РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Загальна характеристика хворих
Під нашим наглядом знаходилось 200 дітей, що були направлені педіатрами,
дерматологами та іншими спеціалістами на кафедру клінічної імунології та
алергології з курсом дитячої клінічної імунології НМУ у зв`язку або з
неефективністю, або нетривалим ефектом стандартної терапії. В якості
контрольної групи було обрано 15 здорових дітей відповідного віку.
За віком та статтю діти розподілялись наступним чином:
Таблиця 2.1.
Розподіл пацієнтів, направлених з діагнозом атопічний дерматит за віком та
статтю.
Стать
Вік
2міс.-
роки
3-6 років
6-12 років
Старше 12 років
Всього
Хлопчики
49
62,8%
31
59,6%
27
61,3%
15
57,7%
122
61%
Дівчатка
29
37,2%
21
40,4%
17
38,7%
11
42,3 %
78
39%
Всього
78
39%
52
26%
44
22%
26
13%
200
100%
З таблиці видно, що більшість дітей була молодшого віку: діти від 2-х місяців
до 3 років складали 39%, від 3 до 6 років –26%. Це узгоджується з даними інших
дослідників [58,48]. В усіх вікових групах переважали хлопчики.
При направленні вказувалися різноманітні діагнози, що, як зазначалось раніше,
пов`язано з недосконалістю термінології.
Діагнози при направленні:
Від 2 міс. до 3-х років:
ексудативний та алергічний діатез – 51%
атопічний дерматит - 35 %
екзема (дитяча, себорейна) - 8%
інші діагнози - 6 %
3-6 років атопічний дерматит - 57%
екзема - 22 %
нейродерміт (локалізований
та дифузний) - 13%
інші діагнози - 8 %
6-12 років атопічний дерматит - 62 %
нейродерміт (локалізований
та дифузний) - 35 %
інші діагнози - 3 %
старше 12 років атопічний дерматит - 60 %
нейродерміт - 38 %
інші діагнози - 2 %
Для встановлення попереднього діагнозу алергії (атопічного дерматиту) та
псевдоалергії (псевдоалергічного дерматиту) ми використовували
клініко-анамнестичні критерії, наведені в огляді літератури [48,58], які ми
доповнили та згрупували в залежності від ступеню важливості (табл.. 2.2).
Таблиця 2.2
Клініко-анамнестичні критерії диференційної діагностики атопічних та
псевдоатопічних дерматитів.
Критерій
Ступінь важливос-ті:
++++ дуже важливий
+++ важливий
++ корисний
Атопія
Псевдоатопія
І. Родинний анамнез
++++
Атопічні захворюван-ня
Захворювання гастродуоде-нальної, гепато-біліарної системи, порушення обміну
речовин.
Продовження табл.2.2.
ІІ. Анамнез життя та захворювання:
1.Зв`язок висипки з конкретним харчовим продуктом (медикаментом, тощо).
++++
Немає або «алергія на все».
2.Кількість речовин, що викликають реакцію
++++
Мінімальна
Відносно велика
3.Залежність між дозою та ступенем реакції
+++
Немає
4.Постійність висипки при вживанні продукту (медікаменту)
+++
Немає
Продовження табл. 2.2.
5.Захворюван-ня у пацієнта (основне - або супутнє)
++
Атопічні захворювання (бронхіальна астма, поліноз, алергічний рініт, тощо)
Гастропато-логія, вегетативні розлади, порушення обміну речовин
На підставі клінічних критеріїв діагностики атопічного дерматиту та
клініко-анамнестичних критеріїв диференційної діагностики атопії та
псевдоалергії, після вивчення родинного анамнезу, анамнезу життя та хвороби,
даних обўєктивного обстеження, попередній діагноз атопічного дерматиту був
встановлений у 44 дітей (22%), попередній діагноз псевдоалергічного дерматиту у
105 дітей (52,5 %). Встановити переважний атопічний або псевдоатопічний генез
захворювання на підставі клініко-анамнестичних критеріїв не було можливим у 51
дитини (25,5%). Слід зауважити, що клінічний діагноз атопічного дерматиту був
встановлений нами на підставі клінічних критеріів J.M. Hanifin, G.Rajka та К.D.
Cooper [109]. Діагноз псевдоатопії був встановлений у дітей, в яких ми виявили
не більше 2-х з основних критеріїв та 2-х із додаткових критеріїв. У дітей, в
яких не вдалось встановити переважний атопічний або псевдоалергічний генез
захворювання, в родинному анамнезі спостерігались поодинокі випадки
нез”ясованих за механізмом алергічних або псевдоалергічних проявів, на окремі
речовини у дітей виникала висипка незалежно від дози, на інші – дозозалежно, не
завжди контакт з алергеном призводив до розвитку реакцій, часто це залежало від
пори року, тому встановити переважний генез алергії або псевдоалергії було
неможливо. Щодо критеріїв J.M. Hanifin, G.Rajka та К.D. Cooper у більшості
дітей цієї групи було 2 основних та 3-4 додаткових критерія.
На рисунку 2.1 наведено кількість дітей з різними попередніми діагнозами.
Рис. 2.1. Відсоткова кількість дітей з попереднім діагнозом атопічного
дерматита (АД), псевдоатопічного дерматита (ПАД) та невстановленим генезом
атопії або псевдоатопії (НД).
В залежності від віку діти з цими діагнозами розподілялись наступним чином:
Таблиця 2. 3.
Попередній діагноз дітей різних вікових груп.
Діагноз
Вік
2 міс.-3 роки
3-6 років
6-12 років
Старше
12 років
Псевдоалергія
46
59%
30
57,7%
22
50%
26,9%
Алергія
12
15,4%
13,5%
13
29,5%
12
46,2%
Невстановлений
Діагноз
20
25,6%
15
28,8%
20,5%
26,9%
Всього
78
52
44
26
З наведеної таблиці видно, що кількість дітей з попереднім діагнозом
псевдоалергії переважає в ранньому дитячому віці (група від 2-х місяців до 6
років), в той час, як у дітей старше 12 років перше місце посідає атопічний
дерматит. Це узгоджується з даними літератури щодо «зникнення» харчової алергії
у дітей після 3-6 років [44,