Ви є тут

Політична суб'єктність молодіжних об'єднань у державотворчих процесах України (період незалежності)

Автор: 
Ярош Ярослав Богданович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U004164
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МОЛОДІЖНІ ОБ'ЄДНАННЯ ЯК СУБ'ЄКТИ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
2.1. Роль і місце молодіжних об'єднань у політичному житті
Аналіз ролі і місця молодіжних об'єднань у політичних процесах дає змогу виділити такі головні аспекти. По-перше, в дисертації молодіжні організації розглядаються, як суб'єкти політики, якими намагаються маніпулювати різні соціально-політичні сили; по-друге, молодіжні організації все більше виступають суб'єктами політики, беручи участь у її формуванні та реалізації; по-третє, в рамках вказаних проблем детальніше розглядається державна молодіжна політика. Відповідно до обраного нами об'єкта дослідження, молодіжні об'єднання є більш політично активними, ніж інші громадські організації українського суспільства. Не випадково, молодь розглядають як соціально-вікову групу, яка вважається найбільш мобільною та енергійною частиною суспільства [183, с.76].
Суспільно-політичні зміни, що розпочалися після президентських виборів 2004 року, започаткували нові процеси у формуванні сучасної політичної культури молоді. Молодь виступає, в переважній більшості, за радикальні перебудовчі процеси та одночасно є однією з найнезахищеніших соціально-демографічних груп населення. Владним інституціям варто детальніше враховувати це під час розробки та практичної реалізації державної молодіжної політики.
Молодіжні об'єднання все більше беруть участь у виробленні й апробації нових цінностей, відносин, моделей поведінки. Особливе значення має формування європейських цивілізаційних норм і стандартів культури.
Аналітики розрізняють такі головні фактори формування політичної культури молоді:
- родину, де відбувається ідентифікація політичних поглядів із батьками;
- навчальні заклади, де проходить спілкування з викладачами й однокурсниками;
- засоби масової інформації;
- молодіжні громадські та політичні організації [51, с.143].
Чисельні дослідження підтверджують тенденцію зростання зацікавленості української молоді політичним життям в Україні і в світі. За даними В. Буяк, жоден з опитаних студентів не відзначив, що взагалі не цікавиться проблемами політики. Понад третину (37%) в ході опитуванння в 2004 році відзначили, що намагаються бути в курсі політичних подій. Ситуативне ставлення до політики притаманне теж третині (34%) студентів. Постійно цікавляться і беруть активну участь у політичному житті країни лише 18% опитаних [51, с.143].
Найхарактернішими ознаками змін, що відбуваються, є зрушення у суспільно-політичній сфері. В Україні в останній час внесено кардинальні зміни у форми та методи державного управління, поглиблюється розбудова громадянського суспільства, а це вимагає нового формування відносин молодіжних об'єднань із політичною владою. Спроби політичної реформи, хоча й повільно, але супроводжується зростанням ролі молодіжних об'єднань у розробці і реалізації державної молодіжної політики [225, с.3-32].
Демократизація українського суспільства дав змогу шляхом аналізу молодіжної проблематики виявляти на ранніх стадіях нові проблеми і вносити корективи. Більшість аналітиків розглядають молодіжне середовище, як певну суспільну лабораторію, що "виробляє і апробує невідомі раніше цінності, відносини, культурні норми і приклади, моделі поведінки" [187, с.77?.
Все помітнішу роль у суспільно-політичному житті відіграють громадські об'єднання та рухи. На відміну від політичних партій, вони не претендують на безпосередню участь у реалізації владних повноважень і не борються за владу. Вони включаються у політичну діяльність у тій мірі, на скільки це потрібно для вирішення завдань, що лежать в економічній, соціальній, культурній, екологічній та інших сферах. Наявність багатьох проблем, які неможливо вирішити без влади, спонукає громадян до об'єднання, включає їх в орбіту політичних процесів [156, с.15-16].
Ступінь впливу різноманітних громадських об'єднань на політичні процеси різна. Однак у сучасних умовах загальної політизації суспільства жодне з них не може повністю відмежуватися від прямої або опосередкованої участі в політичному житті. Одне з головних завдань громадських організацій та рухів полягає у впливах на процеси прийняття політичних рішень органами державної влади і здійснення тиску на владні структури на різних рівнях.
В українському суспільстві громадські об'єднання все більше виступають активними суб'єктами політичного процесу. Вони діють у специфічній суспільно-правовій атмосфері, яка істотно впливає на їхню діяльність. Основний вплив на прояв суб'єктності й особливості функціонування здійснює політичний режим, методи і форми його реалізації.
Повнота спектра громадських об'єднань та умови їх функціонування є визначальними індикаторами демократичності суспільства. Демократичне суспільство не лише декларує, але й реально гарантує права й основні свободи громадян. Громадські об'єднання разом із державними і партійними структурами виступають важливими елементами соціально-політичної конструкції суспільства. В демократичних країнах вони перебирають на себе широке коло суспільних функцій, перетворюючись при цьому на невід'ємний структурний компонент суспільства.
У ході демократизації в Україні утворилося чимало громадських об'єднань. За підрахунками фахівців на 2002 рік в нашій державі діяло приблизно 5 тисяч асоціацій, союзів, фондів тощо. Але з них тільки 2% - це молодіжні організації [238, c.586].
Статус і принципи діяльності громадських об'єднань обумовлені Законом України "Про об'єднання громадян" від 16 червня 1992 року. Серед об'єднань громадян закон вирізняє політичні партії, рухи та громадські організації. Громадською організацією вважається об'єднання громадян для задоволення і захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших загальних інтересів і потреб [115, с.106-108].
Найбільш поширеними серед громадських організацій є: профспілки, об'єднання інвалідів, ветеранські, жіночі, дитячі, наукові, технічні, культурно-просвітни