Вы здесь

Просторовий аналіз деґрадаційних процесів сірих лісових ґрунтів західного лісостепу України

Автор: 
Ямелинець Тарас Степанович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
3404U001871
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Вибір та опис ключових дослідних ділянок

Основний метод дослідження, який застосовувався нами при вивченні впливу просторових змін біокліматичних та геолого-геоморфологічних умов західного лісостепу на стан та властивості сірих лісових ґрунтів, вперше згадувався ще В. В. Докучаєвим, а в 1939 році був визначений Л. І. Прасоловим як "порівняльно-географічний метод" [39].
Детальну характеристику порівняльно-географічному методу дають І. П. Герасимов та М. А. Глазовська: "... сутність даного методу відображається в поєднанні (паралельному) вивченні ґрунтів та оточуючих їх природних умов; в детальному аналізі всіх змін в будові, властивостях та географічному розташуванні різноманітних ґрунтів в залежності від зміни комплексу природних умов чи окремих факторів ґрунтоутворення (клімат, рельєф, склад материнських порід, характер рослинності тощо..." [40. - С. 8].
Для того, щоб здійснити просторовий аналіз деградаційних процесів у сірих лісових ґрунтах західного лісостепу нами закладено три репрезентативні дослідні ділянки (рис. 2.1). Їх було відібрано в межах трьох природних ландшафтних областей: Волинського лісостепового Опілля, Західно-Подільського та Північно-Подільського лісостепу [12. - С. 75-87]. За геоморфологічним районуванням ділянки належать до наступних геоморфологічних районів: Сокальсько-Торчинського грядового підняття, Опільської та Придністровської височин [8]. Ділянки закладалися згідно біокліматичних, гідрологічних і геоморфологічних особливостей відповідних природних областей. Ґрунтовий покрив дослідних ділянок - сірі лісові ґрунти та їх відміни за ступенем змитості, а в понижених ділянках - намиті ґрунти.
Для вибору місця закладки дослідних ділянок нами використовувались: великомасштабні (1:25 000) та середньомасштабні (1:200 000) топографічні карти,

великомасштабні ґрунтові карти (1:10 000), картографічні матеріали з геологічної та геоморфологічної будови.
Нами була розроблена методика дослідження трансформаційних процесів у сірих лісових ґрунтах з подальшим застосуванням ГІС (географічні інформаційні системи) для обробки цих даних.
Ділянки мали прямокутний чи трапецієподібний вигляд площею від 0.2 до 1.3 км2. На карті дані ділянки розбивалися на квадрати розміром 50 на 50 метрів з подальшим перенесенням їх безпосередньо на місце досліджень (рис. 2.2). Геодезичні виміри здійснювалися за допомогою теодоліта та крокви.

Для того, щоб дослідити і проаналізувати деградаційні процеси вивчались основні діагностичні ознаки і властивості сірих лісових ґрунтів. Проаналізувавши наукові джерела [39; 43; 45-61; 87], ми зробили висновок, що доцільним є вивчення таких основних властивостей в межах кожної дослідної ділянки: забарвлення верхнього (переважно орного) горизонту ґрунту, потужність горизонту НЕ, вміст гумусу, Рh-сольове та вміст фізичної глини у шарі ґрунту 0-20 см.
Дослідження здійснювалися по квадратах. В центрі кожного квадрату ми відбирали зразки ґрунту для лабораторних аналізів, а морфологічні властивості визначали безпосередньо в польових умовах на зразках, відібраних спеціальним буром. Забарвлення генетичних горизонтів визначали за допомогою кольорової шкали Манселла [42].
В межах Опільської височини розташована перша дослідна ділянка на 600 метрів південніше від с. Черче Рогатинського району Івано-Франківської області. Ділянка має прямокутну форму розміром 200 на 750 метрів (див. рис. 2.2. Б). В геоморфологічному відношенні перша дослідна ділянка знаходиться в межах вододілу між правою притокою річки Гнила Липа - р. Струга та лівою притокою р. Дністер - р. Свірж . Кількість зразків відібраних по квадратах на лабораторні аналізи - 60. Було закладено два повнопрофільні ґрунтові розрізи (101, 102).
Друга дослідна ділянка розташована на 700 метрів північніше села Княже Сокальського району Львівської області. В геоморфологічному відношенні ділянка знаходиться в межах вододілу між правими притоками річки Західний Буг - р. Спасівки та р. Залижня. Підставою для вибору ділянки було охоплення нею типових для Сокальського пасма форм рельєфу, зокрема хвилястого з мікроулоговинами та замкненими блюдцями в поєднанні з широко розповсюдженою яружно-балковою системою. Ділянка має трапецієподібну форму розміром 1700 на 700 м (див. рис. 2.2. А). Окрім вивчення ґрунту безпосередньо в полі, було відібрано понад 350 зразків ґрунту для лабораторних аналізів. Також було закладено два ґрунтові повнопрофільні розрізи в межах даної ділянки (201, 202).
Третя дослідна ділянка складається із двох частин - перша прямокутної форми розміром 750 на 150 м розташована на 9 км північніше села Великий Карабчіїв Городоцького району Хмельницької області; друга - на 650 м західніше цього ж села, прямокутної форми розміром 900 на 150 м (див. рис. 2.2. В 1 і 2). В геоморфологічному відношенні третя дослідна ділянка знаходиться в межах вододілу між лівими притоками річки Дністер - р. Смотрич та р. Тернава. Загальна кількість відібраних зразків - 100. На сірих лісових ґрунтах було закладено два розрізи (301, 302).
Для вивчення проблем ґенези сірих лісових ґрунтів застосування порівняльно-географічного методу є недостатнім, тому в дослідженнях ми використовували також порівняльно-аналітичний метод, який побудований за принципом порівняння складу та властивостей горизонтів у межах всього профілю. Як пише О. А. Роде, "...метод базується на порівнянні речовинного складу і матеріальних властивостей твердої фази кожного з ґрунтових горизонтів, з одного боку, та материнської породи - з іншого" [41. - С. 27]. До даного методу відносять прийоми морфологічного вивчення ґрунту, які дають уявлення як про загальну морфологію профілю ґрунту як системи морфологічних горизонтів, так і їх речовинний склад, згідно якого розраховується ряд співвідношень між вмістом R2О3 і вмістом стабільних елементів в генетичних горизонтах і ґрунтоу