РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ
СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ
2.1. Статистичне забезпечення оцінювання ефективності діяльності центрів
зайнятості
Як показав аналіз системи оцінювання ефективності діяльності ДСЗ всі елементи
даної системи відіграють надзвичайно важливу роль в забезпеченні її
функціонування, вступають між собою у відносини взаємозалежності і взаємо-
підпорядкованістю. Однак, поза увагою залишився такий елемент системи
оцінювання ефективності діяльності ДСЗ як методи оцінювання, завдяки яким
забезпечується реалізація інших елементів процедури оцінювання на практиці.
Слід зазначити, що багатоаспектність діяльності ДСЗ, багатозначність її впливу
на різні сфери суспільного життя вимагають використання комплексу методів,
зокрема аналізу статистичної інформації, результатів соціологічних досліджень,
експертних оцінок, а також їх комбінації.
В науковій літературі сформувалося ряд підходів до методичного забезпечення
оцінювання ефективності діяльності служби зайнятості, але, як правило, кожний з
них окремо не забезпечує комплексності оцінювання, аналізуючи лише окремий
аспект її діяльності. В силу названих причин оцінимо кожний підхід, звертаючи
увагу на наявні в них слабкі місця, з метою подальшого врахування під час
розробки методичного забезпечення оцінювання ефективності діяльності ДСЗ
України. Слід зазначити, що оцінювання самих підходів, на нашу думку, має
проводитися за такими критеріями:
повнота врахування системи критеріїв оцінювання ефективності (критеріальний
підхід);
наявність показників визначення міри задоволення – зовнішньої ефективності
(інституційний підхід);
врахування регіональних особливостей розміщення підрозділів служби зайнятості;
відповідність системи показників статистичній звітності (практичність
розрахунку показників);
можливість визначення макроекономічного ефекту (вплив на рівень безробіття,
величину Фонду).
Перший підхід, який буде нами розглянуто це діюча оцінка ефективності
діяльності обласних центрів зайнятості України. Цей підхід передбачає
оцінювання в декілька етапів:
І етап – визначення й розрахунок системи показників оцінювання ефективності, а
також їх узагальнення на обласному рівні. До вказаної системи показників
включено: 1) рівень виконання завдання Державної програми зайнятості (далі –
програми) щодо працевлаштування громадян; 2) рівень виконання завдання програми
щодо залучення населення до громадських робіт;
питома вага зареєстрованих фізичних та юридичних осіб від тих, що підлягають
реєстрації; 4) питома вага підприємств, що подали інформацію про вакансії; 5)
питома вага працевлаштованих службою зайнятості у загальній чисельності
прийнятих на роботу; 6) питома вага працевлаштованих у загальній чисельності
тих, що перебували на обліку в службі зайнятості; 7) рівень працевлаштування
осіб, що підпадають під 5% квоту; 8) питома вага громадян, які проходили
профнавчання, у загальній чисельності тих, що перебували на обліку у службі
зайнятості; 9) питома вага незайнятих громадян, які отримали профорієнтаційні
послуги, у загальній чисельності тих, що перебували на обліку у службі
зайнятості; 10) кількість днів відпрацьованих на грoмадських роботах, у
розрахунку на 1 працівника з загальної чисельності осіб, що брали в них участь;
11) питома вага незайнятих громадян, які брали участь у громадських роботах, у
загальній чисельності тих, що перебували на обліку у службі зайнятості;
12) середня тривалість безробіття; 13) питома вага громадян, що перебували на
обліку понад 1 рік; 14) рівень працевлаштування довготривалих безробітних; 15)
темп росту питомої ваги працевлаштованих у загальній чисельності тих, що
перебували на обліку у службі зайнятості; 16) вартість працевлаштування однієї
особи; 17) чисельність незайнятих громадян, що перебували на обліку, у
розрахунку на одного працівника ЦЗ; 18) чисельність осіб, працевлаштованих
службою зайнятості, у розрахунку на одного працівника ЦЗ; 19) чисельність осіб,
які проходили професійне навчання, у розрахунку на одного працівника ЦЗ; 20)
кількість наданих профорієнтаційних послуг у розрахунку на одного працівника
ЦЗ; 21) загальна чисельність осіб, які брали участь у громадських роботах, у
розрахунку на одного працівника ЦЗ.
ІІ етап – формування груп обласних центрів зайнятості на основі врахування
соціально-економічних особливостей, а також природно-кліматичних умов областей
та регіонів: І група: АР Крим, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська,
Херсонська, м. Севастополь; ІІ група: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька,
Луганська, Харківська, м. Київ; ІІІ група: Вінницька, Житомирська, Київська,
Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська; IV група: Волинська,
Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська,
Чернівецька.
ІІІ етап – рейтингова оцінка ефективності діяльності обласних центрів
зайнятості на основі віднесення фактичного значення показника до найкращого по
групі.
Аналіз діючої оцінки ефективності діяльності служби зайнятості за вказаними
вище критеріями дозволило виявити наступні недоліки:
не виконується вимога забезпечення пропорційності між критеріями, також не всі
їх види представлено (дієвість (1-14), економічність (16), продуктивність
(17-21)), тобто не враховано якісну сторону діяльності ДСЗ, яка є невід’ємною
складовою соціальної ефективності функціонування будь –якої організації ;
під час визначення показників дієвості (8-10) відсутня ідентифікація потреб
клієнтів (незайнятих) щодо корисності для них тієї чи іншої програми;
під час визначення показників продуктив
- Київ+380960830922