РОЗДІЛ II
МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ІНВЕСТУВАННЯ ПРОЦЕСІВ МІЖНАРОДНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
2.1. Розробка та обґрунтування критеріїв оцінки ефективності інвестування процесів перевезень
Вибір та реалізація інвестиційних проектів потребує визначення відповідних критеріїв їх оцінки. В процесі визначення критеріїв оцінки ефективності інвестиційної діяльності необхідно враховувати принципи на яких вона базується.
Основними принципами інвестиційної діяльності є принцип цілеспрямованості, системної ефективності, можливості моделювання.
Принцип цілеспрямованості характеризує цілеспрямовану реалізацію процесів інвестування з позиції об'єктів і суб'єктів інвестування, які полягають в досягненні максимального чистого прибутку на вкладенні кошти. Реалізація цього принципу забезпечує досягнення високих кінцевих результатів інвестування з урахуванням системної взаємодії різних інтересів учасників інвестиційного процесу.
Принцип системної ефективності реалізується шляхом оптимального вибору об'єктів та способу інвестування. Структура та склад кількісних та якісних показників процесів інвестування формується на основі їх аналізу та ступеню впливу на об'єкти і суб'єкти інвестування та врахування впливу зовнішнього середовища.
Принцип можливості моделювання полягає в тому, що складні інвестиційні процеси можуть бути представлені кінцевими моделями, що дозволяють досліджувати окремі аспекти інвестиційних процесів чи результати функціонування в цілому. Реалізація цього принципу дозволяє визначити загальну фінансову можливість реалізації проекту та оцінити індивідуальну -можливість його реалізації за рахунок кожного джерела фінансування.
Після розгляду основних принципів інвестиційної діяльності необхідно розглянути основні критерії, які використовуються для оцінки доцільності прийняття інвестиційних проектів.
Як відомо, з економічної теорії, основними критеріями для оцінки ефективності інвестиційної діяльності є чистий приведений дохід (NPV), термін окупності (ТОК), внутрішня норма прибутку (ПВН), рентабельність (R).
Чистий приведений дохід (NPV) характеризує загальний абсолютний результат інвестиційної діяльності, тобто її кінцевий ефект. Під прибутком розуміють різницю показників доходу та капіталовкладень, яку було дисконтовано на один термін часу. Дохід найчастіше визначають на момент вкладення коштів, але можна визначити й на момент процесу вкладень чи інший момент, який за будь-якими обставинами є важливим для дослідження.
Структурна схема алгоритму прийняття інвестиційного рішення представлена на рис. 2.1.1.
Для дисконтування застосовують ставку відсотків, яка відображає середній рівень запозиченого відсотку, який очікується на фінансовому ринку.
Розрахунок чистого приведеного доходу (NPV), при одноразових інвестиціях можна здійснити за формулою:
(2.1.1)
-розмір чистого потоку платежів, якій очікується в період t;
q-ставка дисконтування вартості капіталу для реалізації проекту;
При аналізі NPV можна використовувати наступні нерівності:
NPV >0 - проект можна прийняти;
NPV <0 - від проекту слід відмовитися;
NPV<0
NPV>0
Рис. 2.1.1. Структурна схема алгоритму прийняття інвестиційного рішення.
Якщо чистий приведений дохід (NPV), має позитивне значення, грошового потоку буде достатньо для обслуговування боргу, забезпечення відповідної норми прибутку на вкладенні кошти та розподілу його між акціонерами в якості дивідендів (у випадку впровадження відповідної дивідендної політики).
При аналізі оптимальної структури капіталу, чистий приведений дохід (NPV), найчастіше використовують в якості основного критерію, решта критеріїв - лише для уточнення чи обмеження при прийнятті рішень.
У випадку, коли чистий приведений дохід (NPV), потрібно визначити на момент завершення процесу вкладень чи на інший момент дослідження використовують наступну формулу:
NPVt=NPV0 (1+q)t (2.1.2)
NPV0-чистий приведений дохід, який розраховано на початок інвестиційного періоду, NPVt- чистий приведений дохід, що розраховано на період t.
Термін окупності (ТОК) є наступним критерієм, який найчастіше застосовується при аналізі інвестицій. Термін окупності визначає очікувану кількість років, що потрібно, щоб покрити первинні вкладення. ТОК представляє собою час, впродовж якого сума потоку платежів, дисконтованого на момент завершення інвестицій буде дорівнювати сумі інвестицій, тобто теоретично необхідний час для повної компенсації інвестицій дисконтованими доходами.
Формула для розрахунку ТОК має такий вигляд:
(2.1.3)
R-кількість років перед повним покриттям первинних вкладень;
К-частина первинних вкладень яка не покрита на початку року;
Z-грошовий потік впродовж року;
Чим менше значення ТОК, тим краще для всіх учасників проекту. Якщо оцінюють проекти, які є взаємовиключними, то прийняти слід той, у якого значення ТОК менше.
На практиці розділяють показники регулярного та дисконтованого ТОК. Показник дисконтованого ТОК, який означає термін часу, необхідний, щоб покрити потік первинних платежів, дисконтований за ставкою дисконтування.
Показник ТОК показує рівень беззбитковості проекту. Показник регулярного ТОК не враховує вартість капіталу (ставку дисконтування). Дисконтований ТОК враховує вартість катіталу та відображає період беззбитковості після покриття вартості зобов'язань. Однак обидва показники не відображають потік платежів, що буде отримано після повної окупності проекту (завершення періоду дії ТОК). В цілому чим менше показник ТОК (як регулярного так і дисконтованого), тим більшу ліквідність має проект, і менше ризик його впровадження. І навпаки, якщо отримання потоку платежів розтягується на тривалий час, тим більше виникає ризиків при його реалізації, ніж у проекту з коротким терміном отримання потоку платежів.
Показник ТОК використовується в якості індикатора ризиків реалізації проекту та обмеження при прийнятті інвестиційних рішень.
- Київ+380960830922