Ви є тут

Вікові особливості змін скелета грудної кіцівки нутрії у постнатальному періоді онтогенезу

Автор: 
Бірук Юрій Олексійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U004149
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дисертаційна робота виконана на кафедрі анатомії с.-г. тварин ім. акад. В.Г.
Касьяненка Національного аграрного університету. Деякі морфологічні дослідження
проводились на базі Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, а
також в Інституті ортопедії та травматології академії медичних наук України.
2.1. Матеріал досліджень. Матеріалом дослідів послужили кістки грудної кінцівки
самців і самок нутрії (Myocastor coypus Molina, 1782) [149]  у віці від
народження до 365 діб.
Нутрії вирощувались у віварії фірми “ПОЛІТОРГ”. Умови утримання тварин були
кліткові, які відповідають зоогігієнічним нормам. Раціон для тварин був
збалансованим за поживними, мінеральними речовинами та вітамінами.
Для отримання приплоду були відібрані 10 самок нутрій 6-місячного віку і масою
тіла близько 3 кг. Самки мали у гнізді від 4 до 8 цуценят. Згідно досліджуваних
вікових періодів, вибірково відбиралися цуценята середньої маси, відповідно,
самці і самки (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Схема відбору вікових груп
Порядок відбору
Вік тварин,
діб
Загальна кількість тварин
Самці
Самки
новонароджені
10
20
45
Продовження табл.2.1
120
180
240
365
Загальна кількість
48 тварин
2.2. Методики досліджень. При виконанні роботи використовували морфологічні
(морфометрія, гістологія) та біомеханічні методики досліджень (алометрія з
елементами регресійного та кореляційного аналізів, визначення геометричних
властивостей кісток і моментів інерції поперечних перерізів, визначення площі
лопатки).
Шляхом анатомічного препарування кістки кінцівки очищували від м’язів, зв’язок,
сухожилків та зважували на аналітичних терезах АДВ – 200М. Швидкість росту маси
тіла визначали за формулою:

(2.1)
де: mi – маса тіла на початку інтервалу часу, г;
mi+l – маса тіла у кінці інтервалу, г;
ti - вік на початку інтервалу, діб;
ti+l – вік у кінці інтервалу, діб.
Лінійні проміри кісток скелета кінцівок визначали згідно розробленої нами схеми
на основі загальноприйнятих промірів [4], штангенциркулем ДОСТ У - 10 (022504)
з точністю до 0,1 мм та вимірювальним циркулем з двома голками.
У роботі використовували слідуючи проміри:
Лопатка
1. Довжина лопатки L - відстань між центром суглобової впадини і серединою
основи лопатки.
2. Ширина лопатки на відстані Ѕ довжини a1/2L - відстань від краніального до
каудального краю лопатки на відстані Ѕ її довжини.
3. Довжина ості лопатки біля її основи k - відстань від точки, що знаходиться
на дорсальному краї лопатки в основі лопаткової кістки до точки, розміщеної
найбільш вентрально на нижньому краї лопаткової ості.
4. Довжина ості лопатки з акроміоном P - відстань між дистальною точкою
акроміона і найбільш проксимальною точкою ості лопатки.
5. Висота ості лопатки на відстані Ѕ довжини h1/2l - відстань від вершини ості
лопатки до площини лопатки.
6. Товщина шийки лопатки q – відстань між краніальною та каудальною поверхнями
її основи.
Ключиця
7. Найбільша довжина L – відстань між найбільш віддаленими точками суглобових
поверхонь проксимального і дистального епіфізів.
Плечова кістка
8. Найбільша довжина L – відстань між найбільш високо розміщеною точкою головки
та найбільш низько розміщеною точкою плечового блока.
9. Товщина Ѕ довжини діафіза (сагітальний діаметр) на відстані Ѕ довжини dsag –
відстань між дорсальною та пальмарною поверхнями діафіза.
10. Ширина Ѕ довжини діафіза (сегментальний діаметр) на відстані Ѕ довжини
dsegm – відстань між латеральною та медіальною поверхнями діафіза.
11. Ширина проксимального епіфіза apr – відстань між найбільш латеральною та
медіальною точками проксимального епіфіза.
12. Товщина проксимального епіфіза tpr – відстань між найбільш каудальною
точкою головки плечової кістки та шороховатістю для заостного м’яза.
13. Ширина дистального епіфіза adis – відстань між найбільш латеральною та
медіальною точками дистального епіфіза.
14. Товщина дистального епіфіза tdis – відстань від найбільш дорсальної точки
суглобового блока до найбільш каудальної точки медіального надвиростка.
Скелет передпліччя
Ліктьова кістка
15. Найбільша довжина Lu – відстань між найбільш високо розташованою точкою
ліктьового відростка і дистальною суглобовою поверхнею.
16. Товщина середини діафіза (сагітальний діаметр) на відстані Ѕ довжини dsag –
відстань між дорсальною та пальмарною поверхнями діафіза.
17. Ширина середини діафіза (сегментальний діаметр) на відстані Ѕ довжини dsegm
– відстань між латеральною та медіальною поверхнями діафіза.
18. Висота ліктьового відростка h – відстань між найбільш проксимальною точкою
ліктьового горба і найбільш глибоко розміщеною точкою у напівмісяцевій
вирізці.
Променева кістка
19. Найбільша довжина L – відстань між суглобовими поверхнями проксимального і
дистального епіфізів.
20. Товщина середини діафіза (сагітальний діаметр) на відстані Ѕ довжини dsag –
відстань між дорсальною та пальмарною поверхнями діафіза.
21. Ширина середини діафіза (сегментальний діаметр) на відстані Ѕ довжини dsegm
– відстань між латеральною та медіальною поверхнями діафіза.
22. Товщина проксимального епіфіза tpr – відстань між найбільш дорсальною і
каудальною точками головки променевої кістки.
23. Ширина проксимального епіфіза apr – відстань між найбільш латеральною та
медіальною точками проксимального епіфіза променевої кістки.
24. Товщина дистального епіфіза tdis – відстань між найбільш дорсальною і
каудальною точками дистального епіфіза променевої кістки.
25. Ширина дистального епіфіза adis – відстань між найбільш латеральною та
медіальною точками дистально