РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика клінічного матеріалу
На базі гінекологічного відділення Донецького обласного протипухлинного центру (ДОПЦ) за період з 1976 по 2003 роки одержали різні види лікування 201 хвора на саркому матки, що склало 3,2% від 6195 хворих на злоякісні пухлини жіночих геніталій, пролікованих у ДОПЦ за вищевказаний період часу.
З 201 хворої в ДОПЦ було проліковано 97 (48,3%) пацієнток із саркомою матки після нерадикальних операцій (1 досліджувана група), яким на початковому етапі в гінекологічних відділеннях загального профілю була виконана надпіхвова ампутація матки з приводу припущеної доброякісної патології матки, або її придатків. Згодом, в умовах ДОПЦ 61 (30,3%) хворій була виконана кольпоцервікоектомія, а 36 (17,9%) хворим була проведена променева або хіміотерапія, без повторного оперативного втручання. 104 (51,74%) пацієнтки з саркомою матки, яким у ДОПЦ було первісно проведено стандартне хірургічне лікування в обсязі екстирпації матки з придатками, склали 2 досліджувану групу (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих у залежності від типу проведеного лікування
Тип проведеного лікуванняКількість хворих%Надпіхвова ампутація3617,9Кольпоцервікоектомія6130,3Гістеректомія10451,7Усього201100
З 97 пацієнток із саркомою матки після нерадикальних операцій 95 (97,9%) надпіхвова ампутація матки була виконана в гінекологічних відділеннях районних, міських і обласних лікарень міста Донецька і Донецької області. 2 (2,1%) хворим НАМ була здійснена в інших областях України. У 92 (94,8%) з 97 хворих показаннями до операції послужила клінічно діагностована симптомна міома матки. У 3 (3,1%) з 97 хворих операція була виконана з приводу припущеної кісти яєчника, у 2 (2,1%) - клінічний діагноз звучав як перервана позаматкова вагітність. Трьом (3,1%) з 97 пацієнток оперативне лікування було проведено в ургентному порядку в зв'язку з кровотечею, іншим хворим були виконані планові операції. При виконанні НАМ 23 (23,71) з 97 хворих були збережені один або обидва яєчники (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Обсяг виконаної ампутації матки
Підгрупи хворихУсього хворих
Надпіхвова ампутація матки виконаназ видаленням двох яєчниківз видаленням одного яєчникабез видалення яєчниківабс.%абс.%абс.%абс.%Кольпо-
цервіко-
ектомія61
62,941
42,31414,466,2НАМ3637,13334,022,111,0Усього97100,07476,31616,577,2
Після встановлення діагнозу саркоми ці хворі були направлені в ДОПЦ для подальшого лікування. 61 (62,9%) пацієнтці було виконано повторне оперативне втручання - кольпоцервікоектомія. Часовий інтервал між НАМ і кольпоцервікоектомією варіював від 13 до 180 днів і склав у середньому 53,73 дні. Найбільше число релапаротомій (73,76%) припало на перші 2 місяці після первинної нерадикальної операції (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Розподіл хворих з урахуванням часового інтервалу між первинним і повторним оперативним втручанням
Строки виконання повторної операціїКількість хворих%До 1 міс.1422,951-2 міс.3150,812-3 міс.1626,22Понад 3 міс.58,19Усього61100
36 (37,1%) хворим з 97 повторне оперативне лікування не проводилося. Вибір подібної тактики лікування в цих хворих пояснюється декількома причинами. 28 (77,8%) з 36 хворих після перенесеної НАМ, особливо при ускладненому перебігу післяопераційного періоду, відмовилися від повторного хірургічного втручання. У 5 (13,9%) з 36 хворих відмовлення було пов'язано з похилим віком і тяжкістю супутньої патології (ожиріння, серцева недостатність). У 3 (8,33%) хворих причиною відмовлення послужила поширеність пухлинного процесу. Цим хворим, як альтернативний варіант лікування, була проведена променева або хіміотерапія (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Лікування хворих на саркому після нерадикальних операцій без хірургічного компонента
Вид лікуванняКількість хворих%Хіміотерапія1438,88Дистанційне опромінення411,11Сполучена променева терапія1644,4Хіміопроменева терапія25,55Усього36100
Більшості хворих (55,5%) на саркому матки після нерадикальних операцій, які не піддавалися повторним оперативним втручанням, були проведені різні варіанти променевої терапії.
Найчастіше використовувався сполучений метод променевої терапії (44,4% випадків), що включає в себе внутрішньопорожнинне введення джерел, на апаратах з автоматизованою подачею їх - АГАТ-ВУ, з додатковим дистанційним опроміненням малого таза. При проведенні внутрішньопорожнинної Со-терапії разова осередкова доза складала 5 Гр за сеанс, при ритмі опромінення 2 рази на тиждень. Сумарна осередкова доза в контрольних точках у середньому склала: т. А - 80-90 Гр., т. В - 55-65 Гр.
Дистанційне опромінення малого таза здійснювалося на апаратах АГАТ-Р і РОКУС з двох протилежних полів разовою дозою 2-2,5 Гр, сумарною дозою 40 Гр. В обсяг дистанційного опромінення включали зону первинного осередку, а також зони регіонарного метастазування.
Як лікарське лікування, використовувалася монохіміотерапія доксорубіцином у курсовій дозі 90 мг/м2, а також його комбінації з препаратами платини і циклофосфаном.
Таким чином, усі хворі першої досліджуваної групи в залежності від типу проведеного лікування були розбиті на дві підгрупи. До першої підгрупи увійшли хворі, яким була виконана кольпоцервікоектомія, до другої - хворі, що після виконаної надпіхвової ампутації (НАМ) одержували променеву, або хіміотерапію без хірургічного компонента лікування.
У 104 (51,7%) з 201 хворої саркома матки була запідозрена клінічно, або діагностована за допомогою інструментальних методів обстеження. Цим хворим у ДОПЦ була виконана гістеректомія. Із 104 хворих у 91 (87,5%) гістеректомія була виконана в радикальному обсязі, у 13 (12,5%) хворих з розповсюдженим пухлинним процесом хірургічне втручання носило паліативний характер.
Розподіл хворих досліджуваних груп з урахуванням гістологічного типу пухлини, здійснений відповідно д