РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ
2.1. Структурна пропорційність економіки регіону як фактор її соціалізаціії
Головною ознакою соціалізації економіки в сучасних умовах є зростання її
рольової функції у формуванні добробуту населення у суспільстві в цілому і,
одночасно, зростання вагомості людського фактору у підвищенні функціонування
економічної системи будь-якого територіального рівня.
Як зазначалося у першому розділі дисертаційної роботи, існуючі наукові
дослідження сучасної моделі соціалізації економіки здебільшого торкаються
інституційних та соціологічних аспектів проблеми. А трансформаційні процеси
передбачають структурну перебудову і оновлення системи продуктивних сил, суть
якої полягає у формуванні такої структури економіки, яка б була адекватна
реальним потребам суспільства, базувалась на сучасних прогресивних технологіях,
ефективно функціонувала в умовах ринку, включала вбудовані соціальні
регулятори. Тому спробуємо проаналізувати основні економічні чинники
соціалізації. З огляду на це, аналіз розвитку соціалізації економіки пов’язаний
з дослідженням її результативності (ефективності), структурної пропорційності
її розвитку і ресурсного забезпечення процесу регіонального відтворення.
До найбільш значимих показників результативності економічної діяльності
відносяться показники економічної динаміки, які відображають темпи економічного
росту (ВДВ, прибутку, рентабельності). Результативність функціонування
економічної системи може розглядатись у якості економічних передумов формування
соціально-матеріального статусу людини. Це стосується, насамперед, особливостей
динаміки структури валової доданої вартості регіону, який відображає структурні
зміни в економіці регіону та одночасно вказує на наявність чи відсутність
диспропорцій, які виникають в умовах ринкових економічних перетворень.
Кіровоградська область належить до групи регіонів із найнижчим за
середньоукраїнське значення показником ВДВ на душу населення (менше 75%) [160,
с.266; 157].
Рис 2.1. Темпи росту валової доданої вартості у розрахунку на одну особу
Наведені на рис. 2.1 і 2.2 дані свідчать про досить стрімке зростання ВДВ на
душу населення у Кіровоградській області, тоді як навіть у регіонах – лідерах
(Дніпропетровській і Донецькій областях) темпи росту цього показника у
2000-2001 роках були нижчі і становили відповідно 127% і 133%. Хоча в 2002 році
спостерігається уже падіння темпів зростання цього показника в регіоні на
41,58% порівняно з 2001 роком.
Незважаючи на зазначену позитивну тенденцію, у динаміці виробництва валової
доданої вартості у розрахунку на одну особу у Кіровоградській області в
порівнянні із цим показником по Україні зберігається помітний розрив.
Сліз зазначити, що найбільшу питому вагу у структурі валової доданої вартості
регіону має сільське господарство (у 2002 році 31,4% від загального обсягу),
промисловість (17,9%), транспорт і зв’язок (15,7%), оптова та роздрібна
торгівля (8,1%). Причому, у 2002 році у структурі валової доданої вартості
скоротилася частка промисловості і відбулось незначне зростання питомої ваги
будівництва, оптової та роздрібної торгівлі, фінансової діяльності, охорони
здоров’я і соціальної допомоги, освіти.
Рис. 2.2. Динаміка виробництва валової доданої вартості на одну особу у
фактичних цінах, грн.
Аналіз структурної пропорційності економіки регіону передбачає визначення
структурних (галузевих, інституціональних та технологічних), відтворювальних,
ресурсних (економіко-демографічних, фінансово-економічних) та інших пропорцій
(рис.2.3). На наш погляд, саме різноаспектний аналіз пропорцій розвитку
економічної системи відображає адекватність економіки реальним потребам
суспільства та виражає взаємозалежність економічної діяльності і рівня
задоволення соціально-матеріальних потреб населення.
Оскільки між регіонами України існує велика різниця в структурі економіки, її
відкритості і здатності до модернізації, рівні і якості життя, то соціальні
наслідки (соціальний результат) в окремих регіонах залежать від специфіки їх
економічного розвитку. І, навпаки, соціальна ситуація в регіоні ставить певні
вимоги до розвитку регіональних економічних систем. У відповідності з цим,
різними є і стратегічні орієнтири розвитку регіонів. Так, для Луганської
області в основу стратегічної моделі розвитку покладена пріоритетність
соціальних завдань, для Донецької – інноваційність виробництва, для Львівської
– підприємницька активність, для Харківської - якість життєвого середовища
тощо.
Рис. 2. Схема складових пропорційності економіки регіону
1 Примітка. Складено автором.
Структура економіки - це її поділ, як економічного об’єкта, на складові частини
за певними ознаками, встановлення взаємозв’язків між цими складовими частинами,
тобто склад, будова економічного об’єкта.
Структурна пропорційність економіки регіону є одним із найважливіших
економічних чинників її соціалізації. Якщо раніше структурну пропорційність
економіки характеризувала орієнтація на зростання виробництва засобів
виробництва, то вимогами сьогодення є зростання споживчого попиту. Тому
виробництво потребує змін у його обсягах і структурі, які мають проявитись у
зміцненні споживчого сектору економіки, таких сфер економічної діяльності, як
легка і харчова промисловість, всього комплексу галузей сфери послуг.
В Україні співвідношення виробництва товарів і виробництва послуг у ВВП згідно
статистичних даних не має стабільної тенденції. У 1997 році це співвідн