РОЗДІЛ 2
Механізм фінансового забезпечення Збройних Сил України.
2.1 Складові механізму фінансового забезпечення збройних сил та їх системна
реалізація в умовах трансформації економіки України.
Відомо, що боєздатність Збройних Сил України, моральний дух особового складу та
його соціальний захист значною мірою залежить від реалізації механізму
фінансового забезпечення армії. Тому доцільно визначити основні критерії та
особливості механізму фінансового забезпечення.
Так, вчені В.Д.Базилевич, Л.О.Баластрик розглядають фінансовий механізм, як
сукупність спеціальньо розроблених і законодавчо закріплених форм і методів
створення і використання фінансових ресурсів для забезпечення
соціально–економічного розвитку держави, в тому числі і оборони [77]. Стуктура
фінансового механізму наведена на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Структура фінансового механізму.
Вище згадані вчені одночасно дають визначення складових фінансового механізму,
а саме:
Фінансові показники – це абсолютні величини, які характеризують формування,
розподіл чи використання фінансових ресурсів держави, результати
фінансово–господарської діяльності міністерств, рівень доходів населення, обсяг
ВВП. Система фінансових показників складається із зведених та індивідуальних
фінансових показників.
До фінансових методів відносяться: фінансове планування, оперативне управління,
фінансовий контроль, фінансування, фінансове регулювання.
Фінансові важелі – це конкретні форми здійснення процесів розподілу і
перерозподілу ВВП через податки і платежі.
Фінансові стимули – це важелі, за допомогою яких можна впливати на господарство
держави з метою підвищення зацікавленості в досягненні певних результатів.
Фінансові санкції – форма організації фінансово–економічних відносин, покликана
посилити матеріальну відповідальність суб’єктів господарювання за виконання
зобов’язань (штрафи, пеня).
Нормативно–правове забезпечення фінансової системи. До неї відноситься вся
законодавчо–правова база держави з фінансово–економічних питань[77].
Аналогічний підхід до визначення фінансового механізму викладений у працях
таких вчених, як О.Д. Василик, М.О. Заєць, А.М. Поддєрьогін, А.Д. Шеремет, але
ці автори розглядають фінансовий механізм в іншому контексті: як методичні,
організаційні й правові положення та заходи, які визначають функціонування
фінансів, їхнє практичне створення, розподіл і використання для досягнення
визначеннних відповідними програмами завдань.
На наш погляд, крім раніше перелічених складових фінансового механізму сюди
можна віднести фінансові нормативи, ліміти й резерви, які створюються для
регулювання фінансового забезпечення військ.
Нормативи характеризують певний рівень забезпечення різних видів витрат
фінансових ресурсів.
Ліміти є певними обмеженнями на військові витрати в інтересах держави та її
громадян.
Резерви мають за мету централізувати вплив непередбачуваних факторів , що
можуть виникнути в майбутньому.
Слід враховувати, що фінансовий механізм за ринкових умов потребує чіткої
взаємодії всіх його складових. Серед них немає таких, якими можна було б
знехтувати чи застосовувати без взаємозв’язку з іншими складовими. Розом з тим,
деякі складові цього механізму можна вважати вихідними. Це, зокрема, фінансове
планування та фінансовий контроль за витрачанням коштів на утримання військ.
Нам видається, що фінансовий механізм в Збройних Силах України зводиться до
двох основних функцій: фінансового забезпечення оборони й фінансового
регулювання військово–економічних та соціальних процесів. За наявного досвіду
фінансове забезпечення збройних сил одночасно виконує функцію регулювання так
само, як регулювання може здійснювати функцію фінансового забезпечення.
Проте механізм фінансового забезпечення оборони має й інші аспекти свого
здійснення. Для того щоб профінансувати відповідні програми, необхідно
відпрацювати й законодавчо встановити форми мобілізації ресурсів, створити
відповідні централізовані й децентралізовані фонди в Міністерстві оборони
України.
Таким чином, фінансовий механізм в цілому – це принципова схема практичного
використання військових фінансів в економіці збройних сил, їх впливу на
військово–економічні відносини. За допомогою реалізації механізму фінансового
забезпечення здійснюється широкомасштабний розподіл і перерозподіл
акумульованих у збройних силах фінансових ресурсів.
Останнім часом Урядом України проведено низку заходів, спрямованих на системну
реалізацію складових механізму фінансового забезпечення Державної програми по
реформуваню збройних сил, в тому числі приведення фінансування армії у
відповідність із економічними можливостями країни. Поступово взято курс на
виконання Постанови Кабінету Міністрів України “Про прогнозні показники
видатків Державного бюджету на потреби оборони на період до 2010 року” №507 від
11 квітня 2002 р., де планується довести відсоток від ВВП до 2,48%, а в
грошовому вираженні оборонний бюджет буде складати 17,4 млрд. грн. [49].
Прогнозні витрати наводяться в додатку В, потрібно підкреслити, що ці показники
вже зараз поступово знаходять свою реалізацію. Так, на 2003 р. планувалось
виділити на оборону 1,57% від ВВП, а затверджено у Державному бюджеті 1,78% і
на 2004 р. також на оборонні потреби виділено 1,7% від ВВП, що у грошовому
вираженні складає 4,3 млрд. грн. [26], та 4,9 млрд. грн. [27], відповідно.
На наш погляд навіть збільшенний рівень фінансування армії, на жаль, не може
вирішити ті завдання, які стоять перед нею на сучасному етапі її реформування
та розвитку, в умовах трансформації економіки України. Немає сумнівів у тому,
що коштів, які виділяються н