договори не може бути зведена до системи договорів. Дихотомічна класифікація за істотними ознаками, наприклад, використана у новому ЦК України в розділі загальних норм про договір. Так, у статті 626 дається поняття односторонніх та двосторонніх, відплатних та безвідплатних договорів, а у статті 636 - договору на користь третьої особи. Проста однорядна класифікація також використана у новому ЦК України у
- Київ+380960830922