Вы здесь

Конкурентні стратегії фірм на світовому ринку та особливості їх реалізації в умовах України (на матеріалах ринку побутової техніки)

Автор: 
Боліла Марія Миколаївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U003458
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНКУРЕНТНИХ СТРАТЕГІЙ В СУЧАСНИХ УМОВАХ СВІТОВОГО РИНКУ
2.1 Стратегоформуючий чинник побудови механізму реалізації конкурентних стратегій компаній в умовах глобалізації
Характерною особливістю сучасного етапу розвинутих ринкових економік є посилення конкуренції на всіх рівнях, у всіх процесах відтворення та перехід конкуренції в якісно новий стан, який дедалі частіше в економічній науці називається гіперконкуренцією. Це є узагальненим відображенням глобалізації ринків у світовому масштабі.
Під гіперконкуренцією розуміють таку ситуацію, коли підприємства все більшою мірою зазнають сукупного впливу раніше ізольованих один від одного конкурентних чинників. Це призводить до виникнення багатоаспектної, динамічної й агресивної конкуренції під тиском ринкових сил і внутрішніх і зовнішніх конкурентоспроможних чинників.
Відмінними ознаками гіперконкуренції вважають наступні фактори:
* одночасне охоплення декількох сфер, найважливішими з яких є витрати, якість, "ноу-хау", створення ринкових бар'єрів, зміцнення фінансового становища. В умовах гіперконкуренції менеджмент не може зосереджувати зусилля тільки на одному з конкурентних параметрів, вони повинні всі враховуватися одночасно.
* багатоаспектний характер гіперконкуренції. З одного боку, вона може протікати на різних рівнях - на товарних ринках; у галузі ресурсів; між різними підприємницькими концепціями; у складі об'єднання підприємств, коли компанія бореться із суперниками не поодинці, а уклавши союз із іншими виробниками, постачальниками, партнерами по кооперації, торговими посередниками і т.п. З іншого боку, багатоаспектність гіперконкуренції виявляється в тому, що підприємство на ситуацію на різних ринках реагує по-різному. При застосуванні концепції так званої багатоточкової конкуренції цілком можлива діаметрально протилежна ринкова поведінка підприємства в різних ключових галузях (наступальна, оборонна і т.п.).
* динамізм розвитку ринку. Позиції конкурентів та розташування сил змінюються з наростаючою швидкістю. Динаміка ринку відбувається в безперервному проникненні нових і виході з ринку старих конкурентів, появі нових видів послуг (кредитні картки і т. ін.), великої кількості злиттів і придбань підприємств тощо. Прогнозувати ситуацію стає все важче та проблематичніше, строки прогнозів стають коротшими.
* зростаюча агресивність учасників ринкового суперництва. Поведінка підприємств стає менш миролюбною. Проводяться прямі атаки для послаблення конкурентів, причому з порушенням правових норм. Мета подібної агресії полягає в зрушенні рівноваги в розподілі сил конкурентів. Найчастіше для цього використовується агресивна політика цін.
Однією з основних причин посилення конкуренції є процес глобалізації, яка визначається як існе переплетення країн і народів світу, що стало можливим у результаті різкого зниження транспортних і комунікаційних витрат, усунення штучних перешкод на шляху транскордонного потоку товарів, послуг, капіталу, знань і, меншою мірою, людей [79, c. 24]. Уведення поняття в науковий обіг пов'язують зазвичай з іменем американського соціолога Р. Робертсона, що в 1983 році використав поняття globality в назві однієї зі своїх статей, в 1985 році дав тлумачення поняття globalization, а в 1992 році виклав основи своєї концепції в спеціальній книзі [80, 81 c.583].
Глобалізація пов'язана з розвитком міжнародних господарських зв'язків. Наприклад, у 1980 році обсяг накопичених прямих інвестицій у світі склав 479,2 млрд. доларів, а в 1997 році - уже 3,49 трлн. доларів (зростання у середньому на 11,6% у рік). У 1999 році в Німеччині обсяг міжнародної торгівлі акціями підприємств склав 83,4% від ВВП (у порівнянні з 18,5% в 1995 році), у США цей показник виріс за зазначений період з 22,4% до 53,1%, у Японії - з 9,6% до 29,1%1 [81].
Важливо зазначити, що по суті поняття "глобалізація" не зовсім коректне, тому що наводить на думку про формування світової мережі економічних зв'язків, тоді як на справді визначальну роль відіграє господарське переплетення трьох блоків: Азії (насамперед, ПСА), Західної Європи й Америки (в основному, США й Канади). Виникає також думка про єдині стандарти у виробництві, споживанні, культурі. У дійсності ж одночасно з поширенням західних стандартів посилюється вплив місцевих ідентичностів, аж до фундаменталізму. Дійсно новим у сучасній "глобалізації" є регіональний розподіл інвестицій, а також глибина глобального поділу праці в рамках ТНК.
Вирівнювання економічних умов у світі не відбувається, навпаки, галузі кластеризуються в певних регіонах і країнах, розвинені країни все більше замикаються у своєму колі. Якщо в 1953 році індустріально розвинені країни спрямовували в країни того ж рівня розвитку 38% загального обсягу свого експорту, [83, 84, 81 с.107] то в другій половині 90-х років склалася ситуація, коли тільки 5% торговельних потоків, що починаються або закінчуються на території однієї з 29 держав-членів ОЕСР, виходять зовні цієї сукупності країн [81, с.107].
По суті глобалізація являє собою процес становлення нового світового господарського контуру, у рамках якого постіндустріальні країни й транснаціональні корпорації могли б реалізувати свій технологічний відрив. Подібні процеси йдуть щоразу за якісними технологічними змінами, причому раніше вони, як правило, супроводжувалися великими війнами (хрестові походи, великі географічні відкриття, наполеонівські війни).
Сучасний етап глобалізації проходить у двох зустрічних напрямках. З одного боку, глобалізація конкуренції в сфері пропозиції виражається в інтеграції планування та співпраці підприємств на світовому ринку, щоб протистояти іншим глобальним конкурентам. Так, відзначається постійне зростання пропозиції з боку постачальників продукції, що глобально оперують на ринках, на основі міжнародного розподілу праці. З іншого боку, глобалізація конкуренції протікає шляхом гомогенізації попиту. Безперервно зростає кількість глобально діючих споживачів і збутових посередників. Пр