РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ТРАНСПОРТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ НА БАЗІ АНАЛІЗУ ДІЯЛЬНОСТІ
СУДНОПЛАВНОЇ КОМПАНІЇ
2.1. Аналіз сучасного стану та перспектив розвитку водного транспорту України
Трансформаційні процеси, що відбуваються сьогодні в економічному, соціальному і
суспільно-політичному житті України зумовлюють необхідність перегляду ряду
організаційних структур, в тому числі і транспортної системи.
За своїми географічними умовами Україна належить до держав, що мають усі
необхідні дані для морських торговельних контактів. У спадщину від Радянського
Союзу Україна отримала значний транспортний потенціал. Під її юрисдикцію
перейшли Чорноморське морське пароплавство (ДСК ЧМП) і Азовське морське
пароплавство (АП АМП) та Дунайське пароплавство (УДП).
Основною ланкою флоту України є транспортний флот, який складається з
пасажирських, вантажно-пасажирських і вантажних суден. Вантажні судна поділяють
на суховантажні, наливні і комбіновані, а за ступенем спеціалізації - на
вузькоспеціалізовані, судна широкої спеціалізації й універсальні судна.
Результати аналізу динаміки рухомого складу морського та річкового флоту
засвідчують негативну тенденцію. Так, в період з 1997 до 2003 року загальна
кількість суден зменшилась на 519 одиниць, в основному за рахунок річкових
транспортних суден (табл. 2.1). Так, за період, що досліджувався, кількість
річкових суховантажних суден зменшилася на 397 одиниць, а кількість морських
суховантажних суден – на 16 одиниць.
Таблиця 2.1
Динаміка рухомого складу морського та річкового транспорту
України в 1997 – 2003 роках*
Тип суден
Кількість суден, од.
Абсолютне відхилення (2003-1997), од.
1997
1999
2001
2003
Річковий транспорт:
2335
2189
1804
1748
-587
Транспортні судна, з них:
1477
1282
1006
975
-502
- вантажні наливні
82
69
62
62
-20
- суховантажні
1175
1027
799
778
-397
- пасажирські та вантажно-пасажирські
220
186
145
135
-85
Рибальські судна
Судна спеціального призначення
23
25
25
Технічні судна
212
201
125
140
-72
Службово-допоміжні судна
646
703
645
603
-43
Морський транспорт:
980
931
1055
1048
68
Транспортні судна, з них:
380
286
300
321
-59
- вантажні наливні
60
54
46
46
-14
- суховантажні
205
130
181
189
-16
- пасажирські та вантажно-пасажирські
115
102
73
86
-29
Рибальські судна
149
188
142
172
23
Судна спеціального призначення
23
66
62
68
45
Технічні судна
28
31
99
109
81
Службово-допоміжні судна
400
360
338
378
-22
Разом
3315
3120
2859
2796
-519
* Транспорт і зв’язок України. Статистичний збірник 2003. – Київ, 2004. - С.
108
Аналогічна тенденція до зменшення спостерігається з кількістю пасажирських і
вантажно-пасажирських суден річкового і морського флоту (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Динаміка рухомого складу флоту України в цілому і окремо вантажного
флоту з 1997 до 2003 року*
* Транспорт і зв’язок України. Статистичний збірник 2003. – Київ, 2004
Незначне збільшення загальної кількості одиниць морського флоту відбувалося за
рахунок суден спеціального призначення [7 Науково-дослідницькі судна,
експедиційні, гідрологічні, гідрографічні, гідрометеорологічні, навчальні,
китобази, криголами, рятувальні, патрульні судна та буксири.], рибальських
морських суден та технічних морських суден.
Критична ситуація спостерігається з фізичним станом транспортного флоту. (табл.
2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл суден за роками випуску станом на кінець 2003 року*
Вид транспорту
Вікова структура суден, %
всього
до 5 років
від 5 до 10 років
від 10 до 20 років
більше 20 років
Річковий
100
39
58
Морський
100
35
60
* Транспорт і зв’язок України. Статистичний збірник 2003. – Київ, 2004. - С.
110
Так, за станом на кінець 2003 року 58% річкового флоту та 60% морського
експлуатувались понад 20 років і знаходяться на межі списання. Лише 2% суден
річкового та 3% суден морського флоту мають вік від 5 до 10 років.
Наведені дані свідчать про дуже повільне оновлення флоту України, що призводить
до скорочення обсягів вантажних перевезень, в першу чергу, і зниження
конкурентоспроможності флоту України на світовому фрахтовому ринку. Основними
причинами зменшення тоннажу українського флоту є його фізична та моральна
зношеність, відсутність сучасних закладових схем фінансування будівництва й
купівлі суден, недостатність інвестицій у цей вид транспорту, слабку державну
підтримку або майже відсутність її.
Щодо технічного стану флоту України, то на кінець 2003 року загальна його
вантажопідйомність становила 2387,7 тис. тонн, причому 77,5% (1851 тис. тонн)
складає вантажопідйомність суховантажних суден (табл. 2.3). Загальний дедвейт
флоту України становить 2579,9 тис. тонн.
Складна ситуація з повільним поновненням флоту або з майже відсутністю
поповнення флоту новими суднами призводить до його низької
конкурентоспроможності на глобальному фрахтовому ринку. Відомо, що в багатьох
найбільших торговельних портах світу заборонений вхід суден віком понад 15
років. Окрім того, судна старого будівництва споживають більше палива, вони
неконкурентоспроможні за швидкістю доставки. У результаті, флот під українським
прапором перевозить лише 7-8% вітчизняних зовнішньоторговельних вантажів.
У системі морського транспорту важливе місце посідають порти. Якщо флот
здійснює транспортування вантажів, то порти забезпечують їх перевантаження.
Вони є важливою складовою системи транспортного обслуговування
зовнішньоекономічної діяльності підприємств як підприємства проміжного
обслуговування вантажів (див. рис. 1.3, с.