РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Під наглядом знаходилось 184 жінки. 95 пацієнток було з ендокринною формою
неплідності (I група), 64 – з трубно-перитонеальною неплідністю (II група), 25
– склали контрольну групу. Жінки знаходилися на амбулаторному обстеженні й
лікуванні в Луганськом обласному центрі планування сім’ї і репродукції людини й
стаціонарному лікуванні в гінекологічному відділенні Луганської обласної
клінічної лікарні в період з 2001 по 2003 р.р. Вік пацієнток складав від 18 до
37 років (середній вік - 27,51±9,96 роки).
При аналізі умов життя подружніх пар виявлено їх задовільний характер, відносно
сприятливу атмосферу в родині й на роботі, бажання як жінки, так і чоловіка
мати дитину. Це дало можливість провести детальне комплексне обстеження,
виявити найбільш ймовірну причину неплідності, призначити відповідне
лікування.
У результаті комплексного клініко-лабораторного й інструментального обстеження
всі жінки, що спостерігалися, були розподілені на дві групи: з ендокринними і
трубно-перитонеальними факторами неплідності.
Діагностичні критерії, за допомогою яких була виділена група хворих з
ендокринними факторами неплідності, були наступні:
1) основним симптомом є зниження функції яєчників по типу ановуляції чи
неповноцінності лютеїнової фази;
2) виключення анатомічних змін органів малого тазу;
3) виключення чоловічого фактора неплідності;
4) позитивна проба на біологічну сумісність сперми і шиїчно-піхвового змісту.
Діагностичні критерії, за допомогою яких була виділена група хворих із
трубно-перитонеальними факторами неплідності:
1) основним симптомом є наявність запальних захворювань геніталій на момент
обстеження чи в анамнезі;
2) виключення порушення функції яєчників по типу ановуляції чи неповноцінності
лютеїнової фази;
3) виключення чоловічого фактора неплідності;
4) позитивна проба на біологічну сумісність сперми і шиїчно-піхвового змісту.
Після отримання результатів психовегетативного дослідження була виділена група
пацієнток з депресивними проявами. Із їх числа були сформовані репрезентативні
підгрупи, які відповідали критеріям гіпоталамо-гіпофізарної недостатності
(група 1 – 31 жінка), гіперпролактинемії (група 2 – 32 особи) та з
трубно-перитонеальною неплідністю (група 3 - 29 пацієнток). З них основна група
(21 жінка 1-б групи, 21 особа 2-б групи та 19 пацієнток 3-б групи) отримувала
лікування по розробленій нами схемі, а 10 жінок 1-а групи, 11 осіб 2-а групи та
10 пацієнток 3-а групи лікувалися відповідно загальноприйнятих рекомендацій.
При клінічному обстеженні жінок з неплідністю використовувалася схема,
запропонована ВООЗ і відбита у Наказах МОЗ України №582 і 620, що включає
наступні етапи: вивчення анамнезу і загальноклінічне обстеження подружньої
пари; підтвердження наявності овуляції в жінки; визначення сумісності сперми і
шиїчного слизу; визначення прохідності маткових труб і спеціальні додаткові
обстеження [32, 120, 121].
Комплексне клініко-лабораторне обстеження жінок, що перебували в неплідному
шлюбі, починали з клініко-анамнестичних даних, докладно аналізувалися скарги,
особливості сімейного анамнезу й спадковості, перенесені захворювання,
менструальна функція, перебіг та результати попередніх вагітностей. Визначався
масо-ростовий коефіцієнт, тип статури, ступінь оволосіння по шкалі Ferriman -
Gollwey, розвиток молочних залоз по шкалі Tanner, наявність галактореї. Для
оцінки гормональної активності яєчників і наявності овуляції використовувалися
тести функціональної діагностики – графік базальної температури і визначення
цервікального числа по Insler [52, 114, 175].
Дослідження гонадотропної і стероїдпродукуючої функції гіпофізарно-яєчникової
системи і наднирників пацієнток містило в собі визначення рівня пролактину
(ПРЛ), кортизолу (К) в плазмі крові в ранню фолікулінову фазу на 5-7-й день
менструального циклу. В лютеїнову фазу на 20-22-й день визначали рівень
прогестерону (П) для оцінки повноцінності овуляції і функції жовтого тіла. При
оліго- і аменореї визначали рівень ПРЛ, ФСГ, ЛГ, естрадіолу, кортизолу.
Висока частота запальних захворювань у чоловіків і жінок і їхній негативний
вплив на репродуктивну систему вимагають інфекційного скринінгу в подружжя.
Проводилося бактеріоскопічне і бактеріологічне обстеження для виявлення
неспецифічних збудників хронічних запальних процесів геніталій. Ці дослідження
проводили після провокації (фізіологічна – чергова менструація, медикаментозна
– пірогенал, гоновакцина). Проводилося обстеження на TORCH – інфекції
імуноферментним методом.
Рентгенограму черепа і турецького сідла робили усім хворим з порушенням ритму
менструацій для діагностики нейроендокринних захворювань. На знімку оцінювали
форму, розміри і контури турецького сідла.
Гістеросальпінгографія (ГСГ) проводилася пацієнткам з метою оцінки анатомічного
стану матки (пороки розвитку матки, внутріматкові синехії, субмукозна міома) і
маткових труб. 65 (40,9%) жінкам з числа обстежених була проведена ГСГ. Для
виконання ГСГ використовувалися водорозчинні рентгеноконтрастні препарати
(верографін, урографін). 38 (23,9%) пацієнткам проведена
соногістеросальпінгографія з використанням препарату еховіст.
Ультразвукове дослідження (УЗД) геніталій робили всім пацієнткам з неплідністю.
Воно дозволяє діагностувати пухлини матки і яєчників, аденоміоз, патологічні
зміни ендометрію, полікістоз яєчників, аномалії розвитку. Для вивчення
анатомічного та функціонального стану статевих шляхів жінок проводили УЗД за
допомогою апарата "Aloka SSD-630" (Японія) із застосуванням абдомінальних і
піхвових датчиків. При цьому враховували розміри, положення, ехощільність і
рі
- Київ+380960830922