Ви є тут

Систама бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту в Україні

Автор: 
Анрющенко Олександр Анатолійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
3404U000252
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ГАЛУЗЕВІ ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТРЕБИ КОРИСТУВАЧІВ І ДОКУМЕНТНИЙ ПОТІК ЯК ЧИННИКИ
СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАЛУЗІ ФІЗИЧНОЇ
КУЛЬТУРИ І СПОРТУ
2.1. Інформаційні потреби як чинник формування адекватної системи
бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі
Формування системи бібліотечно-інформаційного забезпечення фізичної культури і
спорту стимулюється інформаційними потребами (ІП) основних груп користувачів та
детерміноване сучасними тенденціями розвитку галузевих документних потоків
(ДП). Достатнє коло користувачів, зацікавлених в отриманні галузевої інформації
та наявність галузевого ДП, є головними чинниками створення цілісної системи
БІЗФКС [2, с. 287-288].
Трансформації, які відбулися за останнє десятиліття в галузі фізичної культури
і спорту України, активне впровадження в бібліотечну сферу комп’ютерних і
телекомунікаційних технологій ініціювали зміну вимог користувачів до форм і
методів бібліотечного обслуговування. Вони торкнулися змісту, якості та інших
параметрів бібліотечних ресурсів, продуктів і послуг. Ситуація, що склалася в
бібліотечно-інформаційному забезпеченні галузі фізичної культури і спорту в
Україні, має проблемний характер, потребує наукового і практичного вирішення на
базі всебічного вивчення інформаційних потреб користувачів.
Проблема вивчення інформаційних потреб (ІП) користувачів є однією з провідних у
книгознавстві, бібліотекознавстві, бібліографознавстві та інформатиці. У різні
часи їй приділяли увагу такі відомі вчені, як Д.І. Блюменау, М.Я. Дворкіна,
В.О. Ільганаєва, С.Д. Коготков, В.А. Мінкіна, Р.С. Мотульський,
М.С. Слободяник, Ю.М. Столяров, А.С. Чачко та ін. [30; 55; 73; 83; 111; 117;
166; 176; 198]. Однак у контексті бібліотечно-інформаційного забезпечення
галузі фізичної культури і спорту (БІЗФКС) інформаційні потреби не вивчалися,
механізми їх взаємовпливу не аналізувалися. Існують лише окремі фрагментарні
дані про характер галузевих ІП. Зокрема соціологічне опитування школярів та
студентів східних регіонів України, свідчить, що 25% з них приділяють увагу
фізичній культурі і спорту. Серед 50-ти улюблених справ молодь надає перевагу:
читанню – 34,4%; фізичній культурі – 27,4%; спорту – 10,8% та ін. [38]. Це є
додатковим свідченням актуальності, наукової і практичної значущості теми
даного дисертаційного дослідження.
Інформаційні потреби користувачів у галузі фізичної культури і спорту можна
умовно поділити на дві основні групи: непрофесійні і професійні. Непрофесійні
ІП пов’язані з непрофесійними (аматорськими) вподобаннями користувачів:
допитливістю, цікавістю, жадібністю до знань, прагненням бути поінформованим у
всьому новому, що відбувається у сфері фізичної культури і спорту. Ці потреби,
зумовлені, як правило, заняттями фізичною культурою для підтримки власного
здоров’я, дозвіллям і т.п. Носієм непрофесійних ІП може бути кожна людина, яка
цікавиться спортивними подіями в Україні і світі. Професійні інформаційні
потреби користувачів зумовлені науковою, практичною, освітньою, управлінською і
т.п. діяльністю у галузі фізичної культури і спорту. Їх носіями є управлінці,
науковці, викладачі, тренери, спортсмени, студенти вузів
фізкультурно-спортивного профілю та ін. Кожна група галузевих ІП потребує
відповідного бібліотечно-інформаційного забезпечення, що може стати предметом
самостійного дисертаційного дослідження. У дисертації увага акцентується
переважно на вивченні професійних ІП користувачів оскільки саме вони, на нашу
думку, є провідним чинником формування національної системи
бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту.
З метою вивчення змісту і структури інформаційних потреб користувачів у галузі
фізичної культури і спорту у 2002 р. було проведено спеціальне соціологічне
дослідження, яким охоплено 500 респондентів – 100 викладачів і 400 студентів
факультетів фізкультурно-спортивного профілю Таврійського національного
університету ім. В.І.Вернадського (Автономна Республіка Крим) і Харківської
державної академії фізичної культури. З цією метою було розроблено два варіанти
анкети – окремо для викладачів і для студентів (див. додатки А і Б).
Викладачі дисциплін фізкультурно-спортивного профілю є однією з представницьких
груп фахівців не лише педагогіки, а й фізичної культури і спорту. Їхні галузеві
ІП – професійні. Специфіку інформаційних потреб викладачів визначають дві
сторони їхньої професійної діяльності – як педагогів і як фахівців у галузі
фізичної культури і спорту. Анкету структурно поділено на три блоки запитань:
а) зміст галузевих ІП викладачів; б) рівень інформаційної культури викладачів;
в) сучасний стан та перспективи вдосконалення бібліотечно-інформаційного
забезпечення професійних ІП. Обробка результатів анкетування дозволяє дійти
певних висновків.
Відповіді викладачів на запитання анкети про пріоритетну галузеву тематику
розподілилися таким чином: теорія та методика фізичного виховання – 30% [2
Респонденти мали можливість обрати декілька варіантів відповідей одночасно.];
освіта, навчання – 28%; спорт – 23%; фізична культура і спорт в цілому – 23%;
медико-біологічні основи фізичного виховання – 20%; туризм, альпінізм – 16%;
ігри – 14%; організація фізичної культури і спорту – 12%; гімнастика – 10%;
історія фізичної культури і спорту – 8%; інші теми – 4%. Більшість респондентів
відповіли, що їх цікавлять дві або й більше тем фізкультурно-спортивного
змісту. Серед мотивів звернення респондентів-викладачів до інформації
фізкультурно-спортивної тематики переважають: освітня діяльність – 80%;
самоосвіта – 50%; виховна робота – 30%; оздоровча