РОЗДІЛ 2
КОНФЛІКТ ЯК ЕЛЕМЕНТ ЗМІСТУ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ ТВОРІВ
2.1. Природа конфлікту
Висвітлення об’єктивних конфліктних процесів вимагає від ЗМІ з’ясування природи
кожного конкретного конфлікту. До основних параметрів конфліктного процесу,
розуміння яких сприяє повному і точному відображенню його засобами
журналістики, належать структура, причини виникнення, типологія, динаміка,
функції.
Елементами структури конфлікту, у свою чергу, виступають: учасники, об’єкт,
конфліктна ситуація, інцидент, конфліктна взаємодія, образи конфлікту,
наслідки.
Учасники конфлікту – опоненти – це конфліктні сторони з неузгодженими
інтересами. Як третя сторона в конфлікті можуть бути задіяні прихильники,
співчуваючі, засуджуючі, посередники, арбітри. У проаналізованих журналістських
творах незмінним безпосереднім чи опосередкованим учасником є місцева влада,
оскільки на неї як на суб’єкт конфліктної взаємодії вказує тема роботи. У
досліджуваній пресі владу представляють: органи місцевого самоврядування, ради,
державні адміністрації усіх рівнів; структурні підрозділи названих органів;
окремі державні службовці.
„Показовим може стати конфлікт, який виник між редакційним колективом
сколівської газети „Бойківська думка” і її засновником – районною радою” [ВЗ. –
2002. – 31 жовт. - 6 лист.].
„Основна вісь протистояння залишилась традиційною. З одного боку – голова
Ради... З другого – Рада, депутати котрої представляють різні політичні сили”
[МГ. – 1995. – 18 лист.].
З’ясування дійсних опонентів може викликати небезпідставні труднощі в авторів
журналістських творів. Нерідко справжні ініціатори конфлікту прагнуть
залишитися в тіні й докладають чимало зусиль, щоб представити надуманих
винуватців як головних персонажів. Тому визначення істинних суб’єктів є
важливим теоретичним і практичним завданням мас-медіа. Газетна практика знає
випадки, коли читачам залишається незрозумілим, хто є основними учасниками
конфліктних процесів.
У замітці „Релігійно-телефонне непорозуміння добігає кінця” головним суб’єктом
майнового конфлікту між церковною громадою та Львівською філією ВАТ
„Укртелеком” названо обласну владу: „Остаточне рішення щодо передачі приміщень
релігійній організації прийме ЛОДА...” [ВЗ. – 2004. – 19 лист.]. Натомість у
кореспонденції „Зв’язківці звільнять храм” наголошується на інших ключових
опонентах цього конфлікту: „Заступник начальника управління у справах релігій
облдержадміністрації Роман Кураш каже, що вирішення таких питань лише у
компетенції кардинала Гузара та кардинала Яворського...” [П. – 2004. – 14
лип.].
Об’єкт – матеріальна або духовна цінність, якою прагнуть володіти чи
користуватись усі конфліктуючі; також це може бути роль або функція, в
одночасному виконанні якої зацікавлені опоненти.
Об’єкт конфлікту між трудовим колективом і правлінням ВАТ „Елегант”, у якому
посередником виступає регіональне відділення ФДМУ, увиразнюється за допомогою
переносного значення: „Конфлікт розгорівся... не від іскри, а від 3558
акцій...” [МГ. – 1995. – 21 верес.].
Будь-який конфлікт починає розвиватися з конфліктної ситуації, в якій присутні
опоненти та об’єкт. Часто газети помилково прирівнюють конфлікт до конфліктної
ситуації.
Показовою з цього погляду є кореспонденція „Продамо завод – купимо квартири”,
яка подана під рубрикою „Конфліктна ситуація” [УШ. – 2000. – 3-9 лют.]. Автор
Й. Пазяк розповідає про пікетування Львівської міськради працівниками ВО
„Кінескоп” з приводу невирішення їх житлових проблем та з’ясовує кількарічну
передісторію події. Отож, це тривалий та відкритий конфліктний процес,
кульмінацією якого і є протестна акція під стінами міської ради. Опоненти
вступили у наступну після конфліктної ситуації стадію – конфліктну взаємодію, у
якій реалізують свої протилежні позиції. Зрозуміло, що назва рубрики до
публікації вибрана помилково.
Невірно ототожнені зазначені поняття у замітці „Вихід із „цвинтарного
конфлікту” – уніфікований напис?” [ВЗ. – 2002. – 11-17 лип.]. На відміну від
заголовку, у тексті зазначається: „Як один із варіантів виходу з конфліктної
ситуації... інтелігенція Львова вважає уніфікований напис...”. Тут також
йдеться про відкрите і затяжне протистояння, тому вживання терміну „конфліктна
ситуація” невиправдане.
Інцидент – це привід, що підштовхує конфлікт до розгортання. Інцидент може бути
об’єктивним, якщо виникає з об’єктивного розвитку, або суб’єктивним, коли ним
стають навмисні дії, які провокують конфлікт. Зазвичай преса рідко уточнює цей
елемент структури конфлікту.
У замітці „Акт протесту проти міськради” повідомляється, що керівник театру ім.
Л. Курбаса розбив вікно у будинку Львівської міськради „...на знак протесту
проти свавілля відділу мистецтв і дозвілля міської адміністрації. Поштовхом для
цього стало виявлення фактів несправедливого кулуарного розподілу бюджетних
коштів” [П. – 2000. – 1-2 верес.].
Трапляються випадки, коли автори журналістських творів невиправдано ототожнюють
інцидент з причиною конфліктних настроїв.
Замітка „Воля” завітала в Дуліби” інформує про створення профспілки „Воля” ВОСТ
у школі с. Дуліби Стрийського району. „Поштовхом для створення вільної
профспілки було довгострокове невирішення районною владою конфлікту між значною
частиною педколективу школи і директором...” [ЗВУ. – 1994. – 31 серп.].
Конфліктна взаємодія – реалізація учасниками конфліктної ситуації своїх
протилежних позицій; їх вчинки, спрямовані на досягнення власної мети.
Конфліктні дії досягають особливого загострення в акціях громадської непокори.
Інші життєві колізії не стільки помітні широкому загалу, однак так само
потребують уваги д
- Київ+380960830922