РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ПРИКЛАДІ ВПРОВАДЖЕННЯ В БАНКІВСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ
2.1. Методика прогнозування споживчої привабливості інноваційних технологій для їх використання в обслуговуванні клієнтів фінансово-кредитних установ
Виходячи з сучасної практики розвитку НТП на Україні , можна зазначити, що вирішення питання доцільності впровадження на підприємствах інноваційних технології, пов'язане з необхідністю формування чіткого уявлення про можливий економічний ефект від реалізації відповідного проекту. Так, для обґрунтовування економічної вигоди від впровадження нових інформаційних продуктів, інтенсивність створення яких в наш час є найвищою, звичайною практикою є застосування аргументів про можливе підвищення продуктивності роботи, скорочення часу на виконання бізнес-операцій, підвищення іміджу підприємства і т.п., що в підсумку повинно призвести до певного економічного ефекту. Однак, рішення по інвестуванню інноваційних проектів здійснюється на основі певних фінансових показників, методика розрахунку яких стосовно сучасних ІТ-проектів не в змозі враховувати належним чином економічний результат дії зазначених аргументів.
Серед українських підприємств та установ, незважаючи на спрямування їхньої бізнес-діяльності, під час прийняття рішення про реалізацію інноваційного проекту, існує практика визначення стратегічного вибору технологічного рішення операційної платформи в залежності від показників, що визначають витратну його частину. При цьому приоритетними визначаються ті інноваційні технології, витрати на впровадження та використання яких були найменшими. Такий підхід, який багато в чому пов'язаний з тим фактом, що довгий час основним способом отримання конкурентних переваг, було прагнення захопити лідерство в мінімізації витрат, має негативний вплив на загальний розвиток НТП в країні.
Крім того, для підприємств, що функціонують в умовах ринкової екеноміки, систематичне скорочення витрат на розвиток виробництва та впровадження нових послуг, може призвести до того, що вони виявляться неспроможними задовольнити постійно зростаючі потреби споживачів їхньої продукції. Отже, сьгодні для українських підриємств, збільшення доходів є стратегічно важливішим, ніж зниження витрат на забезпечення діяльності, оскільки ріст доходів передбачає нарощення обсягів виробництва товарів та послуг, розширення взаємовідносин із споживачами.
Отже, основуватись при оцінці певної інноваційної технології на визначенні витратної частини проекту по її впровадженню в бізнес-діяльність підприємств, не достатньо для прийняття оптимальних рішень в системі управління НТП. Для оцінки перспектив отримання економічного ефекту внаслідок впровадження інноваційних технологій, необхідно застосування показника котрий характеризує їх споживчу привабливість. Методика розрахунку цих показників, на нашу думку, повинна спиратися на загальні тенденції соціально-економічних змін, що спричиняє в суспільстві інноваційна діяльність спрямована на впровадження та розвиток цих технології.
Розглянемо сутність змін в соціальному та економічному житті суспільства під впливом сучасної інтенсифікації НТП в сфері банківського обслуговування.
Еволюція банківської системи у напрямок дистанційних моделей банківського обслуговування стала причиною певних змін економічного і соціального середовища, у якому функціонують банки. Наслідки цих зміни в першу чергу пов'язані зі змінами в способі життя людей, впровадженням нових інноваційних технологій і автоматизацією банківських операцій.
Перша категорія соціально-економічних змін, внаслідок інтенсивного розвитку НТП в банківській діяльності, пов'язана зі змінами в загальній схемі конкурентної протидії на ринку банківських послуг. Як зазначено в роботі [15], в умовах переходу від індустріальної моделі економіки до інформаційного суспільства з акцентом на мережені технології традиційні банки з їх консервативними брендами і ресурсами зіштовхуються з погрозою, джерелами якої є динамічні молоді фінансові інститути, які будують свою стратегію на максимальному використанні самих передових технологій і мають гнучку структуру для створення нових сервісів і продуктів. Підсилюється також конкуренція з боку небанківських організацій - операторів зв'язку, що ведуть рахунки клієнтів і пропонують різні платіжні і розрахункові послуги. Серйозність цієї погрози видна на прикладі США, де банки, зв'язані жорстким регулюванням, напружено протидіють конкуренції з боку небанківських організацій.
В свою чергу В.Шимкович в статті "Конкуренція у віртуальному просторі" [174] зазначає, що перехід банківської справи в електронний вимір обумовлює модифікацію класичного взаємозв'язку між ростом концентрації капіталу і ослабленням конкуренції, причому впливовість, що відбувається, досить неоднозначна. Впровадження інноваційних технологій приносить значні вигоди в першу чергу великим банкам. Вони одержують можливість залучати значну кількість клієнтів зі сфери малого і середнього підприємництва, що традиційно були клієнтами малих і середніх банків (тому що зменшуються відносні витрати на обробку клієнтської інформації, необхідну для присвоєння кредитного рейтингу). Варто підкреслити, однак, що цей ефект найбільш помітний у відношенні стандартних кредитів. Що ж стосується інших видів кредиту, що базуються на тісних взаєминах між банком і клієнтом, то тут зазначена закономірність діє набагато слабкіше. Саме великі банки володіють серйозними фінансовими ресурсами, необхідними для комплексного впровадження новітніх інформаційних технологій (особливо таких витратних інструментів, як електронні рішення для керування взаєминами з клієнтами). Крім того, вони здатні набагато швидше окупити витрати на подібні проекти, оскільки можуть розподілити їх на значну кількість клієнтів, за рахунок чого підвищення тарифів виявиться незначним. У той же час більш широкі фінансові можливості великого бізнесу не означають одержання настільки