РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Особливості розробки теоретичних засад оцінки економічного потенціалу гірничо-збагачувальних підприємств у сучасних умовах
Вирішуючи задачі визначення оптимальної величини потенціалу підприємства та оптимізації його використання, перш за все необхідно брати до уваги такі принципові положення. Потенціал являє собою можливості, які можна реалізувати. Носіями вказаних можливостей є сукупність ресурсів. Чим більша ця сукупність, тим більший потенціал. Будь-які ресурси мають вартість. Звідси логічно випливає висновок, що найбільш імовірний шлях зростання потенціалу - це зростання витрат на придбання ресурсів, що входять до зазначеної сукупності.
Усі без винятку економічні процеси стосовно їхнього внутрішнього змісту характеризуються співставленням очікуваних соціально-економічних вигід і витрат на їхнє одержання. Тобто відбувається оцінка можливостей досяжності різноманітних ефектів, проблеми якої пов'язані з категорією "потенціал підприємства". Ефективність використання потенціалу характеризується продуктивністю (віддачею) використаних ресурсів підприємства. Продуктивність - це єдине джерело економічного зростання та прогресу. Щоб швидше і менш болісно адаптуватися до умов все більш зростаючої конкуренції, підтримувати конкурентоспроможний рівень продуктивності, підприємства повинні дієво та економічно функціонувати, зберігати високу якість продукції, вводити нові продукти і технології, гарантувати відповідні умови праці та підтримувати прибутковість на прийнятному рівні [39,с.31]. Продуктивність - це відносна величина. Вона може зростати або за рахунок збільшення результатів використання потенціалу, або за рахунок зменшення його величини. Оскільки зміни результатів виробництва, природно, є більш динамічними, ніж зміни величини потенціалу, то процес оптимізації використання потенціалу є у більшості випадків тим напрямком діяльності підприємства, якому повинна надаватись перевага. Але це зовсім не означає, що немає необхідності оптимізувати і саму величину потенціалу підприємства, тобто здійснювати процес приведення системи в найкращий (оптимальний) стан.
Незалежно від того, якому з шляхів підвищення ефективності використання потенціалу на підприємстві віддається перевага, об'єктивно необхідно спочатку оцінити існуючу ситуацію стосовно стану потенціалу підприємства та його використання.
Вказані проблеми досліджуються нами на прикладі ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (ВАТ "Південний ГЗК") міста Кривий Ріг. Комбінат як самостійний господарський суб'єкт заснований у 1955 році та є одним із п'яти підприємств з видобування залізорудної сировини Криворізького басейну. В Україні таких підприємств всього вісім. Незважаючи на певні відмінності в характері залягання та якості залізорудних родовищ, технічному оснащенні та технології видобування і збагачення залізної руди, всі вони вирішують одне завдання - забезпечення чорної металургії України залізорудною сировиною [51]. Саме ці підприємства зумовлюють рівень собівартості продукції та її якість у галузях, які використовують їхню продукцію як сировину та матеріали, що впливає на конкурентоспроможність усіх галузей економіки України [33,с.51-52]. Вирішуючи вказане завдання, підприємства гірничовидобувної підгалузі формують пропозицію на внутрішньому ринку залізорудної сировини [27,с.18]. Крім цього, в рамках світового розподілу праці залізорудні підприємства України є суб'єктами світового ринку залізорудної сировини, забезпечуючи біля 3,93% пропозиції даної продукції на цьому ринку.
Зрозуміло, що розміри, динаміка та ефективність використання економічного потенціалу кожного гірничо-збагачувального підприємства в значній мірі визначають їх місце та роль на названих ринках. З іншого боку, стан цих ринків, динаміка їх кон'юнктури, темпи і напрямки зміни їх індикаторів суттєво впливають на ефективність використання потенціалу кожного із суб'єктів ринку, визначають його оптимальний рівень.
Виходячи із сказаного, ми вважаємо за доцільне почати оцінку сучасного стану економічного потенціалу ВАТ "Південний ГЗК" та ефективності його використання саме з оцінки позицій комбінату на ринку залізорудної сировини.
Оскільки в роботі розглядається підприємство, що виробляє сировину для чорної металургії, то перш за все його можливості щодо задоволення попиту суспільства визначаються наявністю в його розпорядженні родовищ відповідної сировини. У розпорядженні ВАТ "Південний ГЗК" знаходиться за різними оцінками від 355,6 до 457,5 млн. т. розвіданих запасів родовищ залізної руди. Загальні запаси залізної руди в Україні складають 27,4 млрд. Т [97,c.129]. Враховуючи те, що загальні розвідані запаси залізної руди в світі складають 391,3 млрд. т, з яких підтвердженими вважаються 201,7 млрд. Т [97,c.120], то частка України у світових запасах складає відповідно 7,00% та 13,58%. Частка ВАТ "Південний ГЗК", таким чином, складає у світових запасах 0,117% та 0,227%, а у вітчизняних запасах - від 1,29% до 1,67%. Наведені цифри характеризують не потенціал залізорудних родовищ, а їх потенцію - можливості задоволення потреб на досить тривалу перспективу. Так, зокрема, при теперішніх масштабах видобування залізної руди ВАТ "Південний ГЗК" має можливість розробляти свої розвідані запаси протягом більше 90 років. Зрозуміло, що у випадку зростання попиту терміни експлуатації родовищ будуть коротшими.
Саме тому, розраховуючи оптимальну величину економічного потенціалу підприємства в ринкових умовах, необхідно враховувати можливості як зменшення, так і зростання попиту як вимірювача цільової функції використання потенціалу для визначення величини необхідного запасу потенціалу при настанні позитивних тенденцій зміни попиту.
На формування оптимальних розмірів економічного потенціалу підприємства впливають також інші, крім попиту, фактори мікро - і макросередовища функціонування підприємства, такі як загальні тенденції
- Київ+380960830922