РОЗДІЛ 2
Загальна методика й основні методи досліджень
Робота ґрунтується на морфологічному дослідженні органів сечової системи
великої рогатої худоби (n=34) чорно-рябої породи, вирощеної в колективних
господарствах та індивідуальному секторі Дубровицького та Сарненського районів
Рівненської області. Територія цих господарств, згідно Постанови Кабінету
Міністрів України за №106 від 23 липня 1991 року, належить до третьої зони
радіоактивного забруднення.
Дослідження проводили протягом 2001-2003 років на кафедрі патологічної анатомії
і гістології Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С. З.
Гжицького, в радіологічному відділі Рівненської обласної державної лабораторії
ветеринарної медицини, Дубровицькій і Сарненській районних лабораторіях
державної ветеринарної медицини та на кафедрі клінічної діагностики ЛНАВМ ім.
С. З. Гжицького.
2.1. Загальні дані про дослідні та контрольні тварини. Дослідження проводились
на тваринах, які народились та постійно утримувались у колективних
господарствах “Партизан”, “Зоря”, “Дружба”, “Перемога”, а також у
індивідуальних господарствах, розташованих на території населених пунктів:
Сварцевичі, Берестя, Стрільськ, Камінне – Дубровицького та Сарненського районів
Рівненської області. Дані господарства є благополучними щодо більшості
інфекційних захворювань, в тому числі туберкульозу та лейкозу (туберкулінізація
та дослідження крові тварин на лейкоз у господарствах та індивідуальному
секторі даних населених пунктів проводиться згідно з затвердженим планом).
Тварини ІІ та ІІІ дослідних груп знаходились в стадіїї рівноваги статевого
циклу. Здача тварин на забій була пов’язана з високою собівартістю виробництва
молока та яловичини, а також з погіршенням економічного стану господарств, яке
має місце протягом останніх років у переважній більшості сільськогосподарських
підприємств України.
Для вивчення морфологічного стану органів сечової системи великої рогатої
худоби, яка постійно знаходилась на території, забрудненій радіонуклідами, було
сформовано три вікові групи тварин (табл. 2.1):
І група – телята віком 5-6 тижнів (n=7);
ІІ група – молодняк 18-20 місячного віку (n=12);
ІІІ група – дорослі 5-6 річні тварини (n=15).
Для контролю, за принципом аналогів, були використані тварини з благополучних
щодо інфекційних хвороб господарств (Тернопільської та Львівської областей), де
рівень радіації був у межах природних фонових величин (табл. 2.2).
2. 2. Методика проведених досліджень. Матеріл для морфологічного дослідження
відбирали під час забою тварин на Сарненському м’ясокомбінаті. Контроль – на
Львівському м’ясокомбінаті та на ТзОВ “Заготзбут” Лановецького району
Тернопільської області.
Дані про щільність забруднення ґрунтів, величину гамма фону на території
господарств та забрудненість радіонуклідами кормів отримували зі звітних
матеріалів Рівненської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини,
Дубровицької і Сарненської районних лабораторій державної ветеринарної
медицини. Вміст мікроелементів у ґрунтах визначали за допомогою
атомно-абсорбційного спектрофотометра AAS-30 [241]. Також використовували дані
Рівненської, Тернопільської та Львівської обласних агрохімічних лабораторій.
Вміст радіоцезію у паренхіматозних органах визначали за допомогою
гамма-радіометрів РУБ-01П6 та РУГ-91 “Адоні”.
Кров та сечу відбирали вранці, до першої годівлі. Кров брали із зовнішньої
яремної вени. Гемоглобін визначали методом Салі; загальну кількість еритроцитів
і лейкоцитів підраховували в камері Горяєва. Лейкоформули виводили на основі
підрахунку 200 клітин у мазках крові, пофарбованих за Паппенгеймом і
Романовським – Гімзою. Концентрацію креатиніну в сироватці крові визначали за
допомогою кольорової реакції Яффе (метод Поппера). Вміст сечовини в сироватці
крові визначали кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом [92].
Наявність білку визначали пробою з 50% азотною кислотою (метод Геллера),
наявність цукрів – пробою з азотнокислим вісмутом (метод Ніляндера). Осад сечі
досліджували після центрифугування при 1500 об/хв [92].
Для гістологічного, гістохімічного та гістоморфометричного дослідження
відбирали шматочки нирок, сечоводів, сечового міхура та інші органи. Матеріал
фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну, рідині Карнуа, розчині Буена.
Для фарбування гістозрізів використовували загальноприйняті і спеціальні
гістологічні методики, а також деякі гістохімічні реакції: гематоксилін та
еозин, резорцин-фуксин Вейгерта (для виявлення еластичних волокон), пікрофуксин
за Ван-Гізон (для виявлення колагенових волокон), бромфеноловий синій за
Мікель-Кальво (на білкові речовини), судан ІІІ за Дадді (для виявлення
ліпідів). Імпрегнацію азотнокислим сріблом провели за методом Папа (для
виявлення аргірофільних волокон), PAS-реакцію за Мак-Манусом (для виявлення
глікогену, глюкопротеїдів та глікозаміногліканів). Кислі мукополісахариди
виявляли альциановим синім за Стідманом та толуїдиновим синім (за Гойером), а
нуклеїнові кислоти за Браше [83; 93; 114; 138].
Виконання всіх гістохімічних методик супроводжувалось необхідним контолем для
підтвердження їх специфічності.
Для комплексного дослідження морфологічних змін у нирках великої рогатої
худоби, вирощеної на території, забрудненій радіонуклідами, в основному,
використовували метод кількісної стереометрії, який передбачає системний підхід
у вивченні різних патологічних процесів на різних структурно-функціональних
рівнях біологічної організації. Теоретичне обґрунтування і загальні методичні
принципи системної стереометрії детально висвітлені у відповідних монографіях
[1; 56].
- Київ+380960830922