РОЗДІЛ 2
Матеріал та методи дослідження
2.1. Матеріал дослідження
Дисертаційна робота базується на клініко-морфологічних спостереженнях 372 хворих на ПЛМШ, які лікувалися у відділі пухлин опорно-рухового апарату (керівник - проф. Б.А. Толстопятов) Інституту онкології АМН України. Кількісний розподіл хворих на ПЛМШ при первинній госпіталізації T1,2,3,4N0M0 представлені в табл.2.1.1.
Таблица 2.1.1
Загальна характеристика дослідженого масиву
хворих на ПЛМШ
Ознака (фактор)Абс. кількість
хворихКількість хворих
(% вміст)
Стать Ч.
Ж.136
23636,6%
63,4%
Вік До 40 років
від 40 до 60 років
понад 60 років122
161
8932,8%
43,3%
23,9%
Локалізація Перед. пов.тулуба
Задня пов.тулуба
Верх. кінцівка
Нижн. кінцівка.43
112
48
16911,6%
30,1%
12,9%
45,4%
Рівень інвазії за КларкомІІ
ІІІ
IV
V38
138
147
4910,2%
37,1%
39,4%
13,2%
Товщина пухлини
за БреслоуДо 1 мм.
От 1 до 2мм
От 2 до 4мм
Більше 4 мм33
147
143
498,9%
39,5%
38,4%
13,2%Морфологічний різновид Веретеноклітинний
Епітеліоподібний112
26030,1%
69,9%Ураження фолікулівНаявність
Відсутність 313
5984,1%
15,9%
Ураження судин
дерми1-4%
5-29%
>30%85
125
16222,8%
33,6%
43,6%
Операційний матеріал хворих на ПЛМШ морфологічно верифікований на гістологічних препаратах в патологоанатомічному відділі (керівник - проф. К.О. Галахін) Інституту онкології АМН України. Мікроскопічний аналіз і фотоз'йомка проведені на діагностичному комплексі "Polyvar - 2" ("Reichert", Австрія).
На підставі аналізу історій хвороб пацієнти за 8 ознаками (факторами) ПЛМШ і в залежності від застосованих методів лікування розподілені на чотири досліджені групи (табл.2.1.2).
Таблиця 2.1.2
Характеристика хворих на ПЛМШ в залежності
від методів лікування
Ознака (фактор)Кількісний розподіл хворих в залежності
від методів лікування1 група2 група3 група4 група(n=194)(n=85)(n=34)(n=59)Стать Ч.
Ж.76
11832
5310
2418
41
Вік До 40 років
Від 40 до 60 років
Понад 60 років57
78
5932
38
1513
15
620
30
Локалізація Перед. пов.тулуба
Задня пов.тулуба
Верх. кінцівки
Нижн. кінцівки22
67
26
7910
18
14
435
196
19
28Рівень інвазії за КларкомІІ
ІІІ
IV
V36
65
73
202
29
42
120
18
11
50
26
21
12Товщина пухлини за БреслоуДо 1 мм.
Від 1 до 2
Від 2 до 4
Більше 4 мм27
76
70
212
31
42
102
14
12
62
26
19
12Морфологіч-ний різновидВеретеноклітинний
Епітеліоподібний 70
12422
639
2511
48Ураження фолікулівВідсутність
Наявність 162
3272
1328
651
8 Ураження
судин дермиВід 1 до 4%
Від 5 до 29%
Більше 30%55
70
6926
24
3511
11
1216
21
22 Примітка. 1 - група: тільки операція; 2 група: операція +ЕЛХТ; 3 - група: операція +ЕЛІТ; 4 - група: операція +ЕЛХТ+ЕЛІТ.
2.2 Методи дослідження
В залежності від застосованих методів лікування хворі на ПЛМШ були розподілені на чотири групи досліджень.
1 група - 194 хворих (тільки хірургічне лікування). Операції проводились під загальним знеболюванням з радикальним (широким) висіченням ПЛМШ до 3 см від краю пухлини.
2 група - 85 хворих. Після радикальної операції під загальним знеболюванням, після заживлення післяопераційної рани з метою профілактики метастазів проводився курс ендолімфатичної хіміотерапії (ЕЛХТ).
3 група - 34 хворих. Після радикальної операції під загальним знеболюванням, заживлення післяопераційної рани, з метою профілактики метастазів проводився курс ендолімфатичної інтерферонотерапії (ЕЛІТ).
4 група - 59 хворих. Після радикальної операції під загальним знеболюванням, заживлення операційної рани, з метою профілактики метастазів проводилась ЕЛХТ в поєднанні з ЕЛІТ.
Методи катетеризації лімфосудин описані в літературі, однак виходячи з досвіду їх використання на периферичних підшкірних лімфатичних судинах кистей та стоп у хворих на ПЛМШ, доцільно навести технологію застосування в ІО АМНУ.
Для катетеризації обирали найбільш дистальні від лімфатичного колектору периферичні судини за двома обставинами. По-перше, зростає ймовірність рівномірного розподілу хіміопрепаратів по колатеральних судинах з максимально можливим їх попаданням в регіонарні лімфатичні вузли, по-друге, в лімфосітці кінцівок створюється депо цитостатика, дія котрого пролонгована в часі після закінчення його введення. Методик катетеризації описаних в літературі багато, однак виходячи з 18-річного досвіду вважаємо за доцільне представити опис їх виконання.
Метод ендолімфатичної хіміотерапії (2 група досліджень, 85 хворих).
На стопі або кисті в три перші міжпальцеві проміжки підшкірно вводиться 0,4% розчин індігокарміну в загальному об'ємі 5,0 мл, після інфільтрації вказаних зон 0,5 % розчином новокаїну. Через 15-20 хвилин проводилась обробка операційного поля і виконувався розріз (на стопі - на рівні проксимального кінця 1 плеснової кістки; на кисті - рівень проксимального кінця 1 п'ясткової кістки). Тупо розшаровувалась клітковина, при допомозі мікросудинних інструментів, виділялась лімфатична судина. В полі зору хірургічного мікроскопу перфорувалась стінка лімфатичної судини, в утворений дефект вводився полівініловий катетер для перидуральної анестезії. Катетер вводився в судину на глибину до 2-4 сантиметрів, після чого лігувався в судині, а виводився з рани через контрапертуру. В зовнішній кінець катетера вводилась голка, і після промивання розчином гепаріну закривалась заглушкою. Операційна рана зашивалась.
Вибір судин для катетеризації проводився в залежності від локалізації пухлини. При локалізації ПЛМШ на шкірі тулуба використовувалась периферична судина лімфоколектора зони ймовірного або переважаючого метастазування. На шкірі спини визначено чотири зони, які утворюються при проведенні двух ліній: лінія, яка проходить через гребінці подвздошних кісток. На грудній стінці межі зон окреслені лінією, яка про