РОЗДІЛ 2
БІРЖОВЕ ХЕДЖУВАННЯ РИЗИК-ПРИБУТКІВ
2.1. Сутність і зарубіжний досвід хеджування
Поява в біржовій практиці хеджевих операцій виникла лише з розвитком біржового
ринку – його перетворення з гуртової посередницької структури на потужний та
дієвий інститут регулювання майбутніх цінових ризиків. Вперше такі строкові
регулюючі операції (купівля-продаж ф’ючерсних та опціонних контрактів) були
запроваджені на американських товарних біржах. Зокрема, перший ф’ючерсний
контракт зареєстрований у 1865 році на Чиказькій товарній біржі; перший опціон
– у 1984 році на Чиказькій торговій біржі [120, с.19]. Тому саме на
американському ринку біржова торгівля вперше набула вертикально структурованого
характеру: угоди, що потенційно могли бути укладені на касовому ринку,
страхувалися (хеджувалися) шляхом укладання в теперішній момент часу строкових
угод з постачанням певних активів у майбутньому.
При цьому сторонами біржових операцій використовувалися дві протилежні
стратегії – хеджування та спекулювання. Хеджування завжди передбачає відмову
від можливих майбутніх фінансових втрат, спричинених ціновими коливаннями, та
передачу власного цінового ризику іншій стороні – спекулянту або іншому
хеджеру.
Спекулювання, в свою чергу, ґрунтується на прийнятті цінового ризику з
розрахунком на отримання спекулятивних прибутків. Звичайно, у випадку
спекулювання можливість реального постачання активів виключається – біржова гра
є винятково фінансовою – купівля відповідного контракту завершується майбутньою
зворотною (офсетною) операцією.
Тобто на відміну від ринку реального (спотового, касового), на біржовому ринку
завжди забезпечується рівність доходів та втрат сторін операції. При цьому
позитивні ризик-прибутки однієї сторони приймають від’ємного (негативного)
значення для іншої сторони. В цілому ж на біржовому ринку вони взаємно
компенсуються, створюючи ефект “гри з нульовою сумою”.
Оскільки і хеджеві, і спекулятивні біржові операції спричинені виникненням
строкових біржових операцій, тобто мають американське походження, відповідно і
понятійний апарат, що застосовується для їх термінологічної формалізації,
запозичений з практики біржового обігу США.
Термін “хеджування”, який нині активно використовується в біржовій лексиці,
має побутове походження – про це свідчить здійснене дослідження основних
енциклопедичних англомовних видань.
Зокрема, морфологічним коренем хеджування є хедж (hedge), який в дослівному
перекладі означає:
1) жива загорожа, створена з близько розміщених рослин; використовується для
захисту, огорожі та позначення меж [151, с.45];
2) а) загорожа або межа, сформована з ряду густо насаджених кущів або
низькорослих дерев;
б) засіб захисту, особливо від фінансових втрат [149, с.610];
3) а) загорожа або межа, створена з ряду густо насаджених кущів або
низькорослих дерев;
б) будь-яка загорожа або стіна, що позначає межу або створює перешкоду
(бар’єр);
в) лінія або будівля, що створює бар’єр або межу;
г) захисний бар’єр;
д) засіб захисту;
е) засоби захисту від фінансових втрат, такі як:
- купівля чи продаж, здійснені головним чином не для отримання доходу або
прибутку, а для захисту від відомого ризику;
- купівля чи продаж товарних ф’ючерсів, здійснена з метою компенсації ризику
втрат внаслідок ринкових коливань (нестабільності).[153, с.1048].
4) а) ряд густо насаджених кущів, які створюють межу для поля, саду тощо;
б) засоби захисту проти можливих втрат.[148, с.580].
В наведених визначеннях помітним є акцент на тому, що в побутовому розумінні
хедж означав будь-яку загорожу (1, 2а, 3а, 3б), межу (1, 2а, 3а, 3б, 3в, 4а),
бар’єр (3б, 3в, 3г), причому ця межа могла набувати різного вигляду – рослин
(1, 2а, 3а, 4а), стіни або будівлі (3б, 3в), лінії (3в), але у будь-якому
випадку виконувала однакові функції – позначення кордонів (1, 3б) та
забезпечення захисту (1, 2б, 3г, 3д, 3е). До речі, саме в значенні “загорожі”
слово “hedge” застосовується в розмовній мові і дотепер (принаймні, стереотипні
видання словників, призначені для перекладу англомовних текстів середньої
складності, трактують хедж як загорожу (іменник) та відгороджуватися
(дієслово)).
Отже, з наведених визначень можна зробити висновок, що основним та найпершим
значенням, що мав термін “хедж”, була звичайна загорожа (в побутовому
розумінні), яка використовувалась з метою захисту; тобто суб’єкт, що її
використовував мав на меті “відгородитися” від різного роду небезпек чи
непередбачуваних (можливо, несприятливих) для себе змін.
Оскільки з часом непередбачувані зміни почали проявлятися не тільки у побуті,
але й у більш глобальному економічному масштабі, відповідно і термін, що
застосовувався для позначення захисту від можливих побутових небезпек, став
традиційно використовуватися і для позначення стратегії захисту від
непередбачуваних економічних наслідків.
Так, з розглянутих нами визначень, найбільш повне трактування “хеджу” саме в
такому розумінні наводиться у Вебстерському та Оксфордському тлумачних
словниках, які на сьогодні є найбільш авторитетними енциклопедичними виданнями
(3е, 4б). У них одним із значень терміна “хедж” є захист від можливих втрат (в
економічному їх розумінні). Зокрема, у Вебстерському словнику хедж як стратегія
захисту від фінансових втрат розглядається під кутом зору запобігання втратам
за рахунок відмови від можливих доходів (тобто спекулятивні цілі у цьому
випадку повністю усуваються, більш цінною є можливість гарантування уникнення
непередбачуваних негативних наслідків ризику). Більше того, у цьому ж
визначенні лаконічно, але досить точно описана суть біржового хеджув
- Київ+380960830922