РОЗДІЛ 2
КОМПЛЕКСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ БАСЕЙНУ РОСІ ЯК ТЕСТОВОГО ОБ’ЄКТА
ДОСЛІДЖЕНЬ
Для характеристики території тестового об’єкта досліджень у даному розділі, як
і для певних подальших узагальнень в р.3-4 і тестування розробленої методики в
р.5, нами були використані:
1) наявні електронні та цифрові джерела інформації:
– цифрова топографічна карта місцевості М 1:200000, насамперед тематичні шари
"Природна рослинність", "Населені пункти", "Транспортна мережа" та ін. (НДІГК)
[111] ;
– цифрова тематична карта природно-заповідного фонду України М 1:500000 (НДІГК)
[84];
– "Червона книга України", "Зелена книга України" у вигляді електронних баз
даних (Грачов А.П. і ін.) [20,21],
– матеріали веб-сайтів Програми ПРООН-ГЕФ екологічного оздоровлення
міжнародного басейну Дніпра і веб-сайту Мінприроди України,
– електронний Атлас України (ІГ НАНУ/ІС ГЕО, 1999-2000 р.) і інші відкриті
джерела;
2) переведені нами у цифрову форму паперові варіанти:
– результатів дослідження та картографування ландшафтів Київської області,
виконані співробітниками ІН НАНУ (Давидчук В.С. та ін.(1986), Ющенко Я.І.
(1999)),
– топографічних карт території басейну Росі М 1:100000,
– карти ерозійних процесів, зокрема яроутворення [68] і деяких інших тематичних
карт за частковим об’єктом досліджень;
3) інформація паспортів ризику виникнення надзвичайних ситуацій Київської,
Черкаської, Вінницької та Житомирської областей (МНС України) [76-79] тощо.
2.1. Фізико-географічні і ландшафтні особливості території
Басейн р. Рось розташований в межах лісостепової зони України,
фізико-географічні та ландшафтні особливості якої накладають свій відбиток на
можливе формування екомереж різного рівня на даній території, що зумовлено
нерівнозначними потенціалом окремих її регіонів для створення та подальшого
функціонування екомережі. Порівняно сприятливими умовами для функціонування
екомережі володіють більш заліснені та добре розчленовані території, а також
заліснені річкові долини, балки та яри, де є достатня кількість потенційних
природних ядер та екокоридорів. Більш проблемними є межиріччя, оскільки вони на
сьогодні є майже повністю розораними, проте, за високого ренатуралізаційного
потенціалу лісостепових ландшафтів загалом, певні перспективи розвитку
екомережі можна простежити і тут ([80]). Ці перспективи обумовлені перш за все
особливими ознаками ландшафтів лісостепу, наведеними у праці Г.І.Денисика [31],
С.14-15, а саме:
– формуванням даного типу ландшафтів в умовах близького до рівноваги
співвідношення тепла і вологи;
– можливістю (в ландшафтно-екологічному аспекті) існування на плакорах двох
типів біоценозів – лісового і степового;
– самостійним видовим складом та власним спектром життєвих форм трав’яних
угруповань;
– наявністю найродючіших ґрунтів – чорноземів типових, що сформувались на даній
території під різнотравно-лучними степами.
Оскільки ціллю створення екомережі є збереження біоландшафтного різноманіття з
огляду на біотичні, абіотичні та антропогенні особливості території, доцільно
розглянути далі окремо кожну з цих складових.
Геологічна будова (за [1], С.15-18, [82], С.11-14) басейну річки Рось
визначається його знаходженням на території Українського кристалічного щита.
Відповідно до цього основною орографічною одиницею басейну є Придніпровська
височина. Проте, велика роль у формуванні рельєфу території належить
ерозійно-акумулятивній (лесовій) морфоскульптурі, в утворенні якої важливе
місце посідають процеси площинної і лінійної ерозії, зсувні і суфозійні процеси
тощо [60], С.215, що зумовлені широким розвитком лесів і лесових порід, які
легко піддаються ерозійному розмиву, а також значними відносними висотами
поверхні над місцевими базисами ерозії, кліматичними, гідрогеологічними умовами
тощо [68]. Тобто основний тип рельєфу території басейну – долинно-балковий, що
є достатньо сприятливою передумовою для створення екомережі на даній території,
оскільки, як зазначено в [117], С.54, такі ерозійні форми досить часто правлять
за екокоридори.
Кліматичні особливості території, а саме сонячна радіація, циркуляція
повітряних мас та підстилаюча поверхня ([60], С.282-283, [82], С.57-63), також
є сприятливими для формування екомережі, оскільки середні місячні температури,
які коливаються в межах +180…+220 С для липня та -50…- 80 С для січня, а також
річна кількість опадів на території басейну, що становить 550 мм, створюють
оптимальні умови для формування та функціонування типових для лісостепу
біоценозів.
Характеризуючи поверхневі води, зазначимо, що основною річкою досліджуваної
території, зрозуміло, є Рось, одна з найбільших правих приток Дніпра. Вона бере
початок з джерела поблизу с. Ординці Погребищенського району Вінницької області
в межах Придніпровської височини. Довжина від витоку до гирла складає 346 км,
загальна площа водозбору – 12 575 км2. Основні притоки Росі: праві – Роська,
Молочна, Торч, Тарган, Котлуй, Хоробра, ліві – Березанка, Сквирка, Роставиця,
Кам'янка, Протока, Горохуватка, Росава тощо. Тип живлення річок досліджуваної
території характерний для всіх рівнинних річок лісостепу – мішане, з
переважанням дощового та снігового живлення. Основні гідрографічні
характеристики найбільших річок регіону наведені в табл.2.1.
Водойми на території басейну представлені достатньою кількістю невеликих озер,
розташованих в основному в заплавах річок, болота ж займають менше 1%
території.
Таблиця 2.1
Основні гідрографічні характеристики найбільших річок (за [82], С.69)
Річки
Довжина,
км
Площа водозбору, км2
Падіння
м/км
Залісеність, %
Заболоченість, %
Озерність,%
Рось
346
12575
0,61
5,7
0,68
0,2
Ро
- Київ+380960830922