РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ДОГОВОРУ БАНКІВСЬКОГО
ДЕПОЗИТНОГО РАХУНКА
2.1. Укладання договору банківського депозитного рахунка
Сьогодні у Цивільному кодексі не міститься норм, які б установлювали певну форму договору банківського депозитного рахунка. Тому на підставі загального правила щодо форми договорів можна прийти до висновку, що цей договір повинен укладатися в простій письмовій формі.
Варто зазначити, що форма договору пов'язана з процедурою укладання договору, що досліджується.
Перш за все зазначимо, що депозитний рахунок відкривається в будь-яких банках України за вибором клієнта і за згодою цих банків.
Договір банківського депозитного рахунка є правочином, який укладається між банком і юридичною особою з приводу відкриття й функціонування депозитного рахунка. Він вчиняється, проходячи принаймні через дві стадії: пропозиція укласти договір і прийняття цієї пропозиції, як відомо, пропозиція називається офертою, а особа, що її зробила, - оферентом. Прийняття пропозиції іменується акцептом, а той, хто його прийняв, - акцептантом [147, с.47].
Укладання договору банківського депозитного рахунка починається із заяви про відкриття депозитного рахунка. Деякі вчені-цивілісти вважають, що ця заява є офертою, а підпис на заяві керівника банку - акцептом [117, с.94]. Для з'ясування цього питання розглянемо порядок подачі документів для відкриття депозитного рахунка, щоб переконатися в правильності вищезазначеної думки.
При цьому варто зазначити, що крім заяви на відкриття депозитного рахунка, підприємства подають в установи банків документи, передбачені чинним законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Зазначимо, що О.С. Йоффе наголошував, що пропозиція укласти договір визнається офертою, якщо вона, по-перше, містить вказівку на всі істотні умови майбутнього договору і, по-друге, адресується конкретній, точно в ній зазначеній особі. При недотриманні у зробленій пропозиції хоча б однієї з вказаних вимог вона вважається не офертою, а лише викликом на оферту, що ні до чого не зобов'язує того, хто її зробив. На такий виклик можуть бути різноманітні відгуки. Автор указує, що їх не можна вважати акцептом, оскільки їм не передувала пропозиція укласти договір у правовому значенні цього слова [91, с.49].
Перша вимога, що пред'являється до оферти - вказівка на істотні умови договору. У договорі банківського депозитного рахунка обов'язково обумовлюються: сума, що вноситься (перераховується) на депозитний рахунок; термін зберігання та порядок повернення коштів після закінчення терміну зберігання (виплата готівкою, перерахування на поточний рахунок юридичної особи тощо), розмір сплати процентів, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін; умови розірвання договору. У заяві на відкриття рахунка, яка подається юридичними особами, відсутнє застереження щодо умов договору. Тому, незважаючи на те, що дотримується друга умова оферти - заява подається на ім'я певного банку, у якому особа бажає мати депозитний рахунок, заява на відкриття депозитного рахунка не є офертою. Отже, підпис керівника банку на цій заяві, де зазначений дозвіл відкрити депозитний рахунок, не є акцептом. Заява на відкриття депозитного рахунка, яка подається юридичною особою в установу банку, з якою особа бажає укласти договір банківського депозитного рахунка, вважається не офертою, а лише викликом на оферту, що ні до чого не зобов'язує юридичну особу. Підпис керівника банку на заяві з вказівкою дозволу відкрити депозитний рахунок є відгуком, і не може виступати акцептом.
Лише за умови позитивного відгуку банку на заяву про відкриття депозитного рахунка особа зустрічається з представником банку і виступає з офертою, у якій визначає істотні умови договору - суму, що вноситься (перераховується) на депозитний рахунок, термін зберігання та порядок повернення коштів після закінчення терміну зберігання (перерахування на поточний рахунок юридичної особи тощо), розмір сплати процентів, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін; умови розірвання договору; інші умови. При цьому з офертою може виступити й установа банку, обумовивши свої істотні вимоги. Така оферта є усною. Вона зв'язує оферента тільки тоді, коли негайно акцептується. При незгоді на запропоновані умови укладання договору банківського депозитного рахунка негайно, оферент не зв'язаний з акцептантом і не зобов'язаний укладати договір банківського депозитного рахунка.
При беззастережному прийнятті оферти, у якій визначені всі істотні умови договору, тобто в тому вигляді, у якому вона сформульована, без внесення яких-небудь контрпропозицій, таке її прийняття визнається акцептом із усіма наслідками, що звідси випливають. Якщо ж банк, в особі його представника, погоджується укласти договір банківського депозитного рахунка, із приводу якого усно отримана оферта, а адресат пропонує трохи змінити її, наприклад, зменшити проценти або збільшити термін вкладення, то це вже є новою офертою. Це призводить до того, що майбутній клієнт і установа банку міняються місцями: адресат оферти сам стає оферентом і очікує відповіді, яка також має надійти негайно, щоб спричинити наслідки і стати акцептом.
Для вирішення питання про силу, яка пов'язує пропозиції (оферти), істотно важливою є різниця договорів "між присутніми" і "договорів між відсутніми". Різниця цих двох категорій ґрунтується не на простій роз'єднаності осіб, що укладають договір, а на тому, чи сприймається іншою стороною зроблена першою стороною пропозиція безпосередньо, так що те або інше вираження волі першої сторони, що представляє собою пропозицію, і вираженням волі другої сторони (у відповідь на зроблену пропозицію) - неминучий розрив у часі [212, с.155].
Варто зазначити, що договір банківського депозитного рахунка є "договором між присутніми". Він укладається між особою і представником банку, і вони знаходяться в одному місці в банку на момент оферти укласти договір і її акцепт. Пропозиція