Розділ 2
Сучасний стан ринку молока
2.1 Організаційно-економічна характеристика об’єкту дослідження
Кінцеві результати діяльності сільськогосподарських підприємств значною мірою
залежать від природних умов – типів та видів ґрунтів, рельєфу, клімату, водних
ресурсів тощо. Зазначені фактори впливають, з однієї сторони - на біологічні
процеси росту і життєдіяльності мікроорганізмів, рослин, тварин, а з другої –
формують специфічне навколишнє середовище. В залежності від ступеня розвитку
екосистеми існують відмінності серед регіонів, у тому числі і на Житомирщині.
Житомирська область розташована на північному заході України – центрі Полісся.
Загальна земельна площа Житомирщини 29,9 тис. кв. км, що становить 5 %
території України, або 19 % – Полісся. Її протяжність з заходу на схід близько
170 км, а з півночі на південь 230 км. Вона межує на півночі з Гомельською
(Республіка Білорусь), на заході з Хмельницькою і Рівненською, на сході –
Київською, на півдні – Вінницькою областями.
Завдяки вигідному географічному положенню та розгалуженій інфраструктурі
транспортних артерій, має вигідне сполучення з країнами Східної та Центральної
Європи.
Клімат Житомирської області помірно-континентальний, з теплим і вологим літом і
м’якою хмарною зимою. Середня багаторічна температура найхолоднішого місяця
(січня) становить -6є, найтеплішого (липня) +17 – +19є. Середня річна
температура повітря в області становить +6 – +7є, а річна кількість опадів –
645,6 мм. Сума опадів у період активної вегетації майже вдвічі менша, що
забезпечує позитивний баланс вологості у ґрунті, і разом з тим нормальний
розвиток сільськогосподарських культур, зокрема таких як озиме жито, озима
пшениця, льон-довгунець, картопля тощо.
Такі кліматичні умови обумовлюють і свій виробничий напрям аграрних
підприємств. Так, для північних районів області виробничий напрям є
льонарсько-картоплярсько-зерновий з молочно-м’ясним тваринництвом; для
південних та центральних районів – буряко-зерновий з молочно-м’ясним
тваринництвом і частково хмелярством.
Разом з тим, це не забезпечує адекватного економічного розвитку. Проблема тут
полягає у низький ефективності виробництва, нераціональному використанні
наявних матеріальних, трудових, фінансових ресурсів та складній екологічній
ситуації. Несприятливий екологічний стан на Житомирщині особливо гостро
проявляється у північній її частині – внаслідок найвищого ступеня забруднення
довкілля радіоактивними елементами у зв’язку з аварією на ЧАЕС.
Поява у навколишньому середовищі Овруцького, Олевського, Малинського,
Ємільчинського, Коростенського, Лугинського, Народицького, Новоград-Волинського
районів довгоіснуючих джерел іонізуючого опромінення, не тільки обмежило
масштаби сільськогосподарського виробництва, але й створило небезпеку для
проживання населення. В зв’язку з цим, Постановою ВРУ від 27 лютого 1991 р. №
791–XII затверджена Національна Концепція проживання населення на територіях
України з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи, згідно з якою величина дози додаткового опромінення,
пов’язаного з Чорнобильською катастрофою, не повинна перевищувати 1,0 мЗв (0,1
бер) за рік і 70 мЗв (7 бер) за 70 років життя понад дозу, яку одержувало
населення у доаварійний період в конкретних природних умовах. Одночасно, для
забезпечення соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС, дітей, інвалідів, мешканців населених пунктів розташованих
на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення був прийнятий
Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 р., який став основою для
розробки і реалізації низки підзаконних нормативних актів і перш за все щодо
визначення статусу постраждалих осіб та організації їх належного соціального
захисту, зокрема: Постанова КМУ від 23.07.1991 р. №106 щодо організації
виконання постанов Верховної Ради про порядок введення в дію законів України
“Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення” та “Про
статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи”.
В цілому за останні 12 років було розроблено близько 800 документів, які
дозволяють регулювати різні аспекти життєдіяльності громадян України у зв’язку
з Чорнобильською катастрофою.
Для вирівнювання соціально-економічних диспропорцій в радіоактино забрудненому
регіоні відповідно до Закону України “Про спеціальний режим інвестиційної
діяльності на територіях пріоритетного розвитку у Житомирський області” діє
спеціальна зона сприятливого інвестиційного режиму, яка передбачає особливі
пільги для капіталовкладень з сумою не менш ніж 200 тисяч доларів (США) та
строком на 30 років.
Порівняно з областями України, Житомирщина має найбільшу площу радіоактивно
забруднених земель, що об’єктивно вимагає зосереджувати увагу в процесі
економічного дослідження, серед усіх регіонів області на тому з них, в якому
проблема ефективного ведення сільськогосподарського виробництва і використання
матеріальних, трудових, фінансових, екологічних ресурсів знаходиться в
поєднанні з найбільш негативними наслідками аварії на ЧАЕС, тобто в регіоні, що
охоплює – Олевський, Овруцький, Лугинський, Народицький, Коростенський,
Ємільчинський райони.
В радіоактивно забрудненому регіоні відмічається тенденція до зменшення викиду
шкідливих речовин, про що і свідчать дані табл. 2.1.
Так, у 2003 р. проти 1990 р. викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря у
регіоні знизилися на 14294 т, у тому числі в Ємільч
- Київ+380960830922