РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Час, місце проведення, коротка характеристика вихідних генотипів та
методична схема досліджень
Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились протягом 2001–2004 років
в умовах племрепродуктора СЗАТ “Ольвія” Очаківського району Миколаївської
області, в лабораторіях Миколаївського державного аграрного університету,
Миколаївської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини. Для
виконання роботи були використані свині червоно-поясної спеціалізованої лінії
(ЧПСЛ), великої білої породи (ВБ), а також їх породно-лінійні гібриди.
Червоно-поясна спеціалізована лінія м’ясних свиней. Свині спецлінії порівняно
великі пропорційні тварини з добре розвинутими м’ясними формами, легкою головою
з невеликими горизонтально поставленими вухами, довгим та широким тулубом на
міцних кінцівках. Масть тварин червоного кольору з нешироким білим поясом у
ділянці лопаток. Середня жива маса дорослих кнурів – 315,7 кг, довжина тулуба –
183,8 см, а маток відповідно: 245,1 кг і 168,8 см. Продуктивність свиноматок з
двома і більше опоросами в умовах звичайних ферм така: багатоплідність – 10,7
поросяти, маса гнізда у 2 місяці 166,3 кг. Багатоплідність провідної групи
маток – 11,7 поросяти, вік досягнення живої маси 100 кг – 176,5 днів,
середньодобові прирости на відгодівлі від 30 до 100 кг – 846 г, затрати корму
на 1кг приросту – 3,46 корм. од., товщина шпику над 6–7 грудними хребцями –
25,1 мм, вихід м’яса в туші – 62,1%, маса заднього окосту – 11,15 кг.
Велика біла порода. Свині міцної конституції, голова легка, незначно вигнутий
профіль , вуха середньої величини, тулуб достатньо довгий і глибокий , плечі та
окости добре розвинуті, м’ясисті, шкіра еластична, масть біла. Середня жива
маса повновікових кнурів досягає 320…350, свиноматок – 230…250 кг. Нині серед
тварин великої білої породи виділяють три типи за напрямом продуктивності –
універсальний, м’ясний та сальний. У більшості господарств переважають свині
універсального типу. Середній показник багатоплідності маток становить
10,0…12,0 поросят, молочність – 50…60 кг, збереженість потомства – 90…95%,
середньодобовий приріст на відгодівлі досягає 800…850 г, витрати корму –
3,6…3,8 корм. од. на 1 кг приросту. При інтенсивній відгодівлі живої маси 100
кг свині досягають у 180…200-денному віці. При забої в цьому віці одержують
довгу тушу (95....100 см) з тонким шаром шпику (25…30 мм), виходом м’яса від 50
до 55% і масою окосту 10…12 кг.
Для тварин всіх піддослідних груп були створені аналогічні умови годівлі та
утримання. Раціони складалися згідно з існуючими нормами годівлі з урахуванням
живої маси, фізіологічного стану, продуктивності тварин та пори року. Потреба
тварин у протеїнових кормах забезпечувалась за рахунок знежиреного молока та
кормової риби.
2.2. Формування піддослідних груп, основні методи і методики
досліджень
Експериментальну частину досліджень планувалося провести так, щоб спочатку
вивчити репродуктивні якості свиноматок піддослідних груп, а потім з одержаного
приплоду відібрати поголів’я для контрольної відгодівлі. Методична схема
міжпородних поєднань приведена в табл. 2.1. Відібрані для досліду свиноматки за
принципом аналогів були розділені на 4 групи по 14 голів в кожній.
Для парування свиноматок кожної дослідної групи використовували по три кнура
великої білої породи і червоно-поясної лінії м’ясних свиней. Кнури-плідники
були аналогами за віком і за сумарною оцінкою відповідали вимогам класу еліта.
Спарованих свиноматок утримували на протязі 30 днів в свинарнику для холостих і
першої половини поросності свиноматок, після чого їх переводили в приміщення де
утримувались протягом другої половини поросності, за технологією, прийнятою у
господарстві. За 7 днів до опоросу свиноматок переводили в свинарник-маточник в
індивідуальні станки.
Таблиця 2.1
Методична схема міжпородних поєднань
Група
Призначення
групи
Генотип
Кількість тварин в
групі, гол.
свиноматок
кнурів
свиноматок
кнурів
Контрольна
ВБ
ВБ
14
II
Дослідна
ЧПСЛ
ЧПСЛ
14
III
Дослідна
ВБ
ЧПСЛ
14
IV
Дослідна
ЧПСЛ
ВБ
14
Продуктивні якості свиноматок піддослідних груп визначали за наступними
показниками: багатоплідність, жива маса кожного поросяти при народженні і
відлученні (60 днів), маса гнізда і кількість поросят при відлученні,
збереженість приплоду.
У другій частині експериментальних досліджень вивчали особливості росту і
розвитку, а також відгодівельні та м’ясні якості піддослідного молодняку. Живу
масу піддослідних тварин визначали шляхом їх індивідуального зважування вранці
перед годівлею. Лінійний ріст і екстер’єрні особливості вивчали шляхом взяття
промірів у десяти голів кожної піддослідної групи при народженні, у 2-, 4-, 5-,
6-,7-, 8-,9-місячному віці.
При огляді свиней збоку праві кінцівки закривали ліві, а нижня лінія голови,
шиї, грудей і черева знаходилася на одному рівні. Брали наступні проміри:
- Висота в холці –від найвищої точки холки по вертикалі до землі;
Ширина грудей – між зовнішніми горбами плечо-лопаткових зчленувань;
Глибина грудей – від вищої точки холки до грудної кістки по вертикалі, дотично
до заднього кута лопатки;
Довжина тулуба – від середини потиличного гребеня по лінії верху до кореня
хвоста;
Обхват грудей за лопатками – навколо грудної клітки дотично до задніх кутів
лопаток
На основі отриманих промірів за загальноприйнятими методиками [161] для
вивчення вікової динаміки пропорцій будови тіла у тварин піддослідних груп
розраховували індекси розтягнутості, збитості, масивності та грудний:
Розтягнутості = (2.1)
Збитості = (2.2)