Розділ 2.
ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ СУБ'ЄКТІВ МАЛОГО БІЗНЕСУ НА РЕЗУЛЬТАТИ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1 Система й методи прогнозування фінансового забезпечення економічної діяльності з урахуванням схеми оподаткування малих підприємств
Як відзначалося в попередньому розділі, встановлення оптимальної схеми оподаткування підприємств малого бізнесу має важливе значення як в макроекономічному аспекті - забезпечення дохідної частини консолідованого бюджету, так і для розвитку кожного конкретного підприємства.
Головною стратегічною метою діяльності кожного підприємства, в тому числі й малого бізнесу, є підвищення рівня добробуту власників та максиізація ринкової вартості підприємства в поточному і перспективному періодах. Слід зазначити, що максимізація ринкової вартості підприємства не завжди досягається завдяки максимізації його прибутку. Оскільки отриманий досить значний прибуток може бути використаним на поточне споживання, і, таким чином, підприємство втрачає основне джерело формування власних фінансових ресурсів для свого майбутнього розвитку. Крім того, високий рівень прибутку підприємства може досягатися за відповідно високого рівня фінансового ризику та загрози банкрутства в майбутньому, що зумовить зниження його ринкової вартості. Тому в ринкових умовах максимізація прибутку є одним з важливих стратегічних завдань фінансового розвитку підприємства, але не головною його метою. З огляду на цей висновок можна стверджувати, що найважливішим завданням фінансового розвитку будь-якого підприємства в процесі реалізації його головної стратегічної мети є забезпечення формування оптимального обсягу фінансових ресурсів у відповідності з перспективами розвитку.
Досягнення стратегічної мети можливе також за умови вирішення не менш важливих завдань та проблем щодо забезпечення найбільш ефективного використання фінансових ресурсів за основними напрямами діяльності підприємства:
- оптимізації грошового обігу;
- максимізація прибутку підприємства за передбачуваного рівня фінансового ризику;
- мінімізації фінансового ризику з метою досягнення встановленого рівня прибутку;
- забезпечення послідовної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку [147,129,154].
Проблема стабільного забезпечення підприємства необхідними фінансовими ресурсами й підвищення ефективності його фінансової діяльності в майбутньому періоді повинна вирішуватися шляхом розробки системи фінансових прогнозів, планів та планових (нормативних) показників.
На сьогоднішній день більшість підприємств малого бізнесу не мають розроблених планів та прогнозів, відсутній чітко обґрунтований механізм планування. Планування замінюється різнобічними рішеннями власника про ті чи інші напрямки господарської діяльності, які, як правило, розраховані на найближчий поточний період і не передбачають орієнтацію на перспективу. Практика часто заводить таких досвідчених керівників у безвихідне положення.
Про здійсненні помилки, прорахунки та втрати стає відомо лише після складання квартального балансу та звіту про фінансові результати. Але й обґрунтовані аналітичні огляди до балансу не розробляються, тому своєчасні заходи для виправлення ситуації не впроваджуються.
Поряд з іншими, це є чинником того, що велика кількість підприємств малого бізнесу знаходяться в складному фінансовому стані або взагалі стають неплатоспроможними, перебувають на грані банкрутства.
Таким чином, прийняття різного виду поточних рішень, навіть самих вчасних, не може замінити планування та прогнозування, яке, порівняно з прийняттям рішень, являє собою управлінську діяльність більш високого рівня, може слугувати компасом, який спрямовує рух підприємства в морі ринкової економіки.
Формалізоване прогнозування та планування, безумовно, потребує чимало зусиль і часу. Але воно дає немало вигод: по-перше, змушує керівництво мислити перспективно, а не жити одним днем, від випадку до випадку; по-друге, веде до чіткої координації дій; по третє, встановлює основні показники діяльності, які можна проконтролювати; по-четверте, змушує підприємство чітко визначити свої перспективні поточні завдання, передбачити очікувані зміни, підготуватися до раптової зміни обставин.
Фінансове планування на підприємстві може базуватися на використанні трьох основних систем:
- прогнозування основних параметрів та цільових напрямів фінансового розвитку підприємства на період до трьох років;
- поточного фінансового планування, шляхом розробки поточних планів за окремими аспектами фінансової діяльності на один рік;
- оперативного фінансового планування шляхом розробки і доведення до безпосередніх виконавців бюджетів, платіжних календарів та інших форм оперативних планових завдань за основними напрямками фінансової діяльності (щомісячно, щоквартально).
Всі системи фінансового планування знаходяться у взаємозв'язку і реалізуються в певній послідовності. Початковим і вихідним етапом планування є прогнозування основних напрямів і цільових параметрів фінансової діяльності шляхом розробки загальної фінансової стратегії підприємства, яка покликана визначити завдання і параметри поточного фінансового планування. В свою чергу поточне фінансове планування створює основу для розробки і доведення до безпосередніх виконавців оперативних бюджетів за основними аспектами фінансової діяльності [89,137,158].
Слід зазначити, що система, яка базується на розробленій фінансовій стратегії та фінансовій політиці за окремими аспектами фінансової діяльності відіграє не менш важливе значення для фінансово-господарського розвитку підприємства, ніж фінансове прогнозування на середньострокову перспективу.
Але протягом одного короткострокового періоду досить складно дослідити та передбачити вплив зміни системи оподаткування на фінансові результати та фінансовий стан підприємства.
Тому, з точки зору теми дисертаційного дослідження, найбільш доцільно зупинитися на детальному розгляді методичних підходів до прогнозування фін