Ви є тут

Економічна проблематика на сторінках преси ФРН (1996-2001 рр.)

Автор: 
Мальцева Віта Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U001677
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ В ПЕРСПЕКТИВІ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ
2.1 Парадигма контролю
Європейська асоціація видавців газет наголосила на особливому внеску ЗМІ, зокрема друкованих, в інтелектуальне й економічне життя людства, у "тихі" сфери, де вони поширюються і діють як перший постачальник інформації, новин, думок, розваг та реклами, що робить їх реальною силою [63,с. 40]. Саме тому вплив преси на аудиторію, тобто журналістська стратегія, засоби і способи цього впливу, давно привертає увагу вчених. Український журналістикознавець В. Різун переконаний, що "незалежно від того, в якому вигляді спілкування відбувається, воно завжди пов'язане з впливом на аудиторію" [64,с. 44].
Так, наприклад, дуже часто критикуються "масові" газети. Основна аудиторія таких видань - робітники, службовці, дрібні чиновники. Натомість осторонь від критичного аналізу залишаються газети, призначені для політичних, фінансових, ділових кіл й інтелігенції. Ці видання називають себе "солідними", "серйозними" і "об'єктивними", а в науковій літературі їх визначають як "якісні". Проте слово "якісні" характеризує аж ніяк не якість інформації, наявної в газеті чи то журналі, і спосіб її подачі. Воно означає, насамперед, роль таких видань у структурі суспільно-політичних відношень держави. Якісні газети - це впливові, добре інформовані, близькі до правлячої верхівки видання. Вони економічно і політично залежні від найбільших угруповань чи то монополістичного капіталу і виражають як їх інтереси, так і загальні інтереси громадськості.
Суспільно-політичні позиції якісної преси є сильними, вона має потужні важелі впливу на більшість політичних і економічних процесів у країні. За допомогою якісної преси до відома уряду доводяться інтереси і погляди мас на проблеми суспільного розвитку. Відповідно, здійснюється вплив на визначення політичного й економічного курсу держави, тобто "ЗМІ є інституцією з організації "міжлюдського діалогу" з метою досягнення громадського консенсусу" [65,с. 4 ].
Сучасні ринкові умови розвитку Німеччини провокують появу чималої кількості соціально-економічних та внутрішньополітичних проблем, які безпосередньо висвітлюють наявні протиріччя між урядом країни та її населенням. Під тиском громадськості правлячі кола країни, змушені маневрувати, підкорятися умовам демократії при визначенні курсу економічної політики.
Тривалий час у Німеччині панував міф про "об'єктивність" якісної преси. Німецьких дослідники, зокрема Г. Боддер у книзі "20 Millionen taglich" ("20 мільйонів щоденно") були переконані, що якісна газета "з'єднує політику і громадянина.., і лише вона робить усвідомленим його політичне рішення " [66, с.151]. Наприклад, у редакційних матеріалах газети "Frankfurter Allgemeine Zeitung" не просто повідомлялися і повідомляються факти, пропонуються рекомендації і рішення: статті і коментарі змушують або "підштовхують" читачів, по-перше, інтерпретувати факти так, як це потрібно виданню; по-друге, приймати рішення і рекомендації в такому вигляді чи то формі, в яких вони вже запропоновані. Редакція "Frankfurter Allgemeine Zeitung" ніколи не намагалася приховати мету своїх передових статей, адже у вихідному саморекламному матеріалі газети наявна "чергова фраза" про те, що "передова стаття спрямовує читача на шлях, яким рухається політика газети... У передовій статті робиться політика" [67, с. 59].
Однозначно, соціальна роль таких видань не обмежується функцією ланки-передавача в системі засобів регулювання політики країни й аналогічні цілі окреслюють перед собою майже всі без винятку редакції якісних німецьких газет. Останні й є диригентами інтерпретації соціально-суспільних процесів. Саме вони обробляють (у руслі інтересів великого капіталу) ті концепції й установки, які згодом закріплюються у свідомості усіх станів населення. В. Різун переконаний у тому, що "журналіст формує громадську думку, веде інформаційну політику різними шляхами і засобами: приховано, через добір фактів, без коментарів або відкрито, через словесне вираження у тексті необхідності щось робити" [54, с. 44]. Створення психологічної атмосфери всередині країни та формування суспільної думки є одним з основних політичних механізмів, що допомагають зрозуміти нові тенденції в економічній політиці Німеччини.
Якісні видання - це активно діючий суб'єкт суспільно політичного життя країни. Вони забезпечують функціонування економіки, беруть участь в управлінні й удосконалюванні структури держави. Певним чином саме від якісних видань залежить процес прискорення науково-технічної революції.
Аналіз економічних розділів надрегіональної преси Німеччини неможливий без розкриття механізмів формування суспільної думки. Варто зазначити, що дослідження впливу засобів масової інформації на людську свідомість має вже певну історію. Так, одні сучасні журналістикознавці до особливостей впливу ЗМІ відносять широту охоплення аудиторії, доступність, динамічність, цільову спрямованість, швидкість, потужність, різноманітність форм і методів інформаційного впливу [68, с. 169]. Інші вважають, що результативність впливу залежить від чіткості, ясності викладу матеріалу, а також від "виробленої" автором структури тексту. На їхню думку, надрукований матеріал може змінити поведінку, переконання, стереотипи адресата завдяки спеціальним прийомам організації інформації [69, с. 21].
Нагадаймо, що завжди варто визначати й національні особливості інформаційної продукції. Такі напрямки дослідження змісту друкованих матеріалів з'явились уже в 50-х роках ХХ століття. Їх можна вважати прообразами нинішніх досліджень впливу газетних статей на свідомість мас. Зокрема, професор В. Іванов згадує у своєї докторській дисертації психолінгвістичний, заснований на використанні асоціацій, та утилітарно- прагматичний (інструментальний) методи впливу і наводить приклад класичної роботи іншого типу - "Аналізу пропаганди" А. Джорджа, в якій узагальнюється досвід роботи спеці