Реінжиніринг бізнес -процесів підприємств сфери послуг

РОЗДІЛ 2
Дослідження чинників впливу на формування
бізнес-процесів підприємств сфери послуг
2.1. Макроекономічні чинники використання потенціалу сфери послуг АРК
Відкритість української економіки для зовнішньої конкуренції позбавила
монополістів у сфері послуг, якими були санаторії та пансіонати України,
використовувати своє монопольне становище для формування надвисоких цін. Життя
вимагає підвищення рівня якісних характеристик послуг аби підприємства могли
зберігати своїх клієнтів. Потенційні клієнти можуть тепер вибирати паритетні
курорти Туреччини, Болгарії, Чорногорії та інших країн. Формуванню
конкурентного середовища сприяють швидкі зміни ринкової кон’юнктури,
міжнародний поділ праці, інтеграція національних економік та глобалізація
національних інтересів.
Розукрупнення господарств, зміна системи економічних відносин не могли не
відбитися на стані і ефективності використання ресурсного потенціалу Криму, у
тому числі його базової економічної складової – лікувально-оздоровчого та
туристичного комплексу. Протягом перехідного періоду в економіці АРК загальною
тенденцією стало скорочення ресурсного потенціалу, за 10 років він скоротився
більше ніж у 2 рази (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Трансформування ресурсного потенціалу АПК Криму по роках, млрд. грн.
Показник
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
Земельні ресурси
16,4
15,3
14,8
14,2
15,2
15,8
17,2
Основні й оборотні фонди
6,2
5,5
4,7
4,1
5,3
5,7
6,1
Робоча сила
5,0
4,7
4,0
3,9
4,2
5,0
4,4
Ресурсний потенціал у цілому
29,6
27,5
25,2
24,2
24,9
25,5
27,9
Примітка: за цінами 1996 р.
Таким чином, можна говорити про латентність життєвого циклу галузі, що
характеризується деструктуризацією галузі та, зрештою, припиненням її існування
у колишньому вигляді. На цьому етапі з'являються фірми-леталенти, з притаманною
їм диверсифікованістю при зміні профілю чи діяльності з повною або частковою
зміною технологічних процесів, а також із зміною персоналу. Для організацій
курортно-рекреаційного комплексу Ялти ? це розпродаж медичного устаткування і
переорієнтація діяльності, передача в оренду великих площ не для туристської
діяльності та значне скорочення часу роботи (до трьох місяців на рік).
Сукупність природних ресурсів є основою поняття "ресурсний потенціал у
рекреаційного комплексу", що становить інтегральну оцінку ресурсів не тільки
наявних ресурсів або таких, що безпосередньо використовуються у виробничому
процесі, а й потенційних їхніх запасів, видів використання і поповнення.
У процесі аналізу галузі виявлені три основні групи проблем розвитку туризму:
управлінські, інфраструктурні та організаційно-туристські. Проблеми
управлінського характеру пов'язані з управлінням розвитком туристичних установ,
з підвищенням кваліфікації менеджерів і обслуговуючого персоналу туристських
організацій а також з реформуванням власності.
До проблемних зон розвитку інфраструктури туризму належать водопостачання і
енергозбереження; очищення стоків, чистота повітря й утилізації відходів;
транспортні вузли; митні формальності і реєстрація іноземних громадян; зв'язок
(пошта, телефон, Інтернет).
До організаційно-туристичних проблем відносяться ? необхідність проведення
реструктуризації курортно-рекреаційного комплексу; збільшення тривалості
курортного сезону; забезпечення зайнятості населення у міжсезоння; розвиток
різноманітних видів туризму. На цьому етапі згадані проблеми поки що не
вирішені, існує небезпека кризи.
У цілому галузь туризму функціонує з низькою ефективністю, лише 20% підприємств
працює з рентабельністю вище 15 %. Дослідження показують, що нестача фінансових
ресурсів є важливим, але далеко не єдиним фактором неефективної діяльності
організації галузі. На нашу думку, низька ефективність роботи та багато в чому
зумовлена низьким професійним рівнем керівників та основного персоналу
організації туризму, а також недосконалим менеджментом. Дослідження
ефективності роботи туристичних установ свідчить, що середня рентабельність у
галузі становить 3,04% у 1999 р., 7,9% ? у 2000, 8,2% ? у 2001, 9,4% ? 2002 р.
Більшість підприємств має мінімальний прибуток, а тому неспроможні кардинально
змінити свою діяльність.
Для забезпечення розвитку сфери послуг АРК у цілому та забезпечення умов для
розвитку підприємств необхідна правильна інвестиційна політика та механізм її
реалізації. Станом на 01.01.2004 р. первісна вартість основних засобів та
нематеріальних активів санаторних оздоровчих і туристичних організацій
становила 1707,8 млн. грн. За рік вона збільшилась на 4,2%. На третину зношені
основні засоби потребують постійного оновлення. В тім, на наш погляд, одним із
важливих елементів системи управління бізнес-процесами є оптимізація періоду
використання основних фондів у виробничих процесах, оскільки це є елементом
інвестиційної та інноваційної політики на тривалу перспективу, а також реальним
резервом зростання бюджетних надходжень.
На розвиток санаторіїв у 2001 р. було спрямовано 68,5 млн. грн. капітальних
вкладень, що становить 5,7% усіх інвестицій в Автономну республіку Крим.
Порівняно із 2000 р. обсяг інвестицій (у порівняних цінах) збільшився на 31,6%,
але таке збільшення зазвичай нівелюється їхнім нераціональним використанням, а
також швидким старінням матеріально-технічної бази. Хоча капітальні вкладення в
АРК України впродовж останніх трьох років мали тенденцію до певного зростання,
їхня частка у вартості основних виробничих фондів санаторіїв у 2000-2003 рр.
становила лише 14 %. Для збалансованого відтворення цієї галузі необхідно
втричі більші інвестиції.
За рахунок коштів державного бюджету України на розвиток підприємств, що
функціонують